Назаренко І. М.

Національний технічний університет України «КПІ», Україна

Деякі аспекти навчання усного англомовного спілкування студентів немовних вузів

         На сьогодні українське суспільство відчуває гостру потребу у фахівцях різних галузей, які б активно володіли, зокрема, англійською мовою, ефективно користувалися нею для встановлення професійних контактів, для обміну інформацією, для ефективного спілкування в межах різних культур.

         Усне іншомовне спілкування є складовою частиною в загальній системі діяльності фахівця на виробництві чи в науці. Можна узагальнити, що це спілкування іноземною мовою в інтересах професії. Це зумовлено потребами особистості в одержанні нової професійної інформації, а також потребами самоосвіти і підвищення власної кваліфікації.

         В умовах зростання міжнародних контактів зростає потреба у висококваліфікованих кадрах, що володіють усним мовленням на високому рівні. В цьому контексті, перед вузами постає одне з найважливіших завдань – підвищення якості іншомовної підготовки сучасних фахівців різних профілів. Особливо гостро ситуація стоїть перед викладачами немовних вузів.  Вони мають вирішити низку завдань щодо пошуку оптимальних варіантів та моделей організації навчального процесу з іноземної мови, починаючи з етапу вирівнювання знань і закінчуючи формуванням високого рівня професійно-орієнтованого спілкування в межах спеціальності.        

         Згідно з Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти (ЗЄР), студенти технічних спеціальностей, в межах рівня іноземної мови для бакалавра В2, повинні вміти логічно висловлювати свою точку зору, використовуючи  засоби зв’язку для систематизації думок та поєднання висловлювань у чіткий, логічно структурований дискурс; обґрунтовувати певні положення, концепції, гіпотези, розгортаючи систему доказів [1].

Науковці С.Є. Кіржнер, О.Б. Тарнопольський [4, 5], які досліджували проблему навчання усного мовлення в немовних вузах, підкреслюють важливість монологічного мовлення у діловому та професійному спілкуванні, оскільки перед фахівцями стоять завдання представляти продукцію, обговорювати певні аспекти діяльності свого підприємства, аналізуючи, аргументуючи, переконуючи іноземних колег стосовно певної точки зору [3].  Таким чином, навчання майбутніх інженерів усного англомовного спілкування є важливим компонентом їхньої професійної іншомовної підготовки.

В теперішній час у вищих технічних навчальних закладах навчанню монологічного висловлювання приділяється не завжди приділяється достатньо уваги, але ж значення цього виду мовлення неможливо переоцінити.  Монолог є особливою формою мови, в ньому людина самостійно вибудовує думки, визначає структуру, композицію і мовні засоби. Монологічне мовлення – це мова однієї особи, що висловила в більш-менш розгорнутій формі свої думки, наміри, оцінку подій. Під формуванням умінь монологічного мовлення, згідно програми вищої школи з іноземної мови, розуміється вміння комунікативно-вмотивовано логічно, послідовно і складно, досить повно і правильно в мовному відношенні викладати свої думки в усній формі.

Щодо характеристики монологічного, то воно може носити репродуктивний і продуктивний характер. Воно, як і діалогічне мовлення, повинно бути ситуативно-обумовленим, вмотивованим. Ситуація є для монологу початковим етапом, далі студент створює власне середовище – контекст. Тому, монолог є контекстним явищем, на відміну від діалогу і полілогу, які залежать від ситуації.

Сучасна система освіти відкриває широкий вибір як засобів навчання, так і методів, необхідних для досягнення навчальних цілей. В методиці навчання іноземних мов незаперечним є той факт, що доцільно не лише пропонувати студентам готові для засвоєння факти, а створювати умови, за яких вони могли б підійти до вирішення питання вибору самостійно,  шляхом пізнання. Лише в цьому випадку студенти краще розуміють правила та запам’ятовують  те чи інше мовне явище. Отже, викладачі вузів нині мають розробляти комунікативні ситуації професійного характеру і таким чином залучати студентів до вирішення професійних завдань іноземною мовою.

         Дані психології говорять про те, що, в порівнянні з діалогічним, монологічне мовлення є більш складним, з огляду на потребу мовця у вміннях зв’язно і послідовно викладати свої думки, висловлювати їх в чіткій та виразній формі. При оволодінні монологічним мовленням іноземною мовою ці труднощі значно ускладнюються у зв’язку з тим, що студенти не володіють вільно мовними засобами, які необхідні для вираження думок. 

            Отже, з огляду на збільшення значення ефективного володіння майбутніми фахівцями професійно спрямованим усним мовленням, цьому виду мовлення слід приділяти більшу увагу.

Література:

1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти : вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. укр. вид. доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. —  К. : Ленвіт, 2003. – 273 с.

2. Бим И. Л. Личностно-ориентированный подход – основная стратегия                   / И. Л. Бим // Иностранные языки в школе. – 2002. – № 2. – С.11–15.

3. Бондар Л. В. Методика навчання французького професійно спрямованого монологічного мовлення студентів технічних спеціальностей з урахуванням їх навчальних стилів: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Леся Вікторівна Бондар. - К., 2011. - 336 с.

4. Кіржнер С. Е. Навчання майбутніх юристів усного професійно спрямованого англійського монологічного мовлення з використанням автентичної відеофонограми : дис... канд. пед. наук : 13.00.02 / Кіржнер Світлана Естланівна. – К., 2009. – 261 с.

5. Тарнопольский О.Б. Основы оптимизации обучения иностранным языкам в неязыковом вузе : дис… док. пед. наук : 13.00.02 / Тарнопольский Олег Борисович. – Днепропетровск, 1991. – 524 с.