Масич С.Ю.

Харківський національний педагогічний університет
імені Г.С. Сковороди, м. Харків, Україна

Характеристика ефективності діяльності викладача вищого навчального закладу (на прикладі США)

У сучасній системі вищої освіти США домінують підходи, при яких якість діяльності викладача є визначальним критерієм оцінювання його діяльності. Оцінюванню підлягають найбільш значущі академічні функції, що включають у себе навчання, проведення досліджень, участь у суспільній діяльності. Перевірка здійснюється на основі комплексного вивчення діяльності викладача, де джерелами його оцінки є: систематичний формальний рейтинг у студентів; неформальний рейтинг у студентів; оцінка керівника; оцінка комітету викладачів; зміст конспектів курсів; участь викладача в робочих семінарах; залишкові знання студентів; результати іспитів; популярність елективних курсів (кількість студентів, що їх відвідує); самооцінка (підсумкова доповідь викладача); оцінка союзу студентів-випускників.

У сучасній американській педагогічній літературі по-різному інтерпретуються основні риси ефективного викладача, найпоширенішими з яких є такі:

· викладач добре інформований (має знання не лише з дисципліни, яку викладає);

· уміє співвідносити свої знання (їх більше) з підготовленістю студента (вона слабкіше) і враховувати цю різницю у своєму викладанні. Недостатньо лише багато знати з предмету, що викладає, а необхідно добре розуміти тих, хто сидить в аудиторії;

· повинен уміти стимулювати активне й творче навчання в аудиторії. В ідеалі студенти мають володіти «методом Сократа», спонукати студентів самих ставити запитання й, головне, знаходити на них відповіді.

Справжній викладач є не лише компетентним у своїй галузі, але й має інтегровані знання й компетентність взагалі. Він уміє показати тим, що навчаються, ким він є у житті, окрім предмету, який він викладає.

На основі узагальненого аналізу педагогічної літератури, присвяченої вивченню вищої школи США (насамперед, праці І. Ісаєва, Н. Костіної, О. Проворової), можна виділити п'ять основних ознак педагога-майстра: любов до предмету, який він викладає; ентузіазм у роботі; грамотна організація підготовчого етапу і вміле проведення самого заняття; ясність і доступність у роз’ясненні навчального матеріалу; стимулювання інтересу студентів до дисципліни, яку викладає.

Саме цими критеріями керуються експерти, які займаються проблемами продовження контрактів з викладачами, що претендують на те або інше звання. Вимоги до викладачів при прийомі на роботу в кожному навчальному закладі відрізняються, але визначальним є досвід роботи, наукові публікації, рекомендації з інших університетів, установ. Науково-педагогічна діяльність викладачів оцінюється спеціальними комісіями департаментів. Особлива увага приділяється науковій діяльності викладача. Цінуються ті педагоги, які роблять внесок у науку, використовують при викладанні результати власних наукових досягнень. Як зазначає В. Парил, серед викладачів американських університетів є навіть вираження «publish or perish», що означає «друкуйся або залишайся без роботи» [1].

Разом з цим, оцінювання педагогічної діяльності викладачів університетів США є досить різнобічним, у ньому задіяні колеги, адміністрація, студенти, громадськість. Домінуючими показниками при оцінюванні педагогічної майстерності викладача є думки студентів і результати його навчальної роботи. Зокрема, після оволодіння курсом студентам пропонується оцінити його значущість, корисність, логічність змісту тощо. Крім того, респонденти оцінюють педагогічну техніку викладача, особистісні якості, ставлення до студентів, визначають сильні й слабкі його характеристики [2]. Отже, принцип орієнтації на якість педагогічної діяльності є основою кадрової політики університетів США.

Так, Ю. Сорокопуд [3] у своєму дослідженні визначила провідні організаційно-педагогічні умови, які визначають високий рівень діяльності американського викладача: чітка конкретизація завдань за той або інший період роботи викладача в університетах; твердий контроль адміністрації університету щодо виконання викладачем своїх обов'язків; «боротьба» за студентів в умовах читання курсу декількома викладачами (на кожній лекції викладач повинен доводити, що володіє високим рівнем педагогічної майстерності); комплексне оцінювання педагогічної діяльності викладача; пряма залежність рішень з персональних питань від результатів оцінювання педагогічної діяльності викладача (рішення про підвищення на посаді; рішення про постійний найм; річна оцінка персоналу; рекомендації щодо надбавки до окладу) [4; 5].

А тому, можна стверджувати, що викладач вищої школи США перебуває в умовах твердої конкуренції з колегами, постійно оцінюється, причому, відразу з різних позицій – і з боку адміністрації, і з боку колег, а також з боку студентів. Тим самим викладач сам зацікавлений у підвищенні своєї кваліфікації.

Література:

1. Патрина Е.Н. Формирование педагогической компетентности преподавателя высшей школы в системе дополнительного образования: Автореф. ...дисс. канд. пед. наук / Е.Н. Патрина. – Волгоград, 2006. – 23 с.

2. Исаев И.Ф., Костина Н.И. Преподаватель высшей школы США: профессионально-педагогическая подготовка / И.Ф. Исаев, Н.И. Костина. – Белгород, 2001. – 156 с.

3. Сорокопуд Ю.В. Развитие системы подготовки преподавателей высшей школы: Дисс. …д-ра пед.наук: 13.00.08 / Ю.В. Сорокопуд. – М., 2012. – С. 94.

4. Cooper J.L. Cooperative learning and college instruction: Effective use of student learning teams / Cooper J.L., S. Prescott, L. Cook, S. Smith. – CA: Long Beach, 1998. – 98 p.

5. Cooper J.L. Student involvement in learning: Cooperative learning and college instruction / J.L. Cooper, R. Muech // Journal on Excellence in College Teaching. – 1990. – P. 68 -76.