Економічні науки/Зовнішньоекономічна діяльність

Карабаза І.А., Кожухова Т.В., Залевська К.П.

Криворізький економічний інститут

ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

Облік виробничих запасів у зарубіжних країнах

Одним із об’єктів обліку в зарубіжних країнах є виробничі запаси. Їх обліку приділяють значну увагу через те, що від ефективного використання запасів товарно-матеріальних цінностей залежить розмір прибутку фірми та швидкість обороту вкладеного капіталу. Проте облік виробничих запасів в США значно відрізняється від обліку в країнах Західної Європи.

Вибір методу оцінки та обліку запасів суттєво впливає на фінансовий стан підприємства і фінансові результати його діяльності як поточного, так і наступного років. Лише за умови використання методу FIFO собівартість запасів при системі періодичного і постійного обліку однакова. Метод LIFO створює можливості для маніпулювання показником звітного прибутку залежно від часу придбання запасів та призводить до відображення заниженої собівартості запасів у балансі. Через це метод LIFO заборонений в багатьох країнах світу: в Великобританії, Швеції, Швейцарії, Сінгапурі, Австралії. Метод LIFO дозволяється в Німеччині, Франції, Нідерландах, США, Канаді, Бразилії, Мексиці, Південно-Африканській Республіці, Японії.[2]

Світова практика бухгалтерського обліку передбачає існування двох систем обліку виробничих запасів: постійної та періодичної, які відображають два різних підходи до порядку застосування методів оцінки вартості залишків запасів та собівартості реалізованих запасів.

В Україні використовується постійна система обліку виробничих запасів, згідно з якою ведеться постійна і безперервна оцінка усіх змін у виробничих запасах. За кордоном широкого розповсюдження набула система періодичного обліку виробничих запасів, сутність якої полягає в тому, що фізичний підрахунок груп матеріалів в виробничих запасах здійснюється через певні визначені періоди часу (наприклад, раз на місяць). За періодичної системи, на відміну від постійної, відсутній контроль над виробничими запасами між термінами перевірки, тому існує необхідність підтримувати резервний запас на випадок невистачання матеріалів. Тобто витрати на зберігання виробничих запасів зростають порівняно із постійною системою обліку. [1,c. 218]

Кожна з вище вказаних систем має свої відмінності в обліку: по-перше, при постійній системі обліку використовується рахунок для відображення наявності та руху виробничих запасів – «Складські запаси», тоді як при періодичній системі на цьому рахунку відображається лише наявність запасів на початок та кінець періоду; по-друге, при періодичній системі у кінці періоду потрібно робити коригування залишку виробничих запасів на підставі даних інвентаризації та визначити розмір витрат виробничих запасів, які віднесені на собівартість. В США це відбувається за допомогою рахунку фінансових результатів, в країнах Західної Європи – за допомогою спеціального рахунку «Зміна залишків запасів».(табл. 1).[3, с.220]

Таблиця 1

Застосування періодичної системи обліку виробничих запасів в зарубіжних країнах

Країни Західної Європи	США
1. Надходження матеріалів від постачальників
Дт «Витрати на закупівлю» Кт «Розрахунки з постачальниками»	Дт «Витрати на закупівлю» Кт «Рахунки до сплати»
2. Відпуск у виробництво чи реалізацію
Не відображається	Не відображається
3. Коригування залишків виробничих запасів
1. Списання початкового залишку виробничих запасів: Дт «Зміна залишків запасів» Кт «Складські запаси» 2. Відображення кінцевого залишку: Дт «Складські запаси» Кт «Зміна залишків запасів» 3. Коригування фінансових результатів: · Сальдо кредитове: Дт «Зміна залишків запасів» Кт «Фінансові результати звітного періоду» · Сальдо дебетове Дт «фінансові результати звітного періоду» Кт «Зміна залишків запасів»	1. Списання початкового залишку виробничих запасів ( віднесення залишку запасів на витрати підприємства): Дт «Фінансові результати звітного періоду» Кт «Складські запаси» 2. Відображення кінцевого залишку виробничих запасів (залишок виявлений за результатами інвентаризації): Дт «Складські запаси» Кт «»Фінансові результати звітного періоду

Система постійного обліку запасів забезпечує відображення на рахунку «Складські запаси» реального стану запасів відповідно до проведених операцій.

При системі періодичного обліку запасів для обліку надходжень запасів застосовуються рахунки «Придбання товарів» або «Витрати на придбання запасів». При застосування методики періодичного обліку запасів у системі бухгалтерського обліку не використовується спеціальний рахунок «Собівартість реалізованих товарів». Цей показник визначається лише в кінці місяця при складанні звіту про прибутки та збитки. [3, c.218]

При використанні постійної системи обліку запасів всі надходження відбиваються на рахунку «Запаси», а їхня реалізація (списання) відбивається по дебету рахунку «Собівартість реалізованої продукції» і кредиту рахунку«Запаси».

Різниця між собівартістю запасів і їхньою ринковою ціною списується двома методами: прямим і непрямим. У першому випадку ринкову вартість запасів просто заміщає їхня собівартість і різниця прямо списується на собівартість реалізованої продукції; у другому – створюється контрактивний коригувальний рахунок «Знижки в результаті зниження ринкової вартості запасів».

Література:

1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах : навчальній посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / Ф. Ф. Бутинець, Л. Л. Горецька. – Житомир: Ч.П. «Рута», 2003. – 544 с.

2. Воронко Р.М. Облік у зарубіжних країнах: Навч. Посібник / Р. М. Воронко. – Львів: “Магнолія-2006”, 2009. –744 с.

3. Губачева О.М. Облік у зарубіжних країнах / О. М. Губачева, С. І. Мельник. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 432 с.