Економічні науки/6. Маркетинг і менеджмент

к.е.н., професор Щекович О.С., Голобородько Т.В., Данилов Є.Ю.

ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

Особливості та рівні корпоративної культури організації

Уся людська діяльність здійснюється в сформованому суспільством культурному середовищі. Кожний її вид характеризують певні особливості, які створюють внутрішнє культурне середовище діяльності. Організації як соціальні утворення мають власну культуру, якій притаманні певні параметри, зумовлені специфікою їх діяльності та процесів виробництва й управління.

Корпоративна культура - це система цінностей та переконань, які розділяє кожен працівник фірми та передбачає його поведінку, обумовлює характер життєдіяльності організації. Корпоративна культура — це також спосіб і засіб створення організації, яка самостійно розвивається.

Вперше термін «корпоративна культура» було застосовано у XIX столітті німецьким фельдмаршалом та військовим теоретиком Мольтке, який характеризував даним поняттям взаємовідносини у офіцерському середовищі.

Різні вчені давали свої тлумачення цьому терміну. Так, Д. Елдрідж і А. Кромбі визначили, що корпоративна культура – це унікальні характеристики сприйняти особливостей організації, того, що вирізняє її серед інших у галузі. Г. Морган дав таке визначення цьому поняттю: корпоративна культура — це засіб здійснення корпоративної діяльності за допомогою використання мови, фольклору, традицій та інших способів передачі основних цінностей, переконань, ідеологій, які спрямовують діяльність підприємств. Корпоративна культура за М.І. Магурою – це система переконань, норм поведінки, установок і цінностей, які є тими неписаними правилами, що визначають, як повинні працювати і вести себе люди в даній організації. При цьому мова йде про переконаннях і цінностях, які поділяються переважною більшістю членів організації.

Кожна організація має атрибути, які створюють її імідж.

По-перше, це цілісність загального (фірмового, корпоративного) стилю співробітників — від прибиральника до генерального директора, причому не тільки зовнішнього, а й поведінкового. Це і стиль керівництва, управління, міжособистісного спілкування, і робота секретарів керівників підприємства, і стиль проведення нарад та корпоративних вечірок тощо. По-друге, це вигляд фасаду офісу, вивіски, під'їзду, внутрішнього двору. Важливий і внутрішній інтер'єр — меблі, їх розташування, картини, квіти, куточки для відпочинку, місця для відвідувачів.

Прийнято виокремлювати три рівні корпоративної культури. Верхній, видимий (зовнішній), рівень утворюють видимі об'єкти, артефакти (штучні факти, результати людського творення) культури: манера одягатися, правила поведінки, символи, організаційні церемонії, урочистості, розташування офісів. Другий і третій рівні — невидимі. До складу другого рівня належать виражені в словах і справах, практичній поведінці співробітників організації цінності та переконання, які свідомо. поділяються та культивуються її членами і виявляються в розповідях, мові, символах. Третій рівень становлять основоположні припущення і глибокі переконання.

Корпоративна культура обов'язково включає корпоративну символіку, аксесуари. До них належать такі іміджеві символи, як логотип фірми, її слоган, назва. Фірми, що піклуються про свій імідж, обов'язково випускають фірмові брошури, блокноти, ручки, навіть замовляють фірмовий посуд. Наявність такого арсеналу речової символіки нерідко досить ефективно мотивує співробітників, задовольняючи їх потреби в ідентичності, належності до певної соціальної групи.

До елементів корпоративної культури належать загальні для співробітників компанії цінності, переконання і норми, які відображаються у формі символів, переказів, девізів та церемоній. Однак, які саме образи будуть уособлювати культуру й імідж компанії, визначають менеджери, котрі повинні підтримувати корпоративний імідж організації на такій висоті, яка б потребувала значних зусиль від співробітників компанії та водночас була досяжною.

На стан і розвиток внутрішньої корпоративної культури значний вплив справляє зовнішнє середовище. У різних організаціях формується специфічна внутрішня культура, водночас культурні цінності підприємств однієї галузі нерідко збігаються, оскільки фірми працюють в однакових зовнішніх умовах. Внутрішня культура повинна сприяти досягненню цілей компанії. Однак зміна зовнішнього середовища вимагає також постійного внесення відповідних змін у внутрішню організаційну культуру підприємства. Тому важливим є формування здатності адаптації корпоративної культури до змін зовнішніх умов діяльності компанії.

Література:

1. Воронкова, В. Г. Управління людськими ресурсами : філософські засади [Текст]: навчальний посібник / В. Г. Воронкової; під ред. д. ф. н., проф..—К.: ВД «Професіонал», 2006. — 576 с.

2. Магура М. И. Организационная культура как средство успешной реализации организационных изменений / М. И. Магура // Управление персоналом. — 2002. — № 1. — С. 24-29

3. Питерс Т. Уотерман-мл. Р. В поисках совершества. — М.: Издательский дом «Вильямс», 2005

4. Шморгун Л. Г. Менеджмент організацій : навч. посіб./ Шморгун Л. Г. – К.: Знання, 2010. – 452 с.