ВПЛИВ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ.

Нікітіна О.Б.,доц.каф. Облік і аудит,к.е.н.,Сілаєва О.Г.магистр каф.Облік і аудит, Помогайко О.В.,магістр каф.Облік і аудит,Ужицька Г.М.,магістр каф.Облік і аудит ДВНЗ « Національний гірничий університет»

        Інновація це впровадження досягнень науки та техніки у виробництво з метою отримання максимального прибутку, завоювання нових ринків збуту за допомогою підвищення конкурентоспроможності продукції.  Активізація інноваційної діяльності має дуже важливе значення як на рівні підприємства,так і на рівні держави.                                                                    …… Однак з кожним роком в Україні питома вага бюджетних асигнувань на наукові дослідження значно знижується . Погіршення фінансового забезпечення наукової та науково-технічної діяльності пов'язано як зі зниженням державних витрат у цій галузі, так і з скороченням недержавних замовлень на виконання наукових досліджень і розробок.[1]                                                                                                                                  .       Щоб створити умови для реалізації інноваційних програм необхідно урозумити,  що в економіці  зі слабкими ринковими інститутами найбільш дієвими та ефективними інструментами для вирішення  завдань інновацій  є інструменти фіскальної політики. На сучасному етапі в світі використовуються дві моделі фіскального стимулювання інноваційної діяльності.                                                                                                             …….Перша базується на наданні загальних фіскальних стимулів підприємствам, які займаються впровадженням інновацій чи виготовляють продукцію, яка класифікується як інноваційна. Фіскальний режим для діяльності таких підприємств є не винятком із загального режиму, а лише окремим механізмом отримання державної підтримки у випадку, якщо підприємство інвестує кошти у впровадження інновацій. Іншими                                                                                                        .        Друга модель фіскального стимулювання ґрунтується на впровадженні спеціальних економічних, зокрема фіскальних, режимів економічної діяльності. Це означає, що підприємствам, які займаються інноваційною діяльністю, створюються особливо сприятливі умови і надаються додаткові стимули.                                                                                                                                                    Т       В Україні зроблено акцент на бюджетних інструментах стимулювання інноваційної діяльності. Проте, з огляду на обмеженість бюджетного ресурсу, така підтримка є незначною. Так, станом на 01.01.2012 р. до Державного реєстру інноваційних проектів внесено лише 15 інноваційних проектів (з яких лише один кваліфікований як пріоритетний). [2]                                                            .      Головними проблемами в застосуванні фіскальних стимулів, які погіршують умови для провадження інноваційної діяльності в Україні, є:                                                                                      1.    Відсутність гарантій отримання державної допомоги. Державна реєстрація інноваційного проекту не передбачає будь-яких зобов’язань щодо бюджетного кредитування його виконання чи іншої державної фінансової підтримки. В останні роки мала місце практика відсутності в Законах України «Про Державний бюджет» передбаченого бюджетного стимулювання інноваційної діяльності, зокрема для проектів технологічних парків.                                                                                                                                      2.    Відсутність стабільності та послідовності в політиці фіскальної підтримки інноваційної діяльності. Спектр інструментів бюджетно-податкового стимулювання інноваційної діяльності в Україні неодноразово зазнавав змін і звужувався. Зокрема, з прийняттям Податкового кодексу України в 2011 р. технологічним паркам були скасовані такі податкові пільги як звільнення від сплати податку на прибуток та сплату ПДВ податковим векселем при імпорті. [2]                                                                                                                                                          3.     Обмеженість бюджетної підтримки інноваційної діяльності. Частка фінансування інноваційної діяльності за рахунок коштів державного бюджету серед інших джерел фінансування в 2012 р. склала 1 % (або 149,2 млн грн). [3]  Очевидно, що цей обсяг коштів не здатний надати значного імпульсу для активізації інноваційної діяльності в Україні.                                   4.     Складність отримання бюджетної допомоги. Для можливого отримання державної допомоги, яка за своїми обсягами суттєво не впливає на економічний стан отримувачів, суб’єктам господарювання необхідно пройти і профінансувати досить складні й тривалі за часом процедури експертизи, реєстрації, кваліфікування і конкурсного відбору інноваційного проекту.                                                                                                                                         5.     Нерегулярне фінансування. Часто бюджетне фінансування програм щодо фінансової підтримки реалізації інноваційних проектів здійснюється лише в останні місяці бюджетного року через зарегульовану процедуру розробки та затвердження великої кількості нормативно-правових актів.                     ……Таким чином, Україна не має фінансових ресурсів для того, щоб фінансувати розбудову потужної інноваційної інфраструктури в частині надання значної прямої бюджетної підтримки. В зв’язку з цим, для досягнення індикаторів, визначених у розділі «Розвиток науково-технічної та інноваційної сфери» Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» (зокрема, збільшення частки інноваційно-активних промислових підприємств до 25 %), необхідно шукати додаткові інструменти.                                                                                                          .        В рамках політики розвитку та стимулювання інноваційної активності необхідно реалізувати такі завдання:                                                                                                                            1) формування максимально сприятливого режиму адміністрування інноваційних проектів з мінімальними бюрократичними процедурами та спрощеною податковою звітністю;                                                                                                    2) пріоритетне спрямування кредитних ресурсів державних банків для кредитування інноваційних проектів;                                                                                                                                              3) посилення податкового стимулювання інноваційної діяльності шляхом розширення спектру податкових стимулів, а саме:                                                                                                                                     -       звільнення від оподаткування прибутку суб’єктів господарювання, отриманого ними від реалізації інноваційних проектів за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності;                                                                                                                                                               -       впровадження прискореної норми амортизації для новітнього обладнання та комплектуючих до нього, при використанні в процесі реалізації інноваційних проектів;                                                                                                               ……На закінчення хотілося б відзначити, що для того, щоб повною мірою реалізувати інноваційний та науково-технічний потенціал промисловості України, необхідна більш дієва державна фінансова підтримка інноваційних та технологічних проектів. Сьогодні таку фінансову підтримку необхідно розглядати як державні інвестиції, які з часом принесуть свій позитивний ефект не тільки у формі сплати податків за рахунок розширення податкової бази, а й у вигляді соціально-економічного зростання в країні.

Список використаних джерел


1. Полковниченко С.О. Левківський О.В. Левківський В.В. Оцінка інноваційного розвитку економіки України. Науковий вісник ЧДІЕУ №2(14), 2012, стор.78-87.

2.  Кондратьева  И.   Инновационный спад.  Украинская техническая газета   18.03.2013 г./www.tehnichka.com

3. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/