Слободяник Н.П., к.е.н., доц.,Тетяна Тищенко

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Логістичний підхід до управління матеріальними запасами

Завдання оптимізації матеріальних запасів на підприємстві і підвищення ефективності управління ними стає в умовах сучасної ринкової економіки досить актуальним, оскільки розмір запасів безпосередньо впливає на кінцеві результати діяльності підприємства. Керівники та менеджери підприємств докладають багато зусиль та часу для вирішення цього завдання, тому що правильна організація матеріальних запасів забезпечує сталість фінансово-економічних показників, дає можливість підвищити конкурентоспроможність підприємства.

Забезпечити високий рівень якості продукції і надійність її постачань споживачам неможливо без створення запасів готової продукції, а також запасів сировини, матеріалів напівфабрикатів, продукції незавершеного виробництва і інших ресурсів, необхідних для безперервного і ритмічного функціонування виробничого процесу. Занижені запаси матеріальних ресурсів можуть призвести до збитків, пов'язаних з простоями, незадоволеним попитом і, отже, до втрати прибутків, а також втрати потенційних покупців продукції. З іншого боку, накопичення зайвих матеріальних запасів зв'язує оборотний капітал підприємства, зменшуючи можливість його вигідного альтернативного використання і уповільнюючи його оборот, що відбивається на величині загальних витрат виробництва і фінансових результатах діяльності підприємства.

При логістичному підході до управління запасами увага приділяється тимчасовому аспекту. Завдяки подачі потрібних матеріалів в потрібне місце і в потрібний час досягається значне скорочення всіх видів запасів матеріальних ресурсів, що дає можливість підійти до реалізації концепції «виробництва з нульовим запасом». З позицій логістики систему управління матеріальними запасами необхідно розглядати як окрему підсистему загальної логістичної системи, основна мета функціонування якої полягає у підтримці такого рівня запасів, при якому досягається висока оборотність запасів, задовільний рівень обслуговування споживачів і оптимальні витрати на зберігання запасів[3].

Проблемам управління матеріальними запасами присвячено багато зарубіжних і вітчизняних досліджень, результати яких були опубліковані і знайшли конкретне практичне застосування. Зокрема, логістичний підхід до управління запасами матеріальних ресурсів розглядається в роботах А.М. Роднікова [2], В. Лубочнова, А.М. Гаджинського, Д. М. Неруша, А. А. Смєхова та ін.

Метою роботи є дослідження загальних закономірностей управління матеріальними запасами промислового підприємства на основі логістичної концепції.

Матеріальні запаси – це продукція виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва і обігу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують на вступ у процес виробничого або особистого споживання [2].

Основними причинами створення матеріальних запасів на підприємстві є наступні: невідповідність обсягів постачання матеріальних ресурсів обсягам разового споживання; суперечність між безперервним характером споживання матеріальних ресурсів і дискретним характером надходження їх до місця споживання; зміни ринкової кон'юнктури, що приводять до створення запасів внаслідок зміни цін; сезонність процесів споживання; дія системи торговельних знижок і зниження транспортно-заготівельних витрат у випадку збільшення партії постачання.

У виробничій логістиці велика роль належить процесам своєчасного постачання виробництва всіма необхідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, комплектуючими виробами. Закордонними фахівцями розроблено і впроваджено в практику декілька систем управління цими процесами:

1) МRP (Materials Requirements Planing) – планування потреби в матеріалах – система планування виробничих ресурсів;

2) «KANBAN» – метод, що забезпечує оперативну регуляцію кількості проведеної продукції на кожній стадії потокового виробництва;

3) «Just-in-time» – система постачать «точно в термін»;

4) ОPT (Optimized Production Technologies) – оптимізовані виробничі технології;

5) DRP (Distribution Requirements Planing) – система управління та планування розподілу продукції[1].

Детальніше розглянемо системи «KANBAN» і «Just-in-time».

Суть системи «KANBAN» полягає в тому, щоб початкові запаси по своїй кількості відповідали потребам початкової стадії виробничого процесу, а не накопичувалися, як раніше. Масштаби міжопераційного складування скорочуються внаслідок синхронізації операцій і нівелювання, а також об’ємів предметів праці, що переробляються на кожному етапі. Що стосується складування готової продукції, то його об'єми знижуються шляхом скорочення терміну тривалості кожної операції, і, передусім , терміну заміни інструменту.

Система постачання «точно в термін» («Just-in-time», JIT ), яку ще називають концепцією «0 запасу» – це система організації постачання, яка ґрунтується на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів у необхідній кількості й на той момент, коли ланки логістичної системи їх потребують, з метою мінімізації витрат, пов’язаних із створенням запасів. Для того, щоб система дала результати, мають бути поставлені та досягнуті додаткові цілі, а саме: виключення збоїв і порушень у всіх процесах виробництва; зведення до мінімуму запасів; усунення всіх необґрунтованих запасів[3].

Впровадження концепції «точно у термін» має свої позитивні та негативні сторони. Перевагами системи є: зменшення рівня матеріальних запасів у процесі виробництва, закупівель і готових виробів; зменшення розмірів виробничих приміщень, витрат на складування і переміщення матеріалів; зменшення браку, простоїв устаткування і персоналу; підвищення якості продукції;підвищення рівня продуктивності. До недоліків системи «точно у термін» слід віднести наступні: низькі запаси роблять будь-які збої в роботі логістичної системи критичними; введення системи може вимагати великих змін, яких важко досягнути на практиці.

Стратегія JIT не є універсальною і застосовується не завжди, тому що її реалізацію стримують такі важливі фактори, як незадовільна якість продукції, порушення термінів постачання й оплати за товар, помилки і збої в передачі інформації між замовником і постачальниками. Тому величезні витрати, пов’язані з реалізацією методу закупівель «точно у термін», ефективні тільки в стабільно працюючих економічних системах за умови довгострокових господарських зв’язків.

Отже, управління матеріальними запасами має великий вплив на фінансове становище і конкурентоспроможність підприємства. Розробка ефективної логістичної системи управління запасами є запорукою успішного функціонування підприємств в умовах сучасної ринкової економіки. Для її реалізації необхідно впроваджувати систему контролю за використанням запасів у виробничому процесі з метою оптимізації витрат на транспортування, зберігання і підготовку до запуску у виробництво.

Література:

1. Пути эффективного управления оборотными активами промышленных предприятий/ В.П.Кодацкий//Актуальні проблемы экономики. – 2008. – №4. – С. 149-154.

2. Родников А. М. Логистика: Терминологический словарь. — М.: Экономика, 1995. – 251 с.

3. Шаркаді М.М. Логістичні підходи в організації стратегії виробництва/Науковий вісник Ужгородського університету. Економіка: Збірник наукових праць; Внесений ВАК до переліку наукових фахових видань України у галузі «Економіка»/Засновник: Ужгородський національний університет. – 2010. – Вип.30. – С.172.