«Экономические науки»/ 7.Учет и аудит

студентка Плис О.В.,к.ек.н., асист. Коцеруба Н.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Сучасний стан державного фінансового контролю, проблеми та шляхи його реформування

Актуальність проблеми. Державний фінансовий контроль є однією з важливих функцій державного управління, оскільки є інструментом реалізації фінансової політики держави, забезпечує процес формування і ефективного використання фінансових ресурсів держави для досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів. Він спрямований на виявлення будь-яких відхилень від узгоджених стандартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурсами та власністю держави, а в разі виявлення таких відхилень забезпечує своєчасне вжиття відповідних коригувальних і запобіжних заходів. Тому від ефективності системи державного фінансового контролю залежить економічне і політичне благополуччя нації.

Питання організації та раціоналізації фінансового контролю, проблеми формування системи державного фінансового контролю  досліджувало багато науковців, серед яких необхідно виділити: Ю.М. Бажала, І.В. Басанцова, М.Т. Білуху, Ф.Ф. Бутинця, , І.Л. Бєлобжецького, С.І. Бобира, В.В. Бурцева,  О.Д. Василика, М.М. Голованя, Є.В. Калюгу,  М.П. Мельника, І.Б. Стефаника, Л.А. Савченко, B. Сопко, Б.Ф. Усача, В.М. Федосова, В.О. Шевчука та інших.

Виклад основного матеріалу. Вдосконалення фінансового контролю в Україні може стати запорукою ефективного функціонування державних фінансів, зокрема отримання таких результатів як: дотримання економічної безпеки держави, збалансування державного та місцевих бюджетів, досягнення фінансової самодостатності регіонів, секторів і галузей економіки, збільшення захищеності фінансово-економічних інтересів громадян і суспільства і як результат – процвітання держави, посилення престижу перед світовою спільнотою[1].

До основних проблем сучасного державного контролю можна віднести такі:

1. Переважна більшість контрольно-перевіркових процедур має фіскальний характер. На практиці найчастіше використовують ревізію та перевірку. Ці методи дають змогу лише виявити фінансові порушення, констатувати негативні явища, але не дають змогу запобігти їм чи вивчити причини їх виникнення.

2. Переважання заходів подальшого (наступного) контролю. Існуючі процедури попереднього та поточного контролю (які, як свідчить досвід зарубіжних країн, є найбільш дієвими) у межах діючої системи фінансового контролю є досить слабкими та неврегульованими.

3. Неусвідомлення важливості внутрішнього фінансового контролю як в системі управління державними фінансами, так і керівниками підприємств, установ, організацій;

4. Низький рівень дієвості механізму адміністративних стягнень. Сума штрафу за нецільове або незаконне використання бюджетних коштівзначно менша за обсяги бюджетних коштів, які держава втрачає через зловживання посадових осіб, і не може забезпечити повною мірою відшкодування цих збитків.

5. Зростання фінансових порушень у сфері використання бюджетних коштів.

6. Неврегульованість діяльності та перетин функцій суб'єктів фінансового контролю. В Україні зовнішній контроль у частині виконання коштів Державного бюджету України централізовано здійснюють два органи влади: Рахункова палата від імені Верховної Ради України та Державна контрольно-ревізійна служба від імені Уряду[2].

Дослідивши особливості державного фінансового контролю в Україні, виявлено, що усунення існуючих недоліків у функціонуванні державного фінансового контролю та трансформація на її сучасну модель зі зміною пріоритетів та вимог у здійсненні контролю потребує реформування цієї системи.

Основними завданнями з реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю, на нашу думку, є:

- визначення з урахуванням умов розвитку фінансової системи України та досвіду ЄС концептуальних засад організації системи державного фінансового контролю;

- гармонізація правового поля системи державного фінансового контролю та внесення відповідних змін до законодавства з акцентуванням уваги на зростанні прозорості суб’єктів державного фінансового контролю з одночасним розмежуванням завдань та обов’язків інспекційних підрозділів, підрозділів внутрішнього аудиту та внутрішнього контролю;

- створення служб внутрішнього фінансового контролю в усіх органах державного сектора;

- правове забезпечення гарантування незалежності, соціального захисту і відповідальності працівників системи державного фінансового контролю в Україні;

- визначення з урахуванням провідного європейського досвіду методології здійснення державного фінансового контролю шляхом схвалення на законодавчому рівні відповідних стандартів з метою деталізації та уніфікації контрольних процедур, затвердження положень етики державного фінансового контролера;

- удосконалення кадрового забезпечення органів системи державного фінансового контролю, розроблення навчальних програм та програм сертифікації працівників за міжнародними зразками;

- покращання матеріально-технічного і фінансового забезпечення функціонування системи державного фінансового контролю[3].

Подальші дослідження у цій сфері можуть бути спрямовані на вивчення зарубіжного досвіду організації фінансового контролю в державі та розробку заходів щодо його адаптації до національної фінансової системи. Підґрунтям для цього вважаємо такі напрямки як створення механізму дотримання єдиного міжнародного нормативного документа (найдоцільніше було б керуватися Міжнародними стандартами INTOSAI), покладення відповідальності за стан системи фінансового контролю на керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, створення спеціальних органів, що контролюватимуть всю роботу державного апарату[4].

Висновки: Таким чином, реформування системи державного фінансового контролю в Україні має на меті підвищення рівня фінансової дисципліни завдяки кардинальному посиленню контролю за витрачанням бюджетних коштів, державного майна, узгодження законодавчої бази, удосконалення ефективності діяльності контрольних органів та забезпечення їх належного кадрового забезпечення. Слід враховувати, що функціонування ефективної системи державного фінансового контролю та забезпечення високого рівня фінансової дисципліни у нашій країні можна буде досягти лише за умови комплексної (а не вибіркової) реалізації наведених вище заходів.

Література:

1. Горбачова Є. В. Система державного фінансового контролю: стан та необхідність реформування / Є.В. Горбачова // Управління розвитком. – 2011. – №2(99). – С. 112-114.

2. Зайцева Х.В. Державний фінансовий контроль: стан та перспективи розвитку / Х.В. Зайцева // Управління розвитком. – 2011. – №2(99). – С. 141-143.

3. Коломоєць ВГ., Фурмат О.С. Перспективи розвитку державного фінансового контролю / В.Г.Коломоєць, О.С.Фурмат // Управління розвитком. – 2012. - №2.С.143-145.

4. Скоропад І.С., Пахолок Н.І. Державний фінансовий контроль в Україні: проблеми та шляхи реформування / І.С. Скоропад, Н.І. Пахолок // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.3. – С.  263-268.