Педагогічні науки/ 4.Стратегические направления реформирования системы образования.

Д. пед. н., проф. Максименко А. П.

Київський національний лінгвістичний університет, Україна

Навчання іноземних мов у школах Франції

У контексті інтеграційних процесів останніх десятиліть перед українським суспільством стоїть завдання виховати особистість, яка повинна відчувати приналежність до загальноєвропейської спільноти, що характеризується значною різноманітністю демократичних засад, великим розмаїттям національних культур, власних традицій і звичаїв. З огляду на це видається особливо важливим вивчення іноземних мов, знання іноземних мов стає засобом політичного, економічного і культурного порозуміння між представниками різних країн світу. Окрім цього знання іноземних мов забезпечує більшу ефективність мобільності громадян на світовому ринку праці та спонукає до глибшого розуміння національної приналежності, тобто власної ідентифікації у розмаїтті існуючих культур. Враховуючи зазначене вище, суттєво актуалізується навчання іноземних мов на рівні середньої освіти як у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов, так і в звичайних загальноосвітніх середніх навчальних закладах.

У цьому контексті корисним може бути сучасний досвід розвинених європейських країн щодо навчання іноземних мов (ІМ) у шкільних закладах освіти. На наш погляд, достатньо ефективною з іншомовної підготовки є діяльність французьких шкіл. У французьких колежах і ліцеях протягом довгого часу вивчається дві, а інколи і три ІМ, проте в останні десятиліття їх навчанню приділяється особлива увага з боку держави та освітніх органів управління. Так, було видано декрет № 2005 – 1011 від 22 серпня 2005 р., у якому викладено заходи щодо створення міцного підґрунтя для вивчення ІМ у школах; циркуляр № 2006 – 093 від 31 травня 2006 р., що стосується оновлення викладання живих ІМ та циркуляр № 2008 – 042 від 4 квітня 2008 р., який доповнив попередній документ; у січні 2010 р. міністерством освіти опубліковано циркуляр, що регламентує вивчення ІМ у французьких загальноосвітніх і технологічних ліцеях.

Аналіз офіційних документів дає можливість охарактеризувати вивчення живих ІМ у французьких освітніх закладах різного рівня. У материнських школах вихованці формують свої перші мовні компетенції, оскільки у 3 – 5-ти річному віці дитячий слух дуже чуттєвий до фонетичних тонкощів. Саме в цьому віці фіксується манера вимови й артикуляції, а діти з найменшими зусиллями можуть відтворювати нові, невідомі звуки. Протягом навчання в материнській школі закладається базове елементарне культурне, лексичне і фонологічне підґрунтя, на яке спиратиметься навчання ІМ в початковій школі. На цьому етапі вчителі у своїй методиці викладання широко використовують прослуховування пісень і лічилок живою ІМ.

Випускники початкової школи повинні спілкуватися ІМ на практичному рівні зі співрозмовником, який говорить повільно, чітко і зрозуміло, тобто мати знань рівня А 1.

Особлива увага приділяється дотриманню принципу наступності у вивченні ІМ між елементарною школою і колежами. Рекомендується створювати «вчительські команди», до складу яких входили б учителі першого і другого ступенів, які б забезпечували оволодіння учнями рівнем А 1, а протягом навчання в колежі – рівнем А 2. У четвертому класі колежу, як правило, розпочинається вивчення другої живої ІМ (LV II). Учителям пропонується формувати рівневі групи, використовувати інтенсивні методики, проводити короткі, але часті систематичні щотижневі уроки тощо. Для одержання національного атестату про неповну середню освіту необхідно володіти ІМ (першою або другою, за вибором випускників колежу) на рівні А 2.

Рівневі групи дозволяють більш оптимально враховувати знання учнів, здобуті в елементарній школі, завдяки цьому зосереджувати належну увагу на освітніх потребах школярів, використовуючи адаптовані форми навчальної діяльності. Білінгвальні класи дозволяють розпочинати навчання другої живої ІМ, починаючи з шостого класу. Секції європейських мов або східних мов, які вивчаються, починаючи з четвертого або третього класу, пропонують додаткове поглиблене навчання живих ІМ (2 години щотижня). Практичні гуртки (ательє) доповнюють і підсилюють навчання ІМ [2].

Рівневі групи утворюються шляхом проведення оцінювання лінгвістичних навчальних досягнень учнів, вони формуються незалежно від поділу школярів на класи.

На рівні загальноосвітнього і технологічного ліцею особлива вага звертається на усне практичне мовлення. Цей вид мовленнєвої діяльності інтегровано до обов’язкових іспитів на диплом бакалавра всіх серій (спеціалізацій), починаючи з 2013 р. У більшості серій бакалавра оцінювання аудіювання відбувається протягом другого триместру, а усного мовлення – протягом третього триместру навчання у випускному класі. Письмовий іспит з ІМ проводиться в червні. Програмні вимоги до іспитів з живих ІМ ґрунтуються на Загальноєвропейських Рекомендаціях з мовної освіти: навчання, викладання, оцінювання. Окрім створення рівневих груп з ІМ на ліцейному етапі особлива увага акцентується на використанні в навчанні цифрових технологій, які дозволяють ліцеїстам досягти прямого зв’язку з мовою, що вивчається. Цифрові носії (mp 3, mp 4), планшетники забезпечують автономність у практикуванні ІМ, дозволяють записувати передачі живими ІМ, перепрослуховувати необхідні матеріали, почуті в класі, записуватися тощо[1].

У ліцеях на заняттях з ІМ з поміж усіх видів мовленнєвої діяльності пріоритет віддається усному мовленню, оскільки ліцеїсти повинні бути здатними до іншомовного спілкування задля покращення власної мобільності в Європі та світі.

Література:

1. Langues vivantes au lycée d'enseignement général et technologique [Електронний ресурс]: Bulletin officiel spécial n° 1 du 4 février 2010. – Режим доступу: www.education.gouv.fr/.../mene1002838c.html

2. Rapport "Apprendre les langues -Apprendre le monde" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: eduscol.education.fr › Accueil LV › Actualités