Економічні науки/ 7. Облік і аудит

Теличко М. В; науковий керівник доц. Копняк Н. І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Впровадження управлінського обліку на підприємствах України

У даний час відбувається період становлення і розвитку управлінського обліку у вітчизняній обліковій практиці, його визнання як одного з головних джерел інформація для прийняття зважених управлінських рішень. Тому виникає необхідність розгляду основних аспектів даного виду обліку та напрямків його удосконалення на теренах нашої держави.

Метою дослідження виступає аналіз сучасного стану управлінського обліку на підприємствах України, його модернізація та шляхи подальшого впровадження.

Розглядаючи проблематику обраної теми, можна зазначити що розвиток сучасного суспільства вимагає кардинальних змін у сфері створення, обробки та використання інформації, тому в умовах ринкових відносин великого значення набуває впровадження в систему управління підприємством управлінського обліку як основного засобу накопичення інформації, необхідної для прийняття оперативних та стратегічних управлінських рішень. Така інформація характеризує особливості роботи підприємства, розкриває його економічний, технічний потенціал та фінансові можливості тощо.

Проблеми розвитку управлінського та фінансового обліку в системі управління підприємством знайшли відображення в працях таких видатних науковців, як: Ф. Ф. Бутинця, С. Ф. Голова, Г. Г. Кірейцева, Л. В. Нападовської, М.С. Пушкаря, В.В. Сопка, та ін.

Управлінський облік призначається для вирішення внутрішніх завдань управління підприємством і є його «ноу-хау». На відміну від фінансового, управлінський облік суб’єктивний і конфіденційний, але саме він несе основне навантаження забезпечення ухвалення управлінських рішень, і ним займаються професіонали високого рівня [1]. Вивчення особливостей організації управлінського обліку в економічно розвинених країнах дозволяє зробити висновок про те, що це – нова комплексна галузь економічних знань, основною метою якої є інформаційно-аналітичне забезпечення менеджерів організацій і підприємств для ухвалення ними ефективних управлінських рішень.

На сучасному етапі керівництву підприємства необхідна інформація, яка б була своєчасною, доречною, тобто, яка б дозволила приймати правильні ефективні управлінські рішення. Вважається, що таку інформацію не можна отримати від бухгалтерського обліку, що традиційно склався в Україні [1]. Це пов’язано з тим, що бухгалтерський облік спрямований на звичайну реєстрацію і накопичення даних, а цього недостатньо для прийняття ефективних управлінських рішень, які в основному спираються на прогнозні дані, які можуть бути отримані при існуванні управлінського обліку.

У вітчизняній практиці господарювання мають місце лише окремі випадки впровадження управлінського обліку на підприємствах і то, здебільшого, в неповному обсязі, хоча окремі його складові під іншими назвами та в іншому ракурсі відомі і в нашій країні досить давно [2].

Процеси ідентифікації, вимірювання та комунікації економічної інформації з тим, щоб користувачі такої інформації мали змогу приймати на її основі ефективні управлінські рішення, повинен поєднувати в собі управлінський облік. Таким чином, проявляється чітко виражена тенденція до переорієнтації обліку з “машини, яка констатує історичні факти” у “механізм приведення первинної інформації до виду, який би давав змогу використовувати її в процесі управління”. При цьому з'являються внутрішні користувачі цієї інформації – менеджери [4].

Порівнюючи фінансовий і управлінський облік, можна зазначити, що якщо фінансовий облік описує операції, що вже мали місце, то головним завданням управлінського обліку є передбачення наслідків майбутніх операцій [3]. При цьому, звичайно, управлінським обліком, як і фінансовим, також використовується історична інформація, але не з метою фіксації минулого, а для прогнозних розрахунків.

Важливим методологічним питанням організації управлінського обліку є його місце в системі рахунків бухгалтерського обліку. У міжнародній практиці застосовуються два варіанти побудови Плану рахунків і організації управлінського обліку: автономна та Інтегрована системи. Перший підхід передбачає відокремлення систем рахунків фінансового й управлінського обліку. Для системи управлінського обліку створюється спеціальний План рахунків і облік ведеться за допомогою рахунків-екранів. Інтегрована система характеризується тим, що рахунки управлінського обліку кореспондують з рахунками фінансового обліку в межах єдиної системи рахунків. Такий підхід характерний для підприємств країн англосаксонської групи [4].

Зважаючи на вищесказане, можна зробити висновок, що управлінський облік стає невід’ємною частиною в управлінні підприємством, тому запровадження його на території України є логічним етапом у сучасній економічній ситуації. Управлінський облік має всі підстави на визнання як фундаментального фактора в позитивному розвитку національної економіки. Це абсолютно нова система обліку, ціль якої тризначна: забезпечувати прийняття управлінських рішень, спрямовувати сталий розвиток економіки на локальному рівні, передбачати ризикові явища та запобігати їм.

Література:

1. Садовська І. Б. Теорія і практика управлінського обліку: гармонізація систем/ І. Б. Садовська// Вісник Луцького національного технічного університету. – 2012. – №7. – С. 45.

2. Радецька Л. І. Управлінський облік в Україні: проблеми становлення та розвитку/ Л. І. Радецька// Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – №6. – С. 17.

3. Баранік О. О. Проблеми впровадження управлінського обліку на території України/ О. О. Баранік// Збірник наукових праць Сумського національного аграрного університету. – 2012. – №17. – С. 27.

4. nbuv.gov.ua