Головачук Валентина Володимирівна

Нормативні, науково-методичні та медичні основи національної системи фізичного виховання дітей та молоді

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича

Фізичне виховання дітей і молоді України є важливим компонентом гуманітарного виховання, спрямоване на формування у них фізичного та морального здоров’я, удосконалення фізичної і психічної підготовки до ведення активного життя, професійної діяльності та захисту Батьківщини. Система фізичного виховання дітей і молоді України базується на принципах індивідуального і особистісного підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого застосування різноманітних засобів і форм фізичного вдосконалення.

Стратегічними цілями фізичного виховання дітей і молоді є формування у них фізичного, морального і психічного здоров’я, усвідомленої потреби у фізичному вдосконаленні, розвитку інтересу і звички до самостійних занять фізкультурою і спортом, набуття знань і умінь здорового способу життя.

Фізичне виховання дітей і молоді реалізується через фізкультурну освіту, фізичну підготовку, спортивне тренування і самостійні заняття та участь у масових фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходах.

Організаційно-педагогічну основу фізичного виховання дітей, учнівської і студентської молоді в системі освіти України складають: – предмет “Фізична культура” – в загальноосвітніх закладах освіти; на культура” – в загальноосвітніх закладах освіти; Вона вводиться як обов’язкова дисципліна в дошкільних, середніх загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих закладах освіти всіх типів і форм власності в обсязі, що визначається Державними стандартами освіти. Її зміст визначається навчальними програмами, що базуються на принципах прогностичної педагогіки й враховують вікові, анатомо-фізіологічні та функціональні особливості дітей і молоді.

Фізичне виховання забезпечується відповідними дидактичними комплексами, сучасними науковими досягненнями, спеціальним методичним обслуговуванням, державною системою тестів для перевірки ефективності фізичного виховання, педагогічними кадрами, матеріально-технічною, правовою і нормативною базою та бюджетним фінансуванням.

Основними засобами фізичного виховання дітей і молоді є фізичні вправи, оздоровчі сили природи та гігієнічні фактори. При цьому забороняється використовувати засоби, що наносять шкоду фізичному і психічному здоров’ю дітей, учнів та студентів.

Основною організаційною формою фізичного виховання в усіх типах навчальних закладів є урок (заняття). Заняття (урок) проводиться фахівцем фізичного виховання згідно з навчальним планом і програмами.

Фізичне виховання дітей, учнівської і студентської молоді в дошкільних установах, загальноосвітніх школах, професійно-технічних і вищих закладах освіти регламентується і забезпечується системою державних нормативних показників, які є критеріями його ефективності і якості.

Для всіх типів дошкільних установ і навчальних закладів визначається: рекомендований обсяг рухового режиму; мінімальна кількість обов’язкових навчальних занять (в академічних годинах) на тиждень протягом всього періоду навчання; нормативи фізичної підготовленості; норми матеріально-технічного і фінансового забезпечення з розрахунку на одного вихованця дошкільної установи, учня, студента (курсанта); санітарно-гігієнічні норми проведення занять.

Кількість навчальних годин на тиждень з фізичного виховання (фізичної культури) для дошкільного виховання, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти визначається затвердженими Державними стандартами освіти.

Нормативні показники затверджуються Кабінетом Міністрів України. Крім нормативних показників у процесі фізичного виховання і спортивного вдосконалення широко використовується система відомчих стандартів, які спрямовані на підвищення якості навчальних, позаурочних і позааудиторнзанять фізкультурою і спортом (стандарти навчальної документації, проведення практичних занять, обслуговування спортивних змагань тощо).

Рівень фізичної підготовленості дітей і молоді визначається державною системою тестів. Вони повинні відповідати міжнародним стандартам, бути науково обґрунтованими, організаційно і методично простими та доступними для вихователів дошкільних закладів, учителів фізичної культури, викладачів фізичного виховання навчальних закладів. Забезпечувати оперативне оцінювання фізичної підготовленості дітей і молоді.

Наукове забезпечення є органічною частиною системи фізичного виховання дітей і молоді, базовим елементом її удосконалення та підвищення професійної підготовленості фахівців. Розвиток системи фізичного виховання потребує фундаментальних, теоретичних та прикладних досліджень і передбачає: розробку концепції подальшого розвитку науки в галузі фізичної культури і спорту, впровадження нових форм організації і управління науковою діяльністю у сфері фізичного виховання; створення банку даних наукових розробок, виконаних у попередні роки; розробку програми актуальних напрямків наукових досліджень з фізичної культури і спорту; розробку програмно-нормативних основ фізичного виховання дітей, учнівської і студентської молоді з урахуванням впливу несприятливих екологічних факторів; створення комп’ютерних технологій для розробки індивідуальних фізкультурно-оздоровчих програм і планів спортивної підготовки; створення мережі регіональних науково-дослідних центрів, наукових лабораторій; матеріальне і моральне стимулювання науковців і наукових колективів, авторів підручників, навчальних посібників та інших навчально-методичних розробок.

Важливе значення у підвищенні ефективності наукових досліджень мають такі види як: системне планування наукових розробок; регулярне проведення регіональних, державних і міжнародних конкурсів на кращу науково-дослідну роботу, наукових семінарів, конференцій, конгресів, симпозіумів, “круглих столів”. А також: різноманітні форми кооперування наукових досліджень та підтримки розробок комплексних тем; удосконалення системи управління та стимулювання наукової діяльності в сфері фізичної культури і спорту; створення законодавчої і нормативної бази.

Процес фізичного виховання дошкільників, учнівської і студентської молоді забезпечується підручниками, навчальними посібниками, дидактичними матеріалами, методичними розробками, пізнавальною і художньою літературою, наочними та технічними засобами навчання, спортивними словниками, енциклопедіями, нормативними і довідковими інформаційними виданнями з питань фізкультурної освіти, фізичного виховання і спортивного тренування.

Підвищенню ефективності методичного забезпечення процесу фізичного виховання і спортивного тренування сприяє: створення навчальних радіо- та телепередач; випуск науково-методичних журналів; розробка і використання комп’ютерних навчальних і тренувальних програм, комп’ютеризація навчально-методичної літератури; проведення семінарів, науково-практичних конференцій, планова перепідготовка і стажування вчителів, викладачів, тренерів.

Медичне забезпечення фізичного виховання дітей і молоді в усіх його формах передбачає:

1) медичне обслуговування;

2) лікарський контроль;

3) лікарсько-педагогічні спостереження;

4) диспансеризацію;

5) розподіл дітей, учнів і студентів на медичні групи.

Кадрове забезпечення фізичного виховання в системі освіти дійснюється: штатними фахівцями фізичного виховання дошкільних установ, учителями і викладачами фізичної культури загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних закладів освіти, викладачами фізичного виховання вищих закладів освіти, тренерами дитячо-юнацьких спортивних шкіл, інструкторами, працівниками управлінських структур. До проведення навчальних занять з фізичного виховання (фізичної культури) і тренувань з дітьми, учнями і студентами допускаються особи, що мають спеціальну фізкультурну освіту або відповідну курсову підготовку.

Ефективному функціонуванню державної системи кадрового забезпечення сфери фізичного виховання дітей і молоді сприяє:

- щорічне замовлення Міністерством освіти України необхідної кількості фахівців фізичного виховання;

- створення системи стимулів і спеціальних гарантій щодо професійної діяльності в сфері фізичної культури і спорту;

- підвищення педагогічної майстерності і творчої активності кадрів.

Важливою умовою ефективного функціонування системи фізичного виховання дітей і молоді є: раціональне використання, вдосконалення і розвиток матеріально-технічної бази; розробка нормативів фінансування, експлуатації і будівництва спортивних споруд, спортивно-оздоровчих таборів, туристичних баз; відповідальність керівників навчальних закладів за стан і готовність до експлуатації матеріально-технічної бази; створення за місцем проживання дітей, учнів і студентів фізкультурно-оздоровчих зон зі спортивними майданчиками, що забезпечували б виконання рекомендованих рухових режимів; створення на спортивних спорудах умов для оздоровчих тренувань і занять лікувальною фізичною культурою дітей з ослабленим здоров’ям та інвалідів; постачання спортивного обладнання та інвентарю із державних фондів за пільговими цінами; створення індустріальної бази для виготовлення спортивного обладнання, інвентарю та тренажерів.

Забезпечення сфери фізичного виховання дітей та молоді у перехідний до ринку період передбачає: збереження за державою пріоритету у фінансуванні навчально-виховного процесу з фізичної культури і спорту; розробку і затвердження державних нормативів фінансового і матеріального забезпечення занять фізкультурою і спортом з розрахунку на одну дитину, учня, студента; цільове гарантоване державне фінансування певних витрат на фізичне виховання дітей, учнівської і студентської молоді з малозабезпечених сімей; розширення прав керівників дошкільних, навчальних закладів та підрозділів, що займаються фізкультурою і спортом, у фінансово-господарській діяльності, спрямованій на пошук додаткових коштів для забезпечення процесу фізичного виховання дітей і молоді; залучення до сфери забезпечення фізкультури і спорту позадержавних джерел фінансування, коштів вітчизняних та іноземних спонсорів, фірм, компаній тощо.

1. Матвєєв Л.П. Терія і методика фізичної культури: підручник для інститутів / Матвєєв Л.П. – М.: ФиС, 1991. – 420 с.

2. Молчанов С.В. Триєдність фізичної культури: (Історико-теоретичний аналіз соціально-педедагогічної сістеми) / Молчанов С.В. – Мн.: Полум’я, 1991. – 230 с.

3. Фурманов А.Г. Оздоровительная физическая культура / Фурманов А.Г. – Мн.: Учебники и пособия, 2003. – 116 с.