Мишак О.О.
Національний університет біоресурсів і
природокористування України
Інтерактивне навчання іноземної мови як засіб гуманізації особистості
Сьогоднішнє суспільство потребує самостійних особистостей, здатних активно діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін. У нових умовах необхідна нова професійна та соціально-психологічна модель фахівця – гуманіста, який володіє не тільки глибокими знаннями, але і високим моральним та інтелектуальним потенціалом, широким кругозором, почуттям високої відповідальності перед суспільством за свої дії.
Усвідомлення та прийняття студентами універсальних людських цінностей, освоєння цінностей людської культури, формування гуманістичної концепції, визнання цінності життя та дотримання виваженості та гуманності у відносинах до людини та природи залежить від пізнавальної діяльності студентів, яку стимулюють нові навчальні технології, що використовується в педагогічному процесі.
Сучасні інновації в освіті великою мірою пов’язані з застосуванням інтерактивного навчання.
Слово “інтерактив” походить від англійського слова “interact”.“Inter” – це взаємний, “act” – діяти. Інтерактивний – означає взаємодіяти або знаходитися у процесі бесіди, діалогу з чим-небудь або з ким-небудь. Відповідно, інтерактивне навчання - це, перш за все, діалогічне навчання, в процесі якого взаємодіють учитель та учень. Навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Педагог виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи.
Специфіка занять з іноземної мови саме така, що на цих заняттях є більше можливостей для реалізації нових інтерактивних технологій.
Уявімо коротку характеристику сучасного заняття з іноземної мови у ВНЗ, яке є важливим компонентом навчально-виховного процесу. На занятті з іноземної мови у викладача є великі можливості для розвитку чуттєвого сприйняття, уяви, логічного мислення, емоційної сфери студентів, набуття ними досвіду діалогічного спілкування, вибору поведінки, визначення потенційного «Я».
Організовуючи педагогічне спілкування, викладач узгоджується з інтелектуальними можливостями студента, його потребами, бажаннями, настроєм, пам'ятаючи, що крім інформаційної структури, існує і структура настрою, структура взаємин, структура експресії.
Проте в даний час в багатьох вищих навчальних закладах в центрі прийнятої системи навчання студентів все ще залишається без особистісний, етично нейтральний зміст, який потрібно засвоїти. Студенту ставиться в обов'язок запам'ятати зміст навчального матеріалу, який передає чужі думки і почуття, не викликаючи у нього особистого інтересу. У практиці викладачів ВНЗ на заняттях з іноземної мови все ще превалюють імперативні форми спілкування зі студентами: педагог висуває вимоги – студенти неухильно їх виконують, педагог запитує – студенти відповідають і т.д. У таких умовах не можна говорити про співпрацю, про виховання гуманістичних відносин, про залученість кожного в активну діяльність.
Сучасні дослідники стверджують, що тільки в атмосфері гуманності, доброзичливості, взаємодопомоги та заохочення студенти відчувають себе внутрішньо розкутими, активними, відкритими до впливу педагога..
Для забезпечення такого роду атмосфери, багато дослідників вважають за необхідне створення на заняттях з іноземної мови мовних ситуацій. При цьому передбачається враховувати цілий комплекс критеріїв відбору необхідних і достатніх невербальних засобів, які сприятимуть обстановці і цілям спілкування.
Аналіз дидактичної літератури підтвердив, що викладання іноземної мови в сучасному ВНЗ відрізняється неухильно зростаючим інтересом до проблеми комунікації, що припускає обмін думками, інформацією, тобто таке спілкування, яке задовольняє практичним і теоретичним запитам людини в процесі його трудової і соціальної діяльності.
Крім комунікативної діяльності, пізнавальну діяльність студентів стимулюють нові навчальні технології. Пріоритети сьогодні віддаються новим навчальним технологіям, стимулюючим самостійну, творчу діяльність студентів, оскільки формальний характер навчання в його традиційному розумінні не дозволяє враховувати роль пізнавальної діяльності студентів.
Основу
інтерактивної технології складає спілкування викладача зі студентами і студентів один з
одним, що сприяє пошуку сенсу і
значення тієї чи іншої духовної цінності в процесі діалогу, який слід розуміти як
зіткнення і взаємодію систем цінностей. Інтерактивні методи, спрямовані на розвиток особистості студента, формування професійних якостей і здібностей
до інтелектуальної та комунікативної
діяльності, значно підвищують якість навчання іноземної мови у професійному контексті.
На сьогодні
педагогічною наукою напрацьовано велику кількість інтерактивних технологій,
описано можливості їх застосування в навчальному процесі середнього
загальноосвітнього навчального закладу. Виділяють чотири групи інтерактивних
технологій:
1) інтерактивні технології кооперативного навчання;
2) інтерактивні технології колективно-групового навчання;
3) технології ситуативного моделювання;
4) технології опрацювання дискусійних питань.
Однією з технологій
кооперативного навчання є робота в динамічних парах. її можна використовувати
для засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Така діяльність дає
можливість висловитися всім учням, сприяє розвитку навичок спілкування,
критичного мислення, вміння оцінювати себе та інших. Крім того, за такої
організації навчального процесу студенти не можуть ухилитися від виконання
завдання.
Технології колективно-групового навчання передбачають
одночасну спільну (фронтальну) роботу студентів. Різновидом загального
обговорення є технологія "Мікрофон". Вона дає можливість кожному по
черзі висловитись або відповісти на запитання викладача чи іншого студента.
Передаючи один одному уявний "мікрофон" (ручку, олівець, лінійку
тощо), студенти по черзі висловлюються з приводу запропонованої ситуації чи
проблеми. Говорити має право лише той, у кого в руках "мікрофон".
Формулювати думки слід швидко і лаконічно (0,5-1 хв.). При цьому відповіді не
коментуються і не оцінюються, лише в кінці обговорення робиться загальний
висновок.
Робота за цією
методикою дає можливість ефективно працювати над формою висловлення власних
міркувань, порівнювати їх з іншими, відпрацьовувати вміння говорити коротко,
але по суті та переконливо.
Технології ситуативного моделювання передбачають
включення учасників навчального процесу в гру (ігрове моделювання) під час
заняття. За таких умов студентам надається максимальна свобода інтелектуальної
діяльності, яка обмежується лише правилами гри. Студенти самі обирають ролі у
грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, шукають шляхи
розв’язання проблемної ситуації, беруть на себе відповідальність за обране
рішення. Як правило, ігрова модель навчання реалізується за чотири етапи: 1)
орієнтація (введення в тему, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її
перебігу); 2) підготовка до проведення гри (викладення сценарію гри, визначення
ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв'язання проблеми); 3) основна
частина — проведення
гри; 4) обговорення. Мета рольової гри — визначити ставлення до конкретної
життєвої ситуації, набути досвіду, оволодіти певними навичками. У ході гри
можуть імітуватися певні події, конкретна діяльність людей (ділова нарада,
проведення бесіди, обговорення плану і т. п.) і обстановка, умови, в яких
відбувається подія або здійснюється діяльність.
Гравці мають можливість проаналізувати і творчо використати власний досвід для
імітації подій і вчинків.
Одним із засобів
стимулювання пізнавальної активності в процесі навчання є технології опрацювання дискусійних питань. Дискусію розглядають як публічне обговорення певного
спірного питання. Участь у дискусійних обговореннях розвиває критичне мислення,
дає можливість визначити власну позицію, поглиблює знання з обговорюваної
проблеми.
До числа найбільш результативних методів, які застосовуються при
навчанні іншомовного професійного
спілкування на основі спеціальних
текстів відносяться: метод
рольової гри, метод вирішення ситуаційних завдань, метод
проектів, метод навчальних
станцій. Всі ці методи
мають загальну характеристику,
яка проявляється у діяльному, розвиваючому і освітньому
характері навчального процесу з іноземної мови.
Відповідно важливими є такі форми організації роботи, які спрямовані на визнання цінності іншої людини.
Індивідуальна форма
організації процесу формування
гуманістичного світогляду студентів особливо вдало використовується
під час самостійного вирішення завдання, спрямованого на формування цього
особистісного утворення.
Крім того, у науково-педагогічній літературі зазначається, що великі можливості для формування гуманістичної спрямованості у ВНЗ на заняттях з іноземної мови надають діалогові форми роботи: бесіди за «круглим столом», диспути, дискусії.
Діалог як форма спілкування при організації взаємодії викладачів і студентів молодших курсів в плані формування особистості майбутнього фахівця має особливе значення. Враховуючи діалогову природу свідомості, саме колективне обговорення тих чи інших поглядів, суджень, активних форм взаємодії (імітація, ділові ігри, створення проблемних ситуацій) сприяє професійному самовизначенню студентів.
Таким чином, правильно і цілеспрямовано організоване заняття з використанням інтерактивних технологій забезпечує становлення гуманістично орієнтованої особистості майбутнього фахівця і вносить великий вклад у справу виховання та підготовки кадрів. Використання нестандартних інтерактивних форм при організації навчання і виховання є необхідною умовою формування гуманістичної спрямованості студентів.
Література:
1.Интерактивное обучение: новые подходы //
Відкритий урок. — 2002. —№5-6. —С.4-6.
2.Монахов В.
М. Педагогіка/ В. М. Монахов. —1997.—№6. —С. 26-31.
3.Борисова, Н. В. Образовательные технологии как объект
педагогическоговыбора : учеб. пособие / Н. В. Борисова. – М. : Исследоват.
центр проблем качества подготовки специалистов, 2000. – 146 с.