Анастасія Басюк, магістрант з обліку й аудиту

Наук. кер. Мороз С.І. к.е.н., доц.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

Удосконалення аналітичного обліку розрахунків з

контрагентами в умовах його автоматизації

Для будь-якого господарюючого суб’єкта актуальною є проблема своєчасності проведення розрахунків з постачальниками і підрядниками за товарно-матеріальні цінності та виконані роботи. Порушення строків погашення зобов’язань призводить до їх накопичення та знецінення грошових коштів для кредиторів, що негативно впливає на фінансовий стан підприємств.

Обов’язковою умовою досягнення контрольованості процесу розрахунків з постачальниками і підрядниками є автоматизація їх обліку, яка сприяє підвищенню його аналітичності та оперативності через вдосконаленню інформаційного обміну й посилення вірогідності інформації.

Проблемі автоматизації бухгалтерського обліку приділяється багато уваги у вітчизняних науково-практичних та навчальних публікаціях. Праці С. Івахненкова, О. Волинця, О. Шатохіна та інших висвітлюють концептуальні теоретичні питання створення і функціонування комп'ютерних інформаційних систем обліку суб'єктів господарювання [3-5]. Проте з огляду на розвиток бухгалтерського обліку й вдосконалення автоматизованих систем, деякі питання освітлені недостатньо. Метою даного дослідження є удосконалення аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками в умовах його автоматизації.

Правові засади ведення бухгалтерського обліку зобов’язань, у тому числі і обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1] та П(С)БО 11 «Зобов’язання» [2], а технологія обробки облікової інформації залежить від обраної на підприємстві форми бухгалтерського обліку.

В Україні використовується велика кількість програм для автоматизації бухгалтерського обліку, але за результатами обстеження можна констатувати, що більшість підприємств віддають перевагу програмі «1С: Підприємство х.х». В ній аналітичний облік організовується за допомогою спеціального механізму субконто. Взагалі субконто використовується для того, щоб за операціями, з метою подальшого аналізу, можна було зберігати додаткову інформацію. Терміном «субконто» можуть бути позначені будь-які об’єкти аналітичного обліку. Видом субконто, у свою чергу, називається безліч однотипних об’єктів аналітичного обліку.

Конфігуратор програми «1 С: Підприємство 8.1» дозволяє зарезервувати до п’яти видів субконто за рахунком чи субрахунком, відповідно до вимог повноти аналітичного обліку на підприємстві. Для цього, при настроюванні планів рахунків, до необхідного рахунку або субрахунку «прикріпляється» потрібний вид (види) субконто для організації ведення аналітичного обліку в будь-яких необхідних розрізах (видах продукції, структурних підрозділах, способу розрахунків тощо).

Додатково в програмі «1С: Підприємство 8.1» є можливість ведення обліку одного і того ж об’єкту аналітики в різних розрізах. Так, один і той же довідник може бути призначений для різних видів субконто.

Багаторівнева аналітика дозволяє отримувати бухгалтерські підсумки з різним ступенем деталізації. Якщо для ведення аналітичного обліку використовуються субконто, то для реалізації багаторівневої аналітики необхідно призначати видами субконто довідники. Довідники в програмі «1 С: Підприємство 8.1» можуть мати до 10 рівнів вкладеності, це дозволяє вести облік з посиленим ступенем деталізації.

Слід зазначити, що хоча властивості пакету «1 С: Підприємство 8.1» й дозволяють організувати ведення аналітичного обліку з використанням субрахунків або субконто, проте можливості щодо ведення аналітичного обліку на них, мають принципові відмінності.

План рахунків (з субрахунками) є постійним документом, котрий затверджується на один великий період. Тому введення додаткових субрахунків впродовж періоду не доцільно. Субконто в цьому сенсі набагато динамічніші.

Побудова структури субконто для обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками ґрунтується на визначенні змісту кожного виду зобов’язань, який обумовлюється характером операцій з грошовими коштами, що надходять з різних джерел і спричиняють утворення певного виду зобов’язань.

Різні види субконто дозволять відобразити в обліку інформацію щодо утворення зобов’язань та погашення заборгованості за ними, вартість залучених фінансових ресурсів, дотримання терміну платежу та інше, вирішити задачу відображення в обліку ризиків зобов’язань та справедливої вартості створених джерел фінансування, як цього вимагає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, продумане використання субконто для запису повної інформації щодо розрахунків з постачальниками і підрядниками створює умови для здійснення оперативного та ретроспективного аналізу, проведення перспективного аналізу та прогнозування позикового капіталу для підвищення контролю на всіх рівнях і етапах та здійснення гнучкого виробничо-фінансового менеджменту.

Література

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України, затверджений постановою ВРУ від 16.07.1999р. № 996- XIV

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р., № 20

3. Волинець О.О. Характеристика системи аналітичного обліку зобов’язань та методика її удосконалення в умовах електронної обробки економічної інформації / О.О. Волинець // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2009. – №5, Т.2. – С. 151-153

4. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навч. посіб., 4-те вид., випр. – К.: Знання-Прес, 2008. – 343 с.

5.Шатохін О. Облік та інформаційне забезпечення управління господарською діяльністю підприємств / О. Шатохін // Бухгалтерський облік та аудит - 2009.- № 10