Педагогические науки/ 5. Современные методы преподавания

К.п.н. Саєнко Н.С.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ НА ОСНОВІ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОСТІ

Складна конкурентна ситуація на світовому ринку праці серед молодих спеціалістів технічних галузей вимагає від них не тільки грунтовної фахової освіти, а й високого рівня професійно-орієнтованої міжкультурної комунікативної компетентності. Підвищення ефективності навчання іноземних мов у вищий технічній школі потребує застосування новітніх технологій навчання і підходів до методичних досліджень на основі міждисциплінарності, характерної, зокрема, для синергетичного підходу.

Поняттям синергетика визначають спільний, цілісний, кооперативний ефект взаємодії великої кількості підсистем у відкритих системах (Г.Хакен, 1980), здатних до самоорганізації. Під категорією відкритості системи розуміють її здатність до взаємодії з оточуючим середовищем. Слід також враховувати, що набір підсистем, як компонентів системи, взаємопов’язане співіснування яких породжує узгоджений, впорядкований, колективний рух, повинен бути вищий за певний достатній мінімум. Такі дві головні ознаки (відкритість та ієрархічна багатоступенева побудова) дають можливість розглядати методику навчання іноземних мов на технічних факультетах в аспекті педагогічної синергетики як міждисциплінарний напрямок наукових досліджень, в якому використовується нелінійне мислення для виявлення важливих теоретичних закономірностей і нестандартних рішень стандартних проблем.

Оволодіння іноземною мовою розглядається науковцями як формування вторинної мовної особистості в результаті складної ментальної діяльності. Базовим постулатом синергетики для гуманітарних дисциплін виступає положення про те, що ментальна реальність є нелінійною і складною. Зокрема це означає, що викладач і студенти мають розглядатися як складні нелінійні сутності. Лінійне мислення в методичній побудові навчального процесу з іноземної мови може призводити до помилкових малоефективних методичних рішень. Монокаузальність, а саме, недостатнє врахування індивідуальних особливостей суб’єктів навчального процесу, обставин і умов самого навчального процесу, унеможливлюють успішність оволодіння іноземною мовою студентів технічних спеціальностей. Під обставинами і умовами навчального процесу розуміють різний рівень володіння іноземною мовою абітурієнтами, мотивацію, застосування альтернативних і авторських методик навчання, ступінь використання мультимедійних засобів навчання, кількість навчальних годин тощо. Відомо, що вихідний рівень іншомовно-мовленнєвої компетентності студентів, які навчаються в одній групі суттєво різниться. За вимогами типових програм (Програма з англійської мови для професійного спілкування, 2005; Рамкова програма з німецької мови для професійного спілкування для вищих навчальних закладів України, 2096) навчання у вищий технічній школі розпочинається з рівня В1. Тестування студентів І курсу, яке більш як 15 років обов’язково проводиться на першому тижні занять в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» (НТУУ «КПІ»), свідчить, що такий рівень в середньому мають 10-17% студентів. Значні рівневі розбіжності спостерігаються між студентами різних спеціальностей. Традиційно вищий рівень володіння англійською мовою (до 85%) демонструють студенти комп’ютерних спеціальностей, оскільки без цього в ІТ технологіях практично неможлива фахова освіта. В той же час серед представників інженерних спеціальностей, які кількісно становлять переважну більшість студентського загалу, показники можуть бути дуже низькими (до 2 % ). Слід зазначити, що існує тенденція до виділення окрім гуманітарних і технічних спеціальностей групи комп’ютерних спеціальностей, оскільки теперішнє віднесення їх до технічних галузей не відповідає суті навчання (перелік навчальних дисциплін, контентне наповнення навчальних предметів, ОКХ, ОПП). Аналогічна ситуація існує для економічних спеціальностей, де рівень іншомовної підготовки також достатньо високий. На відміну від цих двох категорій студентів (економісти і спеціалісти ІТ технологій) студенти суто технічних інженерних спеціальностей мають дуже низький рівень іншомовної освіти, який до того ж суттєво варіюється в межах однієї групи, що унеможливлює адаптування типової програми для всіх студентів даної групи. Це проста ілюстрації нелінійної складної реальності. Навчання іноземної мови студентів технічних спеціальностей в даному випадку виступає складною відкритою самоорганізуючою системою. Оптимальне рішення такої проблеми може бути знайдене завдяки нелінійності мислення, базованому на синергетичному баченні світу, зокрема на тезі проте, що будь-якій складній системі атрибутивно притаманна альтернативність сценаріїв її розвитку в контексті наявності певної обумовленості її змін в точках біфуркації. На практиці це означало, що на міждисциплінарному рівні було розроблено комп’ютерний продукт у вигляді програми, авторами якої виступили з одного боку викладачі-методисти факультету лінгвістики НТУУ «КПІ» з іншого боку представники факультету інформатики та обчислювальної техніки. Програма спрямована на вирівнювання рівнів володіння мовою (РВМ), виконується студентами індивідуально в режимі самостійної поза аудиторної роботи. Інтерактивність програми забезпечується постійним зворотнім зв’язком з викладачем. Етапи виконання програми є чітко структуровані та детерміновані темпорально. Виконання програми обов’язкове для всіх студентів технічних факультетів першого курсу, проте існуюча варіативність зумовлюється різницею їхніх РВМ. На початку І семестру всі студенти проходять тестування з метою визначення РВМ кожного. Тести було спеціально розроблено на Кафедрах англійської мови технічного спрямування № 1 і № 2 факультету лінгвістики. Матеріалом для комплексів тестових завдання було обрано ту частину змісту шкільного курсу з іноземної мови, яка входить і зазнає подальшого розвитку в університетському курсі «Іноземна мова для професійного спілкування» (знання, навички та вміння мовлення; мовний, мовленнєвий, країнознавчий, лінгвокраїнознавчий матеріал; сфери спілкування, теми, ситуації). Після визначення РВМ кожен студент обирає самостійно з програми той варіант, який відповідає його рівню і протягом чотирьох тижнів виконує завдання спілкуючись постійно он-лайн з Центром інформаційних технологій для вивчення іноземних мов при факультеті лінгвістики і з викладачем через систему Електронний Кампус, запроваджену для всього НТТУУ «КПІ». Регулярність роботи відслідковує програма і, якщо студент зволікає з виконанням завдань (які чітко розподілені за часом), програма анулює результати і повертає його на початковий етап. За бажанням студент може самостійно багаторазово повертатися до певних завдань для більш ретельного вивчення конкретного навчального матеріалу. В разі успішного і коректного виконання першого розділу програми через чотири тижня студенти проходять наступне тестування, яке має засвідчити зростання РВМ. Ті, хто успішно долають даний етап переходять на наступний рівень програми. В разі незадовільних результатів студенту пропонується виконувати завдання першого етапу до отримання позитивних оцінок за спеціально розробленими шкалами. Важливою особливістю даного проекту вважається те, що індивідуально студент працює над варіантом програми, який відповідає його власному РВМ і вибудовує свою особисту траєкторію зростання, в цей же час в аудиторії всі студенти навчаються за загальною програмою з іноземної мови професійного спрямування, що в сумі за результатами експериментального навчання суттєво сприяє прискореному вирівнюванню РВМ і ефективному засвоєнню навчального матеріалу. Таким чином нелінійність мислення і вирішення проблем як одне з концептуальних понять синергетики передбачає в контексті навчання іноземної мови майбутніх інженерів те, що кількісне варіювання в певних межах констант системи не призводить до якісних змін характеру процесу в цілому, тобто за умови методично коректної організації навчання на засадах міждисциплінарності всі новітні форми навчальної роботи будуть сприяти досягненню тієї мети, яка визначена в програмі навчання.