Національний університет біоресурсів і природокористування України
Гуманітарна підготовка майбутніх інженерів
Інтеграція України у світову економічну систему висунула
нові вимоги до випускника вищих технічних навчальних закладів, що в умовах, які
змінилися, повинен бути не тільки професіоналом у певній галузі, але й глибоко
ерудованою людиною, що має ґрунтовну гуманітарну підготовку, що володіє поряд з
культурою мови вміннями професійного й особистісного спілкування.
Інженерна освіта в ХХІ ст. обов’язково має врахувати нові зв’язки інженерної діяльності з навколишнім середовищем, суспільством, людиною, тобто діяльність інженера має бути гуманістичною. Особливе місце в цьому належить гуманітарним дисциплінам, серед яких такі, що формують і розвивають готовність до професійної комунікації, посідають особливе місце в навчальних планах університетів. До цих дисциплін, що мають великий виховний потенціал, можемо віднести українську, іноземну мови, риторику, ораторське мистецтво, культуру й етику спілкування. Названі дисципліни лежать в основі розвитку міжкультурної комунікації, формують комунікативні вміння, сприяють формуванню компетентності і грамотності у спілкуванні.
Вивчення
літературних джерел, нормативно-правових актів та інших матеріалів, аналіз
якості професійної підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів за
формуванням їхньої готовності до професійної комунікації дали можливість
виявити низку суперечностей, що негативно позначаються на кінцевому результаті
навчально-виховного процесу, зокрема між: соціальним замовленням щодо якісної
підготовки з професійної комунікації у вищих технічних навчальних закладах і
недостатнім рівнем сформованості у майбутніх фахівців технічного профілю
готовності до професійної комунікативної діяльності; інтегративним характером
сучасної освіти і відсутністю відповідної їй системи формування інтегративних
характеристик усіх учасників освітнього процесу, їх здібності до індивідуальної
творчої діяльності; великим обсягом інформації, продукованої суспільством в
умовах інтеграції освіти і реальними дидактичними умовами її засвоєння
майбутніми інженерами у вищих технічних навчальних закладах.
У документах у галузі освіти простежується педагогічна установка на формування в студентів цілісного світогляду. Одне з фундаментальних завдань вищої технічної школи – сформувати в майбутніх інженерів погляд на свою майбутню професійну діяльність як єдине взаємозалежне ціле, вміння бачити й розуміти проблеми, що виникають, та шляхи їх вирішення. У змісті професійної освіти центральною постає проблема вияву основних взаємозв'язків навчального матеріалу, які мали б системоутворювальне значення, що встановлюється шляхом практичної реалізації інтегративного підходу до професійної підготовки.
Отже, професійна підготовка майбутніх інженерів є функцією загальної й
професійної освіти й здійснюється за допомогою взаємозв'язку загальноосвітніх,
загальнотехнічних і спеціальних предметів. Відзначимо, що самій
природі політехнічних знань властива інтегративність, адже вони є сплав
природничонаукових, суспільно-наукових і технічних знань.
Тенденції
розвитку вищої технічної освіти в Україні, як позитивні, так і негативні
характерні й для провідних розвинутих країн. Конкретними шляхами реорганізації
змісту освіти, характерними для сучасних освітніх реформ у більшості країн є:
посилення уваги до вивчення математики, що здійснюється як екстенсивним шляхом
(кількісне зростання навчального часу для вивчення дисципліни), так і
інтенсивним (структурна перебудова програм курсу з включенням нових наукових
досягнень, наданням програмам якостей гнучкості, відкритості, варіативності);
посилення уваги до вивчення іноземних мов, зумовлене активізацією
глобалізаційних тенденцій. Вивчення іноземної мови розглядається як засіб
посилення конкурентноздатності особистості на ринку праці, так і як засіб
активізації міжкультурного спілкування та співробітництва. Проблеми гуманітарної підготовки набули в
останні роки особливої актуальності у Британської вищої технічної школи.
Гуманітарна підготовка у навчальних планах забезпечується циклом гуманітарних
та соціально-економічних дисциплін (12-20 кредитів). Переважна більшість вищих
навчальних закладів включає у навчальні плани невелику кількість гуманітарних
предметів. Вивчення циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, як
правило, передбачає шість предметів: три - з гуманітарного циклу та три - з
соціально-економічного.
До перспективних
шляхів розвитку системи вищої освіти Великобританії відносять встановлення
безпосередніх зв'язків вузів з промисловістю, створення єдиних органів
планування для всієї системи вищої освіти, перехід до міждисциплінарних курсів
та міждисциплінарних комплексних досліджень, подальшу інтенсифікацію
застосування проблемного підходу у навчальному процесі [1, с. 86].
Досліджуючи
гуманітарну підготовку у вищих технічних навчальних закладах у зарубіжних
країнах, вважаємо важливим розглядати питання її організації у контексті
загальних тенденцій розвитку американської професійної освіти. Метою вищої
школи США є підготовка спеціалістів, здатних систематично мислити, робити вірні
оціночні судження, застосовувати творчу уяву. Основний акцент робиться не на
обсяг, а на фундаментальність навчання, на знання спеціалістами концепцій розвитку
певних галузей науки і техніки, на формування у них навичок подальшої
самоосвіти [2, с. 78].
Для більш ґрунтовного розгляду тенденцій гуманітаризації
технічної освіти у США, вважаємо доцільним звернення до концепції інженерної
освіти. Вона передбачає, що інженерні вузи повинні готувати кадри не лише для
інженерної діяльності, але й для роботи у галузі права, медицини,
біотехнології, біофізики та в інших галузях, де необхідною є інженерна
підготовка. Реалізувати
такий підхід допомагає широка загальнотеоретична підготовка, яка структурується
так, що дозволяє широкий вибір для подальшої спеціалізації.
Фундаментальна
загальнонаукова та гуманітарна підготовка передбачає досягнення таких цілей:
1) одержання знань з основ
наук, які мають першочергове значення у розвитку суспільства, науки та техніки;
2) розвиток здібностей
виявляти, критично аналізувати та оцінювати соціально-економічні проблеми;
3) формування вмінь логічно
мислити та висловлювати свої судження;
4) загальне знайомство з
шедеврами мистецтва, літератури і розуміння їх ролі та впливу на розвиток
цивілізації;
5) розвиток моральних,
етичних та соціальних якостей, які є важливими для становлення особистої
концепції життєдіяльності;
6) формування інтересу та
потреби у неперервній освіті як основи побудови службової кар'єри [3, с.
223-224].
Таким
чином, сьогодні гуманітарні дисципліни перетворюються на профільну дисципліну,
що стоїть в одному ряду із загальнотехнічними й навіть спеціальними: цінність
випускника вищого навчального закладу на ринку праці в умовах активного
розвитку міжнародних контактів багато в чому визначається рівнем сформованості
професійної комунікації майбутнього інженера. Головним напрямком на шляху
вирішення поставленої проблеми може бути інтегрування гуманітарних дисциплін в
процес професійної підготовки фахівця технічного вищого навчального закладу в
рамках системи неперервної гуманітарної освіти.
Литература:
1. Бідюк Н.М. Підготовка
майбутніх інженерів в університетах Великої Британії: Монографія / За ред. Н.Г.
Ничкало. – Хмельницький: ХДУ, 2004. – 306 с.
2. Сбруєва А.А. Порівняльна педагогіка:
Навчальний посібник. – Суми: Редакційно-видавничий відділ СДПУ, 1999. – 300 с.
3. Професійна освіта в зарубіжних країнах: порівняльний аналіз: Монографія / за ред. Н.Г. Ничкало, В.О. Кудіна. – Черкаси: Вибір, 2002. – 322 с.