Педагогические науки / 5.Современные методы преподавания

Кохан Лариса Володимирівна

Харківський національний університет міського господарства імені О.М.Бекетова, Україна

ПРАВОВІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ

ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ УЧНІВ

В сучасному суспільстві дедалі актуальною виявляється потреба в новій людині – творчій особистості, що відображає високу ступінь розвитку, підготовленості до різноманітних видів діяльності, гнучкої зміни стилів поведінки, виходу із складних проблемних ситуацій та реалізації найбільш ефективних адаптивних стратегій. Рушійною силою та джерелом розвитку особистості є творчий потенціал як динамічна структура особистості, що виявляється та розвивається у творчій діяльності.

Потенціал (від латинського potentia – сила) визначається як «…джерела, можливості, засоби, запаси, які можуть бути використані з певною метою.» [9; с.462], «…можливості окремо взятої особистості, суспільства, держави в певній галузі» [1; с.1048], а також «…приховані здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов»

Творчий потенціал – це «…уміння творчо мислити та діяти, проявляти себе й робити вірний вибір у нестандартних ситуаціях, розв’язувати проблемні завдання, оригінальність, критичність мислення, креативність» [2; с.1087].

Прискорений темп науково-технічного розвитку, швидкість змін у всіх сферах людської діяльності, мозаїчність і візуалізація інформації — характерні ознаки сучасного соціокультурного простору. Загальні тенденції розвитку суспільства зумовлюють стимулювання людської діяльності у різних сферах, необхідність більш успішної реалізації людських ресурсів – в першу чергу творчого потенціалу особистості [10]. Потреба суспільства у всебічній творчій активності людини зростає і вимагає формування діяльної, духовно багатої особистості, яка здатна творчо розв’язувати безліч різноманітних нагальних проблем, конструктивно працювати в динамічних умовах життя.

Пріоритети соціально-економічного розвитку підвищують вимоги до освіти, яка виступає головним чинником у відтворенні інтелектуального, духовного та економічного потенціалу суспільства.

Ми живемо в новий час. Це – час нових технологій, нових цінностей, нових стосунків, нових швидкостей. А нові умови життя потребують нового мислення, нової культури діяльності.

Сьогодні школярі мають бути готовими жити в умовах постійних змін, непередбачуваних ситуацій, повинні бути мобільними, гнучкими, творчими. Тому освіта має спрямовуватись на розвиток творчого потенціалу особистості.

У сучасних документах про освіту визначено вимоги суспільства до особистості: бути креативною, самостійною, брати відповідальність на себе, мати усвідомлену громадянську позицію, розвивати функціональну грамотність. У будь-якій школі ці вимоги мають бути втілені в результати освіти:

ü уміння здійснити вибір;

ü докласти зусиль і досягти успіху в обраному напрямі діяльності;

ü оволодіння сучасними технологіями роботи з інформацією;

ü оволодіння мистецтвом комунікації.

Розглянемо правові засади розвитку творчого потенціалу учнів:

Ø Конституція України наголошує на розвитку творчої особистості [6];

Ø Конвенція ООН про права дитини визнає, що освіта має бути спрямована на розвиток особистості, талантів і розумових здібностей дитини в їх найповнішому обсязі;

Ø Закон України «Про освіту» відзначає, що «метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових здібностей, збагачення інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу».

Ø Закон України «Про загальну середню освіту» метою освіти визначає всебічний розвиток людини як особистості та розвиток її талантів, розумових здібностей і виховання громадян, здатних до свідомого громадського вибору, а серед основних принципів називає інтеграцію з наукою і виробництвом [5];

Ø Державна Національна програма «Освіта» (Україна ХХI століття) наголошує: «З перетворенням України на самостійну державу освіта стала власною справою українського народу. Розбудова системи освіти, її докорінне реформування має стати основою відтворення творчого потенціалу підростаючого покоління» [3; с.5].

Ø Державна програма «Вчитель» визначає, що саме педагогу належить ключова роль в освіті, адже через його діяльність відбувається становлення громадянина як особистості та фахівця, змінюється інтелектуальний та духовний потенціал нації [4; с.23].

Ø Національна доктрина розвитку освіти пріоритетними напрямами розвитку освіти проголошує органічне поєднання науки й освіти та створення умов для розвитку обдарованих дітей. У доктрині написано: «Система освіти має забезпечувати підтримку обдарованих дітей і молоді, розвиток у них творчих здібностей, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості» [7;с.5];

Ø Концепція розвитку психологічної служби системи освіти України орієнтує на створення психолого-педагогічних умов для повноцінної реалізації особистісного й інтелектуального потенціалу учнів на основі сучасних досягнень вітчизняної та світової психологічної науки [8; с.94].

Отже, у Конституції України, Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Положенні про загальноосвітній навчальний заклад, Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття) визначено, що розвиток суспільства значною мірою залежить від творчості та активності його членів, їх ініціативи; тих умов, які створюються для розвитку та реалізації творчого потенціалу кожної особистості.

Список використаної літератури

1. Большой энциклопедический словарь: в 2 т.-М.:Сов.Энциклопедия, 1994.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов.ред. В.Т.Бусел. – К.: Ірпінь:ВТФ «Перун», 2005.- 1728 с.

3. Державна Національна програма «Освіта» Україна ХХI ст. – К.: Райдуга, 1994. – 45 с.

4. Державна програма «Вчитель», затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.02 № 379 // Інформаційний збірник МОНУ. – 2002. - № 10. – С. 23 – 54.

5. Закон України «Про загальну середню освіту» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28. – 230 с.

6. Конституція України. – К.: Українська правнича фундація, 1996. – 56 с.

7. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХI столітті // Нормативно-правове забезпечення освіти. У 4 ч. – Х .:Видав.гр. «Основа», 2004. – Ч. 1. – С. 5 – 24.

8. Романова Н.Ф. Психологічні служби системи освіти в Україні: перспектива та особливості розвитку // «Соціальна робота в Україні: теорія і практика». – 2008. – № 3. – С. 94-102.

9. Семотюк О.П. Сучасний словник іншомовних слів. –Х.: Ранок, 210. – 688с.

10. Яковлева Е.Л. Психология развития творческого потенциала личности. - М., 1997. - 224 с.

Відомості про автора

Кохан Лариса Володимирівна, старший викладач кафедри української та російської мов як іноземних Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова. Здобувач кафедри педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.