Мітяшкіна Т.Ю

Харківський національний технічний університет сільського господарства ім.. П.Василенка

Формування знання студентів технічних ВУЗів на заняттях з креслення, інженерної та комп’ютерної графіки

В умовах сучасного розвитку українського суспільства в більшості сфер технічної діяльності людини значно зросла вага операцій, пов’язаних зі сприйняттям різноманітної інформації, вираженої графічною мовою, її усвідомленням і оперуванням. Креслення, інженерна та комп’ютерна графіка належить до тих предметів, які закладають фундамент професійної графічної підготовки майбутніх інженерів.

У працях А.П. Верхоли, О.М. Джеджули, М. М. Козяр, Г.О. Райковської, В.І. Чепок розкривається широке коло питань, пов’язаних із покращенням графічної підготовки у закладах освіти та методикою формування графічних знань (понять).

З сучасним розвитком техніки, вимоги суспільства до навчання студентів у технічних ВУЗах одним з питань, яке ще недостатньо розкрито є аспекти формування знання, поняття як складової графічної, технічної культури студентів які б відповідали та були потрібні у сьогоденні суспільства.

У процесі теоретичного та практичного навчання професії студенти повинні засвоїти систему знань, яка забезпечить професійну діяльність. На основі знань формуються вміння й навички. Знання майбутнього інженера складаються з „теоретичних, необхідних для реалізації діяльності; знань, що сприяють формуванню вмінь, виконанню певних дій, операцій; знання, котрі формують різнобічну особистість” [1, с. 110]. У дослідженні ми спираємося на наукові розробки оцінки знань І. Лернера [1; 2].

Для досягнення максимального ефекту при формуванні осмислення навчального матеріалу використовуються розвиваючи завдання при яких потрібно розробити систему завдань, які б взаємодоповнювали одна одну та важливо поєднати розвиваючі завдання в єдину систему від початку і до завершення навчання студентів.

Внутрішній процес засвоєння знань з креслення, інженерної та комп’ютерної графіки складається з таких чинників: сприймання, запам’ятовування, осмислення й розуміння, уміння, узагальнення, закріплення, застосування на практиці [1; 2], включення їх у певний контекст отриманих знань.

До організаційних форм, які сприяють формуванню знань – креслення, інженерної та комп’ютерної графіки, належать: лекції, семінарські заняття, лабораторні заняття, індивідуальні заняття, факультативи, спецкурси; домашня навчальна робота (самостійна робота); мікровикладання.

Саме під час лекцій, семінарських занять відбувається інтеграція знань і вмінь, навичок у галузі креслення, інженерної графіки в зміст комп’ютерної графіки.

Однією з важливих умов розвитку індивідуальних особливостей знання студентів у процесі вивчення креслення є поєднання індивідуальних та групових форм організації навчання. При індивідуальній діяльності слід враховувати підготовленість особистості до вивчення креслення, його характер, цілеспрямованість, і створювати умови для максимального виявлення його здібностей до графічної діяльності. Завдання відбирати такі, що відповідатимуть можливостям особистості. Причому важливо не допускати як завищеної, так і заниженої їх складності, оскільки простіші завдання не викликають потреби у мислительній діяльності, знижують ініціативу, інтерес, прагнення до якісного виконання, а занадто складне завдання призводить до безрезультатних спроб самостійного вирішення.

Також при формуванні знання з креслення, інженерної та комп’ютерної графіки (узагальнення) необхідним компонентом системи навчальних задач повинні стати обернені задачі. Наприклад, а) виконати аксонометричне зображення деталі за трьома ортогональними проекціями – виконати три проекції за аксонометричним зображенням; б) виконати вказані перерізи на основі спостерігання двох видів деталі – доповнити креслення деталі, керуючись наведеними перерізами. Для здійснення впливу на гнучкість мислення особистості такі задачі повинні видаватись послідовно, одна за іншою. Лише в такому випадку мислительна діяльність особистості набуває зворотності, що сприяє підсиленню зв’язків пізнавальної сфери, усвідомленню особистістю власних мислительних процесів та послідовності виконання навчальних дій по розв’язанню обох задач, таким чином іде формування знання-трансформації [1; 2]. Дуже рідко в практиці використовуються задачі на відновлення зображення. Між тим, вміння впізнавати предмети лише за окремими елементами – дуже важлива характеристика спостережливості та формування знань-репродукції. Якщо запропонувати студентам класифікувати вивчені раніше види розрізів, то при такий методиці ми можемо формувати знання-вміння. Отже, внутрішній процес засвоєння знань з креслення, інженерної та комп’ютерної графіки складається з таких чинників: сприймання, запам’ятовування, осмислення й розуміння, уміння, узагальнення, закріплення, застосування на практиці [3], включення їх у певний контекст отриманих знань.

Вміння студента розв'язувати будь-яку графічну задачу ґрунтується на знаннях теоретичного матеріалу, правил і нормативних положень курсу креслення, навичках виконувати графічні побудови та включає здатність до активного оперування просторовими образами і до здійснення мислительних операцій, потрібних для її розв'язання тощо.

Список використаних джерел:

1. Лернер И. Я. Качества знаний учащихся. Какими они должны быть? / Лернер И. Я. // Серия педагогики и психологии. – М. : Знание, 1978. - № 1 / 1978. – С. 3-38.

2. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения / Лернер И. Я. – М. : Педагогика, 1981. – 186 с.

3. ОлефіренкоТ.О.http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_gum/Nchnpu_13/2010_7/31.pdf