Экономические
науки/10. Экономика предприятия
К.т.н.
Холод С.Б.
Дніпропетровський
університет імені Альфреда Нобеля, Україна
БІЗНЕС-МОДЕЛЮВАННЯ В СКЛАДНИХ САМОРЕГУЛЮЮЧИХ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ
В умовах конкуренції підприємство
змушене постійно підвищувати потенціал діяльності для одержання прибутку в
майбутньому. Рівень конкурентоспроможності підприємства (тобто його позиція на
ринку) є інтегральним показником цього потенціалу. Підвищення рівня потенціалу забезпечує
вдосконалення діяльності підприємства. Припустимо, що за чотири роки відбулося
відносне поліпшення діяльності підприємства порівняно з попереднім рівнем
розвитку. Одночасно суттєвими темпами розвивалися лідери сфери діяльності
підприємства. Реально відставання підприємства від передової світової практики
збільшилося – відбулася деградація підприємства і знизився його потенціал. При
збереженні такої тенденції підприємство не зможе одержати необхідний для його функціонування
прибуток і буде змушено залишити сферу великого бізнесу.
Основними критеріями оцінки
підвищення потенціалу є якість продукції, собівартість, здатність підприємства
виконувати замовлення в запланований термін.
Підвищення потенціалу
підприємства можливо за рахунок комплексного розвитку:
–
корпоративної культури на базі системи менеджменту
якості (СМЯ) – для підвищення якості;
–
методик ведення бізнесу – для зниження ціни;
–
інфраструктури бізнесу, що базуються на інформаційних
технологіях, – для налагодження системи планування й організації робіт точно в
термін.
Виділяють п'ять рівнів
досконалості процесів на підприємстві – ВРІ-рівнів:
–
хаос – підприємство даного рівня характеризується
дисбалансом комерційних, виробничих і фінансових цілей; підприємство
розглядається як сукупність окремих елементів; якість готової продукції –
величина випадкова, ціни – високі;
–
контроль – основні цілі підприємства збалансовані;
процеси контрольовані;
–
оптимізація – основні процеси підприємства
реорганізовані з метою спрощення;
–
адаптація – процеси підприємства синхронізовані з
потребами замовників;
–
світовий клас – підприємство формує на ринку попит;
якість готової продукції відповідає схованим потребам замовників.
Зрозуміло, що підприємство, що
знаходиться на більш високому ВРІ-рівні, має переваги порівняно з тими, що
знаходяться на більш низькому рівні, пропонуючи необхідну споживачу якість за
більш прийнятною для нього ціною.
Перехід на більш високий
ВРІ-рівень реалізується за рахунок циклу вдосконалення і припускає поступовий (і, природно, достатній для виходу на новий рівень)
розвиток наступних факторів:
–
виробничої філософії;
–
методик ведення бізнесу;
–
IC (впровадження і супровід інформаційних технологій,
що розглядаються як інструменти вдосконалення, – ERP-система й ін.).-
Розглянемо етапи циклу вдосконалення,
що ідентичні алгоритму роботи з подолання перешкод, запропонованому
Голдраттом:
–
опис поточних способів виконання процесів підприємства;
визначення перешкод у розвитку підприємства;
–
опис бажаних способів виконання процесів підприємства
з залученням передового досвіду; визначення шляхів подолання перешкод; зміна в
тих процесах, де хоча і не виявляються перешкоди, але поточна діяльність не
відповідає передовому досвіду (best practice);
–
забезпечення реалізації бажаних способів виконання
процесів за допомогою ERP-системи і СМЯ; введення механізмів, що повинні
зобов'язувати всіх працівників впливати обраному шляху розвитку;
–
нагромадження статистичної інформації про становище
процесів підприємства (на базі ERP-системи) і її аналіз; визначення якісних і
кількісних оцінок процесів підприємства, тобто, формування моделі нормативів і
припустимих відхилень від нормативів як для окремих процесів, так і для всієї
діяльності підприємства;
–
констатація досягнення підприємством цілей вдосконалення
при використанні бажаних способів виконання процесів; це означає перетворення
бажаних способів у поточні.
Цикл вдосконалення має на увазі
розвиток методик ведення бізнесу на базі ERP-системи і СМЯ. Серцевиною циклу є
бізнес-моделювання.
Зв'язок методик і інструментів
вдосконалення діяльності підприємства реалізується на трьох рівнях:
–
концептуальне моделювання – для визначення напрямку
розвитку підприємства;
–
логічне моделювання – для опису діяльності підприємства
CASE-засобами;
–
фізичне
моделювання – для формалізації діяльності підприємства засобами ERP-системи
(тобто, для створення нормативної моделі підприємства).
Концептуальна модель є галузевою моделлю і, як правило, розробляється для підприємства зовнішнім консультантом (звичайно, на основі еталонних моделей, пропонованих постачальниками ERP-систем). У ній визначаються основні напрямки розвитку підприємства через графічне представлення передової світової практики, укладеної в стандарти ISO і ERP, і через визначення невідповідностей діяльності підприємства даній практиці (на основі проведення порівняльного аналізу – benchmarking). Концептуальна модель має на увазі уніфікацію основних процесів підприємства у відповідності зі стандартами ISO 9001:2000 і ERP.