Економічні науки /7. Облік та аудит

к.с.н.,доцент кафедри «Облік і аудит» Зоря О.П., магістранка Хоменко О.В.

Запорізький національний технічний університет, Україна

Удосконалення аудиту активів банківської установи

Аудит активних операцій в комерційних банках України здійснюється згідно «Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України», затверджене Постановою Правління Національного банку України від 20 березня 1998 р. № 114.

Кредитні операції банків підрозділяють на активні та пасивні.

Активні кредитні операції — це операції з кредитування клієнтів і надання кредитів іншим банкам (міжбанківський кредит).

Пасивні кредитні операції — це операції з одержання міжбанківського кредиту в НБУ і в інших банках.

Аудит активних операцій визначає стан банку на основі перевірки
правильності складання та підтвердження перевірки законності здійснюваних банком активних операцій, аналізу й оцінки ризику кредитних операцій, оцінки якості управління активними операціями.

 Головними функціями аудиту активних операцій банку є:
 - зменшення ризиків у проведенні активних операцій, пов'язаних з 

раціональним та ефективним використанням ресурсів банку;
 - надання рекомендацій кредитним  підрозділам банку у 

процесі планування, на стадії розроблення і впровадження нових 

продуктів, процесів, систем;
 - проведення аудиту діяльності структурних підрозділів банку 

з метою забезпечення аналізу і оцінки внутрішнього контролю, 

політики, процедур банку, що стосуються адекватності, 

відповідності, ефективності та точності бухгалтерських даних і 

збереження активів банку.
 Для перевірки кредитних операцій необхідно наявність документів: нормативні документи Національного банку України, угоди про надання кредиту, угоди і документи про забезпечення зобов'язань з кредитування, угоди про заставу майна, кредитні справи клієнтів, регістри бухгалтерського обліку (меморіальні ордери, особисті рахунки, обігово-сальдові відомості), баланси клієнтів і банку.

Для здійснення внутрішньобанківського аудиту кредитних операцій необхідна детальна перевірка: повноти поданих клієнта для одержання кредиту, обгрунтованість відачі кредитів, дотримання визначеного нормативними документами НБУ порядку відкриття, ведення і закриття позичкових рахунків, правильність нарахування, оформлення і утримання відсотків за позичками, наявність простроченої заборгованості з кредитів; правильність її обліку, оцінка стану і реальності простроченої заборгованості, наявність і своєчасність створення і використання резерву витрат за позичками, оцінка виданих кредитів за ступенем ризику, своєчасність і правильність списання на результати діяльності безнадійно виданих кредитів.

У процесі реалізації програми перевірки доцільно особливу увагу звернути на найпоширеніші помилки та недоліки у кредитній роботі, серед яких основними є: недостатній аналіз запропонованої програми кредитування на стадії прийняття рішення про доцільність проведення операцій; відсутність документально оформлених експертних висновків, на підставі яких приймається рішення; невідповідність кредитних договорів, договорів застави інших договорів чинному законодавству, що може призвести до визнання їх недійсними; відсутність перевірки повноважень осіб, які підписують договори з боку позичальника; помилки у нарахуванні процентів; несвоєчасність врахування на позабалансових рахунках забезпечення; несвоєчасність віднесення несплачених у встановлений строк відсотків на відповідні рахунки; несвоєчасність внесення застави до Державного реєстру застав рухомого майна; помилки в класифікації кредитів за рівнем кредитного ризику; помилки при врахуванні забезпечення під час розрахунку суми резервів, що підлягає формуванню; неправомірність та несвоєчасність використання резервів.

В комерційних банках внутрішній аудит кредитних операцій проводиться, як правило, окремим підрозділом, який виконує всі управлінські й аналітичні функції, у тому числі й ухвалення рішень по видачі споживчих кредитів. Як показує досвід минулого, в багатьох банківських установах вказана процедура видачі кредиту значно спрощена, відсутні письмові висновки на кредитні заявки клієнтів, а робота кредитного комітету часто носить формальний характер.

Для удосконалення аудиту активних операцій необхідно: достатнє обгрунтування виданих позичок, вірне нарахування відсотків, своєчасне віднесення прострочених позичок на призначений для цього рахунок, контроль достатнього розміру резерву на можливі збитки за позичками, юридичну правомірність кредитних і заставних угод і відносин і т. ін.

Література:

1. Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 20 березня 1998 р. № 114.

2. Майборода Т.В. Банківський аудит: проблеми становлення / Т.В. Майборода // Фінанси України. – 2006. – № 5. – С. 18-25.