Барановська А.С.

Харківська гуманітарно-педагогічна академія, Україна

Використання української сопілки/блок-флейти на музичних заняттях у ДНЗ

З усіх мистецтв музика,

найбільш людяна і поширена.

А. Ахматова.

Музичне мистецтво – один з наймогутніших засобів виховання, з допомогою якого здійснюється формування особистості. Його сила – у впливі на почуття. Враження дитинства часто залишаються на все життя, отже використання музики як засобу виховання дітей є одним з найважливіших завдань дошкільних закладів.

Мета вихователів та музичних керівників дитячих садків – виховувати засобами мистецтва любов до прекрасного, впливати на почуття й мислення дитини, її характер та волю, всебічний і гармонійний розвиток дитини. Заняття музикою – складова частина всебічного виховання дітей: естетичного, морального, розумового і фізичного.

Сучасні вимоги до музичного керівника диктують вимоги до підготовки педагогічних кадрів, то його робота починається з його власного навчання у ВНЗ. У програму навчання на музично-педагогічних факультетах входять базові теоретичні та практичні дисципліни. Окрім необхідного у роботі музичного керівника фортепіано, студенти мають змогу вивчати баян, акордеон, бандуру, скрипку, домру, флейту. Володіння додатковими інструментами значно розширює діапазон можливостей музичного керівника.

Використання української сопілки/блок-флейти на музичних заняттях вирішує наступні завдання:

- знайомство з інструментом;

- знайомство з народною культурою та традиціями;

- дозволяє урізноманітнити існуючий репертуар;

- українська сопілка та блок-флейта може слугувати для супроводу дитячих ігор.

Слухання музики – складовий компонент усіх видів музичної діяльності: співів, музично-ритмічних рухів, гри на дитячих музичних інструментах. Разом з тим слухання музики є окремим, дуже важливим розділом музичного виховання. Це особлива діяльність, що має самостійне значення. Адже саме з цього і починається залучення дитини до музики. «Щоб полюбити музику, – підкреслював Д. Шостакович, – треба перш за все її слухати… треба виховувати свій смак на кращих зразках музичної класики, на кращих творах сучасних композиторів, поступово ідучи від найдоступнішого до складного і глибокого».

Художність і доступність – визначальні риси дитячих музичних творів для слухання. Репертуар, відібраний у певній послідовності, відповідає завданням виховання естетичного ставлення до навколишнього світу. Тому має значення, з якою музикою треба знайомити дітей у різних вікових групах, які почуття при цьому виховуються. Особливе значення має ускладнення музичних образів, різноманітність засобів їх вираження. У репертуар повинні входити твори класики, сучасної і народної музики.

Зосереджуючись на сопілці та блок-флейті, особливу увагу треба приділяти українській народній музиці. Завдяки практично ідентичному діапазону, українські народні пісні легко перекладаються на інструментальні твори. У репертуар для виконанні на сопілці або блок-флейті включаються ті з них, в яких простими виразними мелодіями відтворені конкретні, близькі дітям образи, наприклад українські народні пісні ласкавого, наспівного, ліричного, святкового, колискового характеру, такі як:

Колискова:

Лірична пісня про щире кохання дівчини до хороброго козака:

Весела весняночка:

Або святкова різдвяна пісня:

Важливими особливостями репертуару, призначеного для слухання, мають бути ідейна і тематична спрямованість, жанрова різноманітність з урахуванням вікових можливостей дошкільнят. Репертуар для слухання музики повинен включати твори, спільний емоційний настрій яких повинен бути бадьорим та життєрадісним. У процесі навчання діти збагачуються враженнями, їхній кругозір з віком розширюється.

Музичний керівник, використовуючи різні інструменти, в тому числі українську сопілку та блок-флейту, вирішує багато задач: знайомить дітей з інструментом; подаючи приклад людини що володіє багатьма інструментами, виховує в дітях бажання вчитися новому; знайомить дітей із народною культурою; урізноманітнює заняття; включаючи сопілку та блок-флейту у музичні ігри та музично-ритмічні рухи, робить заняття цікавішим та яскравішим.

Використання народної музики, та відповідних музичних інструментів, що допоможуть цілковито донести до дітей характер, колорит, особливості звучання, допоможуть сформувати як загальні музичні навички, що відповідають віку дітей, так і долучити до рідної культури.

Література:

1. Методика музичного виховання у дитячому садку / за ред. канд. пед. наук С. Шоломович. К.: «Музична Україна», – 1979. – 163 с.

2. Методика музичного виховання у дитячому садку / за ред. проф. Н.О. Вєтлугіної. К.: Головне видавництво видавничого центру «Вища школа», – 1978. – 255 с.

3. Музично-ритмічні рухи в дитячому садку / Упорядник В.Г. Кукловська. К.: «Музична Україна», - 1990. – 155с.