А. О. Кришталь

аспірант, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ У КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Навчальний процес у профільних вищих навчальних закладах пожежно-рятувального спрямування характеризується психолого-педагогічною зорієнтованістю на професійну діяльність, систематичним відпрацюванням отриманих знань, умінь і навичок в умовах, наближених до професійної діяльності, а також набуванням умінь прогнозувати розвиток надзвичайних ситуацій і обирати оптимальні шляхи їх усунення. Застосування технології проектного навчання у навчальному процесі сприяє формуванню у майбутніх фахівців з пожежної безпеки професійно важливих проектних умінь та навичок.

Аналіз наукових праць В. Гузєєва, І. Дичківської, М. Кларіна, Н. Матяш, Н. Пахомової, Є. Полат, Г. Селевка та ін. дозволив нам узагальнити тлумачення поняття «навчальний проект» і адаптувати його до професійної підготовки майбутніх фахівців з пожежної безпеки – це засіб технології проектного навчання, що забезпечується поетапністю виконання запланованих дій суб’єктами навчання щодо виявлення і вирішення проблеми на конкретному етапі навчання та досягненням заздалегідь окресленого результату, що є основою професійного становлення майбутніх фахівців з пожежної безпеки.

Досить часто у наукових працях (В. Нищета, Н. Пахомова, Є. Полат та ін.) спостерігаються розбіжності щодо розуміння структури навчального проекту і етапів його реалізації. Отже, виникає необхідність конкретизації цих понять.

Г. Селевко виокремлює такі етапи виконання навчального проекту:

1. Організаційно-підготовчий етап – проблематизація, розроблення проектного завдання (вибір).

2. Розроблення власне проекту (планування).

3. Технологічний етап.

4. Підсумковий етап (оформлення результатів, презентація, обговорення, рефлексія) [3, с. 149].

Заслуговують також на увагу етапи реалізації навчального проекту, виокремлені Є. Полат:

1. Вибір теми проекту, його типу, кількості учасників.

2. Прогнозування можливих варіантів проблем у рамках тематики проекту (суб’єктом «педагог»).

3. Формулювання проблеми (суб’єктами «студенти» з безпосередньою або опосередкованою координацією суб’єктом «педагог»).

4. Розподіл завдань у групах, обговорення можливих методів дослідження, пошук інформації, творчих рішень.

5. Самостійна робота студентів.

6. Обговорення отриманої інформації у групах.

7. Захист проектів, опонування.

8. Колективне обговорення, експертиза, оголошення результатів зовнішньої оцінки, формулювання висновків [2, с. 79].

Можемо зробити попередній висновок, що компонентами навчального проекту є проблема, завдання і результат. Зважаючи на вищезгадані етапи виконання навчального проекту, вважаємо його структурними компонентами тему, проблему, завдання і результат навчального проекту.

Рис. 1. Структура навчального проекту за етапами його реалізації (за Є. Полат і Г. Селевком)

Як зазначає Є. Полат, теми навчальних проектів здебільшого пов’язані з практичним питанням, що є актуальним для повсякденного життя і, водночас, вимагають залучення знань з різних галузей, творчого мислення і дослідницьких навичок, у результаті чого відбувається інтеграція знань студентів [2, с. 69].

Необхідно додати, що у контексті підготовки майбутніх фахівців з пожежної безпеки тематика навчальних проектів у межах однієї навчальної дисципліни повинна охоплювати теми змістових модулів цієї дисципліни, окреслені в Освітньо-професійній програмі підготовки бакалавра галузі знань «Цивільна безпека». Однак, враховуючи принцип міждисциплінарності навчання, теми навчальних проектів можуть не обмежуватися однією навчальною дисципліною, тому викладачам потрібно ґрунтовно розробляти навчальні проекти з урахуванням їх сталої і варіативної частин, а також матеріально-технічного забезпечення.

Наступним структурним компонентом навчального проекту є проблема. Вона є первинною, оскільки саме з проблеми формулюються завдання навчального проекту і обираються відповідні методи, засоби і форми навчання. Окрім того, цей компонент становить мотиваційну основу навчального проекту.

Зважаючи на той факт, що виявлення проблеми передбачає наступне планування завдань і прогнозування результатів, вважаємо, що проблема має проектний характер, тому доцільним вважаємо надалі використовувати термін «проектна проблема».

Зауважимо, що словникове трактування поняття «проблема» (грец. probleme – задача) – складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання, вирішення чи дослідження – наводить нас на думку про встановлення взаємозалежності між поняттями «проблема», «задача» і «завдання». Теоретичне обґрунтування взаємозалежності означених понять здійснено у праці І. Осадченко: «дидактичні категорії «завдання» та «задача», можуть бути взаємопідрядними (задача – як компонент завдання, та, навпаки, завдання розв’язати задачу); окрім того, задача однозначно містить навчальну проблему, оскільки це – її сутність» [1, с. 108]. Отже, завдання є вторинним стосовно проблеми. Аналогічно до поняття «проектна проблема», вживатимемо термін «проектне завдання», щоб підкреслити його проектні ознаки та належність до технології проектного навчання.

Аналіз наукових джерел [2; 3], дозволяє зробити висновок, що сутність поняття «навчальний проект» становить його зорієнтованість на результат. Вважаємо результат навчального проекту ключовим, оскільки саме він свідчить про якість вирішення завдань проекту, ступінь відповідності темі і рівень усунення проблеми (з’ясування раніше невідомого).

До того ж, Є. Полат звертає увагу на те, що результати навчальних проектів повинні бути оформлені належним чином, наприклад відеофільм, альманах, доповідь тощо [2, с. 69].

Таким чином, структурними компонентами навчального проекту у контексті підготовки майбутніх фахівців з пожежної безпеки є тема, проектна проблема, проектне завдання і результат.

Подальшого уточнення потребують поняття «проектна проблема» і «проектне завдання» у контексті професійної підготовки майбутніх фахівців з пожежної безпеки.

Література:

1. Осадченко І. І. Технологія ситуаційного навчання у підготовці майбутніх учителів початкової школи : дис. … доктора пед. наук : 13.00.09 / Осадченко Інна Іванівна. – Умань, 2013. – 526 с.

2. Полат Е. С. Метод проектов / Е. С. Полат // Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров; под ред. Е. С. Полат. – М. : Издательский центр «Академия», 2002. – 272 с.

3. Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий / Г. К. Селевко : В 2 т. – Серия : «Энциклопедия образовательных технологий». – М. : НИИ школьных технологий, 2006. – Т.1. – 535 с.