«Экономические науки»/ 3.Финансовые отношения

доц. Мазур К.В., студентка Плис О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Напрямки вирішення проблем фінансового ринку України на сучасному етапі його розвитку

Актуальність дослідження. На сучасному етапі в Україні однією з головних проблем економічного розвитку є нерозвиненість та недосконалість фінансової системи. Фінансово-економічна ситуація в нашій країні є складною і неоднозначною, проблема пошуку шляхів її стабілізації залишається досить актуальною. Це проявляється в низькому рівні капіталізації банків України, а як наслідок, свідчить про їхню низьку конкурентоздатність з іноземними банками, число яких на українському фінансовому ринку поступово збільшується.

Дослідженням даної проблеми займалися провідні вітчизняні та закордонні фахівці цієї сфери - Т.В. Галенко, В. Гембала, А.П. Ковалева, Лютий І., А.В. Мертенса, Б.Б. Рубцева, О.К. Малютін та ін.[3].

Мета полягає у дослідженні фінансового ринку України, виявленні проблем його функціонування та пошук шляхів їх подолання.

Виклад основного матеріалу. Фінансовий ринок - це важлива, невід'ємна складова частина ринку країни, що представляє собою систему руху, розподілу та перерозподілу грошових коштів за посередництва фінансових інституцій, які охоплюють сукупність усіх грошових ресурсів країни, що знаходяться у постійному русі і змінюються під впливом співвідношення попиту та пропозиції на дані ресурси зі сторони найрізноманітніших суб'єктів економіки.

Формування фінансового ринку здатного до ефективної мобілізації внутрішніх фінансових ресурсів та спроможного утримувати конкурентні позиції на глобальному ринку капіталів є надзвичайно важливим для будь-якої держави[1].

При формуванні фінансового ринку можна виділити 3 найактуальніші проблеми, вирішення яких, забезпечить нормальне функціонування даного ринку:

1)     проблема мобілізації ресурсів;

2)     нерозвиненість і недосконалість фінансової системи;

3)     відсутність узгодженого законодавства.

Проблема українського фінансового ринку полягає у відсутності в нього фінансових ресурсів для забезпечення інвестиційного попиту з боку реального сектору економіки. Відповідно вирішення цієї проблеми передбачає створення умов, які б дозволили додатково залучити внутрішні фінансові ресурси, зокрема, заощадження населення та "тіньовий капітал", до інвестиційної діяльності, а також створити привабливі умови для іноземних інвесторів[4].

В цілому, комплексна модернізація фінансових ринків повинна ґрунтуватися на таких шляхах подолання вищевказаних проблем:

- забезпечення консолідованого догляду за фінансовими ринками та ринком капіталу шляхом об’єднання державних органів в єдиний мегарегулятор з метою уникнення дублювання функцій різних регуляторів, повноважень при прийнятті рішень, зменшення ризику втрати ефективності нагляду за фінансовою стабільністю;

- проведення інституційної реформи ринків капіталу, що передбачає утворення нових потужних спеціалізованих фінансових інституцій (інвестиційних банків; інституцій для фінансування інноваційного розвитку), підвищення ролі інститутів спільного інвестування, пенсійних фондів та страхових компаній для акумуляції інвестиційних ресурсів та їх спрямування в реальний сектор економіки;

- консолідація біржової системи України та створення високотехнологічної єдиної платформи для торгівлі цінними паперами, яка відповідає міжнародним вимогам, забезпечує тісний зв’язок між організаторами торгівлі депозитарно-кліринговою системою з метою мінімізації ризиків;

- завершення розбудови Національної депозитарної системи: впровадження дворівневої системи з центральним депозитарієм, вдосконалення обліку прав власності на цінні папери, запровадження міжнародних стандартів обліку прав власності на цінні папери, впровадження центральної розрахунково-клірингової палати, яка підвищить ліквідність ринку цінних паперів та інших фінансових інструментів, спростять розрахунки за договорами щодо цінних паперів, сприятиме ефективному виконанню договорів та прискорить процес інтеграції національного ринку до європейського та світового ринку, а також проведення дематеріалізації обігу цінних паперів і переведення усіх попередніх випусків цінних паперів з документарної форми у бездокументарну;

- удосконалення системи захисту прав інвесторів, корпоративного законодавства, зокрема:

- прийняття закону «Про акціонерні товариства», в якому чітко визначаються права як мажоритарних, так і міноритарних акціонерів,

- запровадження в акціонерних товариствах, що знаходяться під контролем держави, загальновизнаних принципів корпоративного управління,

- розширення можливості участі представників інституційних інвесторів в органах управління товариств, які знаходяться під контролем держави, як важливої умови підвищення рівня якості управління та посилення корпоративного контролю за діяльністю таких товариств.

- розширення кількості фінансових інструментів, доступних для інвесторів, повноцінне впровадження в обіг похідних цінних паперів; зокрема – випуск спеціальних довгострокових державних облігацій зі строками погашення 10 і більше років та плаваючою купонною ставкою для розміщення в них коштів з накопичувальної пенсійної системи, а також сприяння виходу на фондовий ринок боргових цінних паперів широкого кола емітентів, які мають рейтинги незалежних рейтингових агентств не нижче інвестиційного рівня;

- лібералізація валютного регулювання з метою спрощення процедури входження в Україну та виходу з неї іноземних портфельних інвестицій, створення ефективної системи розкриття інформації вітчизняними підприємствами, яке повинне реалізовуватись за трьома напрямками: поліпшення правового середовища для системи розкриття інформації, забезпечення прозорості українських емітентів, цінні папери яких перебувають у публічному обігу, та доступності інформації, що розкривається ними, для широкого кола інвесторів; удосконалення механізму контролю і нагляду за виконанням вимог щодо розкриття інформації, притягнення до відповідальності за порушення таких вимог; використання сучасних інформаційних технологій для підвищення ефективності збору, обробки, аналізу та публічного розкриття інформації;

- запровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку з метою забезпечення прозорості фондового ринку та підвищення привабливості вітчизняних емітентів серед іноземних інвесторів[2].

Висновки: Основними шляхами подолання проблем функціонування фінансового ринку України є: проведення інституційної реформи ринків капіталу, запровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, лібералізація валютного регулювання, розширення кількості фінансових інструментів тощо. Виконання поставлених завдань в кінцевому результаті приведе до подальшого розвитку системи фінансового ринку України.

Література:

1. Бєлєнький П.Ю. та ін. Фінансовий ринок та його інфраструктура в умовах глобалізації (проблеми, перспективи, регіональні аспекти) / Бєлєнький П.Ю., Шевченко-Марсель В.І., Другов О.О.; Ін-т регіон, дослідж. НАН України. - Львів, 2010 - 523 с.

2. Стратегія розвитку фінансового сектору України (матеріали Координаційної ради з питань політики фінансового сектору при Кабінеті Міністрів України). - К.: Видавничий дім «Козаки», 2009. - 256 с.

3. Лютий І. Новітні тенденції розвитку фінансової системи //Фінанси України. – 2012. – №5. – с. 24-29

4. Малютін О.К. Оцінка фінансового сектору та його значення в економічному розвитку України // Фінанси України.-2010.-№3.-С.100