Педагогические науки / 2 проблемы подготовки специалистов

Войта Я. М.

Курсант Національного університету Державної податкової служби України

Глущенко К. В.

Доцент кафедри міжнародного права Національного університету державної податкової служби м. Ірпінь, Україна

Адаптація Болонського процесу в Україні

Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер суспільної життєдіяльності. Нестала винятком і освіта, особливо вища школа. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи,

здійснила модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог. Освітня політика України на сучасному етапібазується на принципах демократизації та гуманізму, орієнтована на досягнення світового рівня, відродження самобутньогонаціонального характеру, докорінне покращення змісту, форм і методів навчання, збільшення інтелектуального потенціалу

країни [2, с.97].

Вже пройшло майже понад 8 років, як Україна приєдналася до Болонського процесу, а саме 19 травня 2005 року підписала декларацію на Бергенській конференції в рамках якого в Європі створюється єдиний простір вищої освіти. Але ще й досі, велика кількість вчених займаються дослідженням щодо Болонського процесу, адже велика кількість питань залишилась ще й досі не вирішеними.

Болонська конвенція – документ, який підписали всі країни Західної та Центральної Європи, а саме Австрія, Литва, Чехія, Нідерланди, Фінляндія, Португалія, Греція, Словенія, Ірландія, Швейцарія, Ліхтенштейн, Болгарія, Мальта, Естонія, Польща, Німеччина, Словаччина, Ісландія, Швеція, Латвія, Бельгія, Люксембург, Данія, Норвегія, Франція, Румунія, Угорщина, Іспанія, Італія, Великобританія,Хорватія, Кіпр, Туреччина, Албанія, Андорра, Боснія, Герцеговина, Ватикан, Росія, Сербія, Чорногорія, Македонія, Азейбарджан, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна.. Його головна мета – стандартизація підходів до організації навчального процесу й функціонування вищої школи в Європі [1].

На думку автора, перш ніж досліджувати процес адаптації Болонського процесу, необхідно зазначити саме визначення Болонського процесу - процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи в рамках Болонської угоди, з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти [2].

Процес адаптації Болонського процесу, не завершився, адже, й досі в Україні не прижилися й не виконуються завдання передбачені в декларації, зазначимо основні з них:

- Зазвичай вищі навчальні заклади України, видають європейський додатка до диплома на платній основі.

- В деяких вузах країни навчання не відповідає формулі двох циклів, яка зазначена в Болонській декларації, а саме не у всіх вузах країни навчання магістра триває два роки.

- Проблема в кількості ступенів освіти, а саме в Україні й досі присутня така форма освіти, як бакалавр, спеціаліст, магістр, кандидат наук та доктор наук, на відмінну від європейських країнах де давно відмовились від спеціаліста та кандидата наук.

- Одне з проблемних питань є сам процес навчання в Україні, адже перебіг навчання значно відрізняється від Європейських країн, на жаль спільним залишаються лише кредитно-модульна система в заліковій книзі студента.

- Через недосконалість чинного законодавства про вищу освіту в даний час в Україні діє біля 350 вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівня акредитації, багато з яких створені без належної потреби і контролю з боку держави.

- Зазвичай співпраці практикуються з іноземними університетами на платній основі (за винятком грандів – на жаль їх є маленька кількість).

- Зовсім не практикується навчання протягом життя в українському суспільстві.

Звісно є завдання Болонського процесу, які прижилися в Україні, а саме це такі:

- Зовнішнє незалежне оцінювання, практикується вже досить трива -

лий час.

- Присутня академічна мобільність.

- Кредитно-модульна система, але нажаль більшість наших студентів

уявляють кредитно-модульну систему, як погоню за балами в результаті якої здійснюється погіршення якості освіти.

Таким чином проаналізувавши реалізацію завдань Болонського про-

цесу в Україні, можна стверджувати, що зовсім мізерна кількість завдань прижилася в Україні. Болонський процес хоча і існує офіційно, але насправді повним обсягом не реалізується і це пояснюється тим, що Україна занадто поспішила з підписанням декларації, адже перш за все необхідно було Міністерству освіти України ознайомити населення України з декларацією, провести певну підготовчу роботу безпосередньо з керівниками вищих навчальних закладах, студентами та учнями.

Автор, пропонує свої заходи для пришвидшення адаптації Болонського процесу на території України :

- Зменшити кількість вищих навчальних закладів в Україні, особливо

звернути увагу на приватні.

- Ввести єдиний європейський додаток до диплома, на безплатній

основі.

- Запровадити нарешті двоступеневу освіту та чіткий період освіти.

- Дати змогу студентам хоча б на третьому курсі обирати половину

предметів для навчання.

- Викорінити корупцію з вищих навчальних закладів.

- Залучати українських студентів до процесу реформування освіти в

Україні та прислухатися до їх думки.

- Покращити відносини освіти і ринку праці.

- Запровадати законодавчо, щоб кожен університет створював філіали

для студентів з обмеженими фізичними здібностями.

- Зменшити кількість напрямів спеціальностей у вищих навчальних

закладах.

- Розширити можливості студента для продовження навчання за

програмою магістерської підготовки в іноземних університетах та мати можливість отримання вченого звання.

- Збільшити використання нових технологій у процесі навчання.

- Підвищити кваліфікації професорсько-викладацького складу.

- Підвищити працевлаштування випускників за кордон, за рахунок

академічної мобільності.

- Змінити систему освіти в школах, задля того, щоб студенту легше

було адаптуватися в університеті.

- Постійно слідкувати за підвищенням якості освіти.

Отже, Болонський процес в систему освіти України, та адаптується до національних реалій, хоча і не виконує всі своїх завдань та цілей він спроможний перебудувати систему освіти України на демократичний принцип. На сьогодні система вищої освіти перебуває на такому етапі коли відбуваються структурні зміни системи освіти.

Література:

1. Крюков Ю.Г. Структурно-логічна схема модульно-рейтингової системи у викладанні „Спортивних ігор” з дисципліни „Фізичне виховання” у вищому навчальному закладі // Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях // Сборник статей под ред. Ермакова С.С. / электронная научная конференция, г. Харьков, 15 января 2005 г. – Харьков: ХГАДИ, 2005. – С. 86-93.

2. Інформаційно-аналітичний портал про вищу освіту в Україні т за кордоном // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. – режим доступу. – http://vnz.org.ua/bolonskyj-protses