К.е.н. Коцеруба Н. В., Пасічник В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,Україна

ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ

Актуальність підвищення ефективності формування фінансових ресурсів, їх розподілу, перерозподілу та витрачання зростає з урахуванням впливу світової фінансової кризи на фінансову систему країни. Це зумовлене системою державного фінансового контролю, що має вирішальне значення для економічного розвитку України. Державний фінансовий контроль є однією з важливих функцій державного управління, оскільки є інструментом реалізації фінансової політики держави, забезпечує процес формування і ефективного використання фінансових ресурсів держави для досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів. Він спрямований на виявлення будь - яких відхилень від узгоджених стандартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурсами та власністю держави, а в разі виявлення таких відхилень забезпечує своєчасне вжиття відповідних коригувальних і запобіжних заходів. Тому від ефективності системи державного фінансового контролю залежить економічне і політичне благополуччя нації.

Проблеми фінансового контролю досліджували українські науковці, серед яких необхідно згадати: І.В. Басанцова , В. М. Карпова , І.С. Микитюка, Н.С. Барабаша, І.Б. Стефанюка, В.О. Шевчука, Н.Б. Ярошевича, Т.В. Кальченка, В. К. Симоненка.

В сучасних умовах складність об’єктів, що контролюються, значно перевищує можливості суб’єктів контролю (органів управління та контролюючих органів). Це зумовлює недостатню ефективність контролю , тому що його органи, з об’єктивних причин, неспроможні регулярно і своєчасно надавати інформацію, необхідну для якісної постановки контрольної діяльності. Система контролю продовжує розвиватися екстенсивним методом – шляхом формування нових органів державного контролю. Чисельність останніх на фоні відсутності їх узгодженої координації призводить до зниження якості управлінських рішень, що не відповідають сучасним суспільним потребам щодо одержання достовірної інформації про результати контрольних дій. З метою посилення функцій державного фінансового контролю, його подальшого становлення як повномасштабної системи, що охоплює інтереси держави і її громадян у фінансовій сфері, необхідно реально оцінити сучасний стан основних елементів цієї системи і розробити шляхи для її удосконалення [1].

Державний фінансовий контроль є невід’ємним складовим елементом державного управління. Але існують структурні та інституційні недоліки присутні в системі державного фінансового контролю в Україні, що функціонує на теперішній час, а саме: відсутність окремого відповідного Кодексу України стосовно державного фінансового контролю; брак незалежності у статусі Головного контрольно-ревізійного управління України; відсутність законодавчого зобов’язання функціонування внутрішнього державного фінансового контролю та розмежування між суб’єктами державного фінансового контролю чіткого і обов’язково на законодавчому рівні закріпленої компетенції в контрольних заходах, що створюють умови недієвого застосування самої системи контролю. Дані недоліки в подальшому призводять до неефективного управління державною економікою та державними фінансами [3].

Відсутність єдиної інформаційної та методологічної бази контролю знижує ефективність роботи контролюючих органів. З метою вирішення цієї проблеми необхідно створити єдину інформаційну базу, узгодити і удосконалити законодавство, відпрацювати методологічну базу проведення перевірок [4].

Головними шляхами вдосконалення, що спрямовані на підвищення ефективності функціонування фінансового контролю є:

- організація фінансового контролю, побудована на міжнародній практиці, але адаптована до національних особливостей, що дасть змогу органам державного фінансового контролю забезпечити контроль за використанням бюджетних коштів і правильністю складання фінансової звітності суб’єктами господарювання;

- прийняття Закону України «Про державний фінансовий контроль» і законодавче забезпечення принципу незалежності органів державного фінансового контролю під час проведення контрольних заходів;

- дотримання принципу гласності контролю, що передбачає періодичне оприлюднення системою державного фінансового контролю своєчасної та достовірної інформації щодо напрямів використання бюджетних коштів , ефективності й результативності їх для суспільства в цілому;

- розробка і практична реалізація концепції цілісної системи державного фінансового контролю, заснованої на єдиних принципах, правилах , методології та інформаційній базі;

- узгодження основних напрямів взаємодії правових актів державного фінансового контролю з актами інших підгалузей (сфер) фінансового права , а також з іншими галузями права;

- чітке розмежування внутрішнього і зовнішнього контролю, що сприятиме незалежності та самостійності контролюючих органів та об’єктивності у проведенні перевірок;

- проголошення статусу вищого органу державного фінансового контролю (Рахункової палати України), який буде координувати взаємодію контролюючих органів різних рівнів, що здійснюють зовнішній і внутрішній контроль, з метою активного впливу на формування і реалізацію ефективної державної бюджетної політики;

- організація адекватної інформаційно-комунікативної інфраструктури органів державного фінансового контролю і забезпечення її інформаційного зв’язку з підприємствами, установами та організаціями;

- запровадження логічного переходу фінансового контролю (від наступного до попереднього).

Запропоновані напрями удосконалення сприятимуть створенню єдиної системи державного фінансового контролю в Україні, удосконаленню законодавчих актів, що регламентують організацію контрольної діяльності, підвищенню якості його організаційного, методологічного та інформаційного забезпечення [2].

Отже, головні напрямки розвитку та удосконалення системи державного фінансового контролю залежать від його якості на всіх етапах та своєчасності адекватного реагування фінансових органів, головних розпорядників кредитів та органів влади на результати подальшого контролю. А також на виявлення фактів нецільового і неефективного використання бюджетних коштів, шляхом вжиття заходів для відшкодування незаконних витрат, регулювання обсягів фінансування і приведення у відповідність із нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетний процес. Доцільно розробити комплекс заходів, спрямованих на удосконалення методичної і законодавчої бази, в тому числі запропонувати проект Закону України «Про державний фінансовий контроль», де слід передбачити наявність цілісності системи державного контролю: єдині принципи і єдині норми та нормативи функціонування й розв’язання поставлених завдань з чітким визначенням органів контролю та розподілом їх функцій і повноважень.

Література:

1. Микитюк І.С. Система державного фінансового контролю в Україні: дис.(к.ек.н.): 08.00.08 / Микитюк Ігор Сергійович. – К., 2011. – 217 с.

2. Барабаш Н.С., Никонович М.О. Удосконалення системи державного фінансового контролю / Фінансовий контроль. - 2012.- №3.- С.44-47.

3. Ярошевич Н.Б. Проблеми вдосконалення системи зовнішнього державного фінансового контролю в Україні / Н.Б. Ярошевич, Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.9. – С. 145 – 150.

4. Стефанюк І. Б. Державний фінансовий контроль : проблеми ідентифікації й визначення системи / І .Б. Стефанюк / Фінанси України . – 2013. – N 11. – С. 12.