Слободяник Н.П ., Бакалінська В.М

Вінницький торговельно- економічний інститут КНТУ

РОЗВИТОК ЛОГІСТИКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ

У статті розглянуто ключові проблеми застосування логістичних підходів в умовах ринкової економіки. Проаналізовано логістичні системи та обґрунтовано їх потребу.

В статье рассмотрены ключевые проблемы применения логистических подходов в условиях рыночной экономики. Проанализированы логистические системы и обоснована их необходимость.

The article deals with key issues logistical approaches in a market economy. Analysis of logistics systems and proved the need for them.

У сучасних умовах розвитку ринкової економіки виникає потреба досягнення підприємством стабільності на ринку та закріплення його позицій серед конкурентів. Вирішення цієї проблеми пов'язане із формуванням власної ринкової стратегії, проведенням постійних маркетингових досліджень, моніторингу мікро- і макросередовища фірми та виробленням певної моделі поведінки, що дасть змогу розвиватись та освоювати нові ринкові сегменти.

Для підприємства дуже важливим є раціональне підприємництво, що означає вдало організовану в часі і просторі комерційну діяльність, яка забез-

печується відповідним механізмом та технологією його розвитку. Саме під-

приємство можна розглядати як логістичну систему, оскільки в широкому

розумінні логістика охоплює всі процеси, забезпечуючи планування, регулю-

вання, управління і контроль. Проблема полягає в тому, що в практичній ді-

яльності українських підприємств логістичним підходам надається неналеж-

не значення, тому особливої актуальності набуває проблема пошуку шляхів

розвитку логістики на підприємстві [2].

Значення логістики для досягнення цілей підприємства досліджували у своїх працях вітчизняні вчені А.Г. Кальченко, О.А. Кириченко, Є.В. Крикавський, P.P. Ларіна, С.В. Мочерний, М.А. Окландер, Ю.В. Пономарьова, О.П. Хромов, Н.І. Чухрай та закордонні економісти-дослідники Дж. Бауерсокс , Дональд. Основну увагу приділяли застосуванню логістики в умовах функціонування розвиненої економіки та проблемам розвитку логістики під час формування ринкової економіки.

Розвиток світового ринку логістики у ХХІ столітті визначається достатньо суперечливими тенденціями. Будучи, за своєю природою, складовою інфраструктурного сектора міжнародної економіки, світовий транспортно-логістичний комплекс перебуває в залежності від галузей матеріально-речового виробництва. Тому кризові явища у виробничій сфері не можуть не

позначатися на світовому ринку логістичних послуг. Водночас, логістичний ринок сам виступає чинником інтенсифікації та оптимізації виробництва. Тому виробничий сектор та сектор транспорно-логістичних послуг взаємопов’язані у складний спосіб, але мають дещо відмінну один від одного динаміку та тенденції розвитку [ 1 ].

У світовій практиці підприємство розглядають як логістичну систему зі зворотними зв'язками, яка складається з ряду підсистем, має розвинені взаємозв'язки із навколишнім середовищем і виконує такі логістичні функції:

постачання, виробництво, переробка та збут. Ці функції пов'язані із тран- спортуванням, складуванням та збереженням матеріальних та нематеріаль- них цінностей. Виходячи з цих функцій, логістична система поділяється на

такі підсистеми: логістика постачання, виробнича логістика, логістика збуту,

логістика перероблення і транспортна логістика.

Основна мета логістики постачання полягає у задоволенні потреб виробництва у сировині, матеріалах, напівфабрикатах з максимально можливою ефективністю.Базовими завданнями логістики постачання є:

1.Встановлення оптимальних термінів постачання сировини і комплектуючих виробів;

2.Забезпечення точного співвідношення між кількістю поставок готової продукції та потребами в них;

3.Дотримання вимог виробництва щодо якості сировини та комплектуючих.

Матеріальний потік на своєму шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить ряд виробничих ланок. Управління матеріальним потоком на цьому етапі має свою специфіку і має назву виробнича логістика, або по іншому-внутрішньовиробнича. Метою виробничої логістики є оптимізація матеріальних потоків всередині підприємств, які створюють матеріальні блага або надають матеріальні послуги. Зрозуміло, що ефективність функціонування логістичної системи загалом залежить від ефективної діяльності кожної з цих підсистем, а також від їхньої логістичної координації та інтеграції.

Збутова логістика, чи логістика розподілу — невід'ємна частина загальної логістичної системи, що забезпечує найбільш ефективну організацію розподілу виробленої продукції. Вона охоплює весь ланцюг системи розподілу: маркетинг, транспортування, складування тощо. Якщо логістику визначають як науку про управління економічними потоковими процесами, то розподіл — сукупність комерційного, канального й фізичного розподілу готової продукції та послуг. Поняття розподільчої логістики можна сформулювати як процес управління комерційним, канальним та фізичним розподілом готової продукції з метою задоволення попиту споживачів та добування прибутку комерційними структурами.

Однією з найважливіших функцій логістики є ефективна організація матеріально-технічного забезпечення споживачів тому, що нестача товарно- матеріальних ресурсів веде до зупинки виробництва, зростання непродуктив-

них витрат, а відповідно – і підвищення собівартості продукції. Матеріально-

технічне забезпечення охоплює усі процеси управління господарством та ма-

теріальними потоками на виробництві.

Як стверджує С. Горелик [3], у наш час перед виробником постає завдання, яке полягає в максимальній індивідуалізації товарів за умови забезпеченні низьких витрат. Це зумовлює потребу спеціалізації виробництва, умовою і наслідком якої є інтеграція. Сучасна інтеграційна політика підприємства зумовила виникнення нових форм, наприклад, логістизацію. Логістизація розглядається як база зниження витрат на всьому шляху просування товару від виробника до споживача, концептуальна основа оптимізації виробничо-комерційної діяльності, умова конкурентоспроможності сучасного підприємства [2].

Місією логістики є створення найсучасніших виробничо-комерційних систем і виробничих відносин, різноманітних інституцій і структур їх взаємозв'язку.

Прикладом локального завдання логістичної системи є оптимізація виробничих запасів та максимальне скорочення часу зберігання і транспорту-

вання вантажів. Недостатній зв'язок між концепцією логістичної системи та

ринковою стратегією часто призводить до того, що сама по собі закупівля си-

ровини, напівфабрикатів, комплектуючих стає мотивом для початку випуску

продукції без попиту на неї, що в нинішній ринковій ситуації може призвести

до банкрутства.

У роботі Роднікова [5] ефективність логістичних систем визначається як показник (система показників), які характеризують якість роботи логістич-

ної системи за заданого рівня логістичних витрат. Отже, логістична концеп-

ція має на меті спрямованість на вдосконалення, досягнення максимальної

ефективності. З розвитком логістики змінюються шляхи розподілу продукції.

Функції контролю розподілу переходять від виробника до спеціальних фірм,

що дає змогу зменшити витрати на транспортування, складування, управлін-

ня запасами та обслуговування клієнта.

Сучасна теорія логістики використовує велику кількість економічних інструментів (прийомів, методів, алгоритмів та моделей) під час планування

та організації логістичної діяльності підприємства. Але в практичній діяль-

ності українських підприємств застосовується лише невелика частина цих

інструментів. Це пояснюється з одного боку тим, що наші підприємства ще

недостатньо усвідомили потребу використання інструментів логістики. З ін-

шого боку, йде мова про невелику інформованість керівників підприємств

щодо застосування інструментів логістики.

Отже, ефективним буде застосування елементів електронної комерції в логістичній системі, з використанням мережі Інтернет і завдяки сформуванню паралельного логістичного ланцюга: виробник – сайт – відділ

оброблення замовлень – споживач. Створити ідеальну для всіх підприємств логістичну систему неможливо. В кожного підприємства вона буде іншою, оскільки її метою є досягнення конкретних стратегічних завдань підприємства. Але можна виділити основні етапи процесу планування та створення логістичних систем: постановка цілей системи, визначення її реального стану (за допомогою внутрішнього і зовнішнього аудиту); створення альтернативних проектів системи, розгляд і оцінка цих проектів; впровадження одного проекту і контроль за ним.

Література:

1. Крикавський Є. Логістика. Для економістів. – Львів : Вид-во НУ "Львівська політехніка", 2004. – 448 с.

2. Л.Б. Миротин, И.Е. Тишбаев, О.Г. Порошина. Эффективная логистика. – М. : Издво "Экзамен", 2003. – 160 с.

3. Горелик С. Управление персоналом начинается с разработки миссии // Управление персоналом. – 2002. – № 3 (68). – С. 13-17.

4. Семенко А.И., Сергеев В.И. Логистика. Основы теории. – СПб. : Изд-во "Союз", 2001. – 544 с.

5. Родников А.Н. Логистика: терминологический словарь. – 2-е изд. [исправл. и доп.]. – М. : Изд-во "ИНФРА-М", 2000. – 352 с. (Библиотека словарей ИНФРА-М).

6. Смехов А. Новое научное направление или новая панацея // Материально-техническое снабжение. – 1990. – № 1.