к.э.н, доцент Бабина О.Є., ст. викладач Мельник Н.О.

 

Київська державна академія водного транспорту

ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

 

ІННОВАЦІЙНО - ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СУДНОБУДІВНИХ ТА СУДНОРЕМОНТНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

 

В умовах ринкової економіки та нестабільного зовнішнього середовища функціонування суднобудівних та судноремонтних підприємств України багато в чому залежать від їх інноваційного розвитку та наявності інвестиційної підтримки. Статистичні дані останніх років підтверджують той факт, що для суднобудівних підприємств України характерна серйозна криза в обох цих сферах. Це обумовлено низьким рівнем інноваційної активності їх суб’єктів, який пояснюється відсутністю економічних механізмів та важелів для запровадження інновацій. Як результат, лише 10% суднобудівних підприємств України використовують провідні промислові технології [2].

Для вирішення цієї проблеми, у вересні 2012 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості" від 06.09.2012 № № 5209-VI. У цьому документі суднобудування визначено пріоритетною галуззю економіки України, на період з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року. Цей експеримент спрямований на ефективне використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу, відновлення конкурентоспроможності продукції вітчизняного суднобудування, збільшення обсягів випуску високотехнологічних суден і військових кораблів, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, у тому числі іноземних, зниження витрат на будівництво суден і поповнення обігових коштів суднобудівних підприємств та забезпечення економічних інтересів держави в нарощуванні обсягів виробництва цих підприємств [1].

 Наслідком експерименту стане підвищення ефективності та конкурентоспроможності продукції суднобудування [1].

Згідно із Законом, основними напрямами підтримки суднобудівної промисловості на період проведення економічного експерименту є відновлення конкурентоспроможності продукції суднобудування України на зовнішніх ринках, створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій з метою розвитку суднобудування України, зниження витрат на будівництво суден і поповнення обігових коштів суднобудівних підприємств [1].

За 2011-2012 рокb обсяг капітальних інвестицій, вкладених в ринок водних перевезень України збільшився на 32% у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року, перевищивши 1,35 млрд. дол. США Всього в транспортну галузь України вкладено понад 3,2 млрд.дол. США, це на 27% більше ніж 2010 році. Найбільша сума інвестицій дісталася перевалці вантажів. Інвестиції в перевізні потужності водного транспорту впали на 10,5% - до 5,7 млн. дол. США. Тобто, для розвитку діяльності підприємств водно транспорту, до яких входять суднобудівні підприємства України, витрачається лише 0,06% (104,1 млн.грн.) від загального обсягу фінансування. Тоді, як світові лідери суднобудування залучають до 40%, від загального обсягу фінансування. [5].

В результаті такої бездіяльності основні підприємства України, скоротили обсяги будівництва суден змішаного «ріка-море» плавання до критичної межі. Так за останні 12 років «Херсонський суднобудівний завод » побудував лише 10 суден ріка море плавання, а Миколаївський завод «Океан » - 9 суден [6].

Зношеність основних засобів суднобудівних та судноремонтних підприємств досягає 80-90%, це зумовлено  вкрай недостатнім фінансуванням їх оновлення [2]. Одним з варіантів залучення джерел фінансування є Кіотський Протокол.

В рамках Кіотського Протоколу для судноремонтних та суднобудівних заводів можна використати механізм «торгівлі квотами» на міжнародному ринку, що передбачає прямий продаж викидів від однієї індустріалізованої країни до іншої [3-4].

Для покращення становища, що склалося на українських суднобудівних та судноремонтних підприємствах, необхідна негайна розробка та прийняття державою новітніх законопроектів, які дозволять залучити національних та іноземних інвесторів.

Будівництво суден необхідно вести з використанням сучасних та інноваційних технологій.

Незважаючи на таку критичну ситуацію, в Україні є багато чинників для розвитку суднобудування:

 - високий науковий потенціал суднобудівного комплексу;

 - наявність власної сировинної бази;

- необхідні виробничі потужності;

- кваліфіковані кадри.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1)  Закон України “Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості” :06.09.2012 № 5209-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon2.rada.gov.ua;

2)  Суднобудування України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ankor-odessa.com.ua/articles/shipbuilding_ua/;

3)  Best practices guide: Market approaches to environmental protection. Energy Resources International. Washington, DC, 2001. – 138p.;

4)  Emission tradings: Environmental policy’s new approach. Richard F. Kosobud (ed.). – John Wiley&Sons, 2000. – 552p.;

5)  Сайт Державної служби статистики України. Розділ «Капітальні інвестиції за видами економічної діяльності за 2009-2011 роки» - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

6)         Сайт державної підтримки експорту України- [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/prom/ukr/28.html;