Олійник Н.Р.

Головне управління Міндоходів Львівської області, м.Львів

Значення і завдання координації монетарної

та фіскальної політики в Україні

 

Макроекономічні взаємозв'язки та економічні показники, що характеризують стан внутрішнього сектора залежить від впливу та взаємоузгодженості внутрішніх макроекономічних процесів, а також  результатів та факторів зовнішньоекономічної діяльності. Це ускладнює формування і проведення макроекономічної політики, різні напрями якої повинні бути скоординовані з урахуванням новітніх тенденцій та чинників економічного розвитку.

Стабільність фінансової системи загалом багато в чому залежить від координованості монетарної (грошово-кредитної) та фіскальної (податково-бюджетної) політики, як в тактичному (операційному), так і в стратегічному (перспективному) плані, а також від інституційного закріплення та узгодження при виробленні та реалізації цієї політики співпраці уряду та Національного банку України у напрямку підтримки фінансової стабільності.

Координація монетарної та фіскальної політики у напрямку стабілізації фінансової системи та забезпечення економічного розвитку передбачає розв’язання наступних завдань:

-                     визначення можливих рівнів взаємодії та існуючих проблем, що зумовлюють недосконалість координації монетарної та фіскальної політики в Україні;

-                     розробка науково-обґрунтованих рекомендацій по удосконаленню співпраці уряду та НБУ в сфері закріпленої за ними політики стратегічного, проміжного та тактичного характеру;

-                     узгодження цілей та оптимальне поєднання різних типів монетарної і фіскальної політики;

-                     гармонійна координація на різних рівнях (макроекономічний, операційний) в ході розробки та реалізації фіскальної і монетарної політики задля досягнення стабільності фінансової системи, економічної активності та загальних цілей економічного розвитку, враховуючи те, що інструменти здійснення різних політик можуть суперечити і мати неоднаковий напрям впливу.

Потенціал координації монетарної та фіскальної політики полягає в тому, що вони можуть у певних моментах взаємно підсилювати певні позитивні та/або стратегічні результати, або нівелювати за рахунок однієї негативні наслідки іншої. Так, зі зростанням фіскальних вилучень доходів суб’єктів господарювання зменшуються можливості та послаблюються стимули до інвестування, розширення виробництва, що пригнічує сукупну пропозицію та економічну активність. Підвищення фінансування державного споживання збільшує як національний дохід, так і сукупний платоспроможний попит на ринках, а від так посилює їх кон'юнктуру, а в подальшому сприяє розвитку виробництва. Але темпи зростання державного споживання повинні бути узгоджені з темпами розвитку виробництва, в іншому випадку незадоволення платоспроможного попиту відповідною товарною пропозицією може спровокувати зростання цін та інфляцію. Тому, стимулюючий вплив фіскальної політики вимагає виваженого застосування обґрунтованих заходів паралельно з відповідними інструментами монетарної політики.

В свою чергу, монетарна політика зводиться до економічного регулювання через механізми зміни пропозиції (маси) грошей та їх ціни (проценти) на грошовому ринку. Збільшення пропозиції грошей, за інших рівних умов, зумовлює зниження процента та зростання інвестицій, а також зростання платоспроможного попиту на ринках. Усе це на коротких часових інтервалах пожвавлює кон'юнктуру ринків і посилює стимули до розширення виробництва.

Координація монетарної та фіскальної політики як інструмент реалізації кон'юнктурної політики полягає у державному регулюванні ринкової кон'юнктури (співвідношення сукупного попиту і сукупної пропозиції на ринках), а саме грошового обороту  через вплив на окремі грошові потоки, масу грошей, рівень процента, швидкість обігу грошей.

Пожвавлення ринкової кон'юнктури може бути досягнуто як заходами монетарної політики – зниженням процентної ставки та збільшенням пропозиції грошей, так і заходами фіскальної політики – зростанням бюджетних витрат та скороченням рівня оподаткування. Стримування ринкової кон'юнктури теж може бути досягнуто заходами монетарної політики – підвищенням рівня процента і зменшенням пропозиції грошей (грошової маси) та заходами фіскальної політики – зростанням рівня оподаткування і скороченням бюджетного фінансування.

Отже, координація монетарної та фіскальної політики має вирішальне значення для забезпечення необхідних темпів економічного зростання, зайнятості, незагрозливого та прогнозованого рівня інфляції і курсу гривні, а від так стабільності фінансової системи загалом. А для забезпечення ефективної координації в цій сфері слід розробити інституційні правила і принципи закріплення на довгостроковій основі ключових параметрів та цілей взаємоузгоджених грошово-кредитної і фіскальної політики та механізмів їх реалізації.