Економічні науки/10. Экономіка підприємства

К.е.н. Шамота Г.М.

Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України»

Інноваційний розвиток підприємств України

Україна має значний природний, промисловий, технологічний, науково-освітній, культурний потенціал, але досі не входить до числа розвинених країн світу. Однією з багатьох причин цього є низький рівень конкурентоспроможності товарів, що виготовляють українські підприємства. Реалії сучасного розвитку економіки доводять, що основними чинниками розвитку є інновації - високі технології, нова техніка, нова організація праці та виробництва, нова мотивація підприємницької діяльності. А також можливість забезпечити високі показники економічного росту. Саме інновації забезпечують економічну стійкість мікро- і макросистем, їх конкурентоспроможність, надають можливість підвищити експортний потенціал, розв'язати певні економічні, екологічні, соціальні проблеми [1, с.5].

Зарубіжний досвід розвинених країн ще раз аргументує важливість впровадження інновацій. Відомо, що лідерами у виробництві висококонкурентної наукової продукції є такі країни, як США і Японія. На думку експертів приблизно 80 % усіх інноваційних продуктів світу створюється саме в США. Це пояснюється тим, що витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи є дуже значними і становлять понад половину витрат на НДДКР розвинених країн. Така увага до НДДКР привела до того, що в США продається 90 % нових товарів і тільки 10 % старих, що надійшли на ринок більше як 5 років тому . Німеччина, Англія і Франція разом із США і Японією складають технологічне ядро світового розвитку. Ці країни займають відповідно місця лідерів у світі з абсолютного розміру витрат на НДДКР.

За даними більшості експертів-науковців, стан інноваційної діяльності в Україні відзначається нестабільністю. Основною причиною різкого зниження показників інноваційної діяльності промислових підприємств є саме перехідний період в економіці країни.

На нашу думку, держава - основний споживач підприємств інноваційної сфери. Держава є необхідним елементом для створення сприятливих умов формування попиту на науково-технічні нововведення і без її підтримки неможливий розвиток інноваційної складової підприємств. Це полягає у безпосередній участі держави у інноваційній активності. Як ми бачимо з практики зарубіжних країни, які в повній мірі використовують інновації у різних сферах діяльності людини, розвиток науково-технічної сфери неможливий без підтримки держави. Ця підтримка полягає у розвитку теоретичних і прикладних наук, підготовці кваліфікованих кадрів, створення інноваційної діяльності у виробничій сфері, формування державних замовлень на науково-технічні роботи для сприяння формування попиту на інновації, створення інноваційної та технологічної структури для науки і інноваційної діяльності підприємств тощо.

Але інноваційний розвиток підприємств вимагає фінансування. І безумовно, фінансування з бюджету. Оскільки, економіка держави знаходиться в кризовому стані з бюджету майже не виділяються кошти на інновацій розвиток підприємств. Але так як впровадження нововведень це процес тривалий, то це є одним із чинників гальмування інноваційної діяльності.

Ще одним із чинників гальмування активізації інноваційної діяльності є психологічний фактор. Тобто однією с причин гальмування інноваційної діяльності є те, що підприємці не хочуть змінювати вже існуючі технології, які є матеріаломісткими та енергомісткими в більшості випадків. Так як, по перше, використання нововведень - це ризик. По друге, підприємці розуміють, що зміна технологій це, все ж таки, великі затрати. Навіть, якщо ці технології зменшують витрати на виробництво того чи іншого продукту, їм необхідно придбавати право на технологію чи користування того чи іншого винаходу, або на сам винахід, окрім цього виникає необхідність у перекваліфікації співробітників, тобто нові витрати. Таким чином організації-творці не мають достатнього попиту на продукцію, що вони пропонують, а відтак зменшується і їх пропозиція.

Сьогодення демонструє нам, що державі необхідно сформувати політику направлену на вигідні інновації, які будуть зручними і мінімально ризикованими для споживачів. На нашу думку, так як держава не спроможна сама використовувати нововведення через брак коштів, тим самим забезпечуючи приклад для приватних підприємств, то вона повинна реалізувати політику напрямлену на розвиток інноваційних структур, через психологічний чинник. Тобто впливати на думку споживачів нових видів продукції через засоби масової інформації. Тим самим змінюючи негативне відношення споживачів до нововведень.

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що інвестиційна діяльність підприємства повинна бути направлена з одного боку, на посилення позитивного впливу зовнішніх умов на його діяльність, з іншого - на вдосконалення виробничого потенціалу власного підприємства. Адже інвестиційна діяльність не тільки обумовлює конкурентоспроможність підприємств у ринковому середовищі, але й відіграє ключову роль в економічному й соціальному прогресі всього суспільства.

Як ми бачимо із вищезазначеного, в Україні існує парадокс, який полягає у тому, що розвиток економіки країни можливий лише при впровадженні інноваційних розробок, але при цьому держава ніяк не сприяє розвитку підприємств інноваційної сфери та розвитку науково-технічної сфери загалом. Це гальмує як науково-технічний розвиток, так і розвиток економіки країни в цілому.

Отже, актуально розглянути конкурентоздатність підприємства за рахунок активізації та покращення інвестиційної діяльності. Завдяки підвищенню активності інвестиційної діяльності, насамперед, підвищується конкурентоспроможність підприємства, збільшуються обсяги його виробництва, росте національний дохід, відбувається розвиток підприємства і галузей, що сприяє розширенню відтворення виробничих сил, зростанню національного багатства і підвищенню ефективності економіки. Можна зробити висновок, що вдосконалення структури інвестицій і збільшення їх кількості та обсягу в основний капітал є вирішальним з найважливіших завдань економічної політики як підприємства так і держави.

Література:

1. Хаврова К.С. Інноваційні процеси як умова економічного розвитку підприємства [Електронний ресурс]/ К.С. Хаврова.– Режим доступу - http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Tpaeiv/2010_1/38.pdf.