Рожков Юрій Григорович

НУБіП України

Англійська фольклорна модель світу та її відображення в мовній картині світу загадок

Походження загадок дуже давнє, їхні витоки сягають у міфологічну добу, коли в основі вірувань лежали анімістичні уявлення й тотемічні погляди. Тоді утворилася певна система заборон — табу, серед яких були й словесні табу, пов'язані з вірою в магічне значення висловлювань. Так, наприклад, за певних умов не можна було називати імена божеств чи духовних істот ( щоб вони не з’явились, почувши своє ім’я) і на їх означення вживались описові формули.                                                                                 Первісне іносказання мало утилітарне значення — вплинути на довкілля, світ, щоб запобігти стихійним явищам природи, задобрити духів чи обдурити їх.                                                                                    Табу трансформувались у ряд пізніших жанрів. На основі первісної магії, замовлянь, виникли повір'я, а магічні формули стали основою загадок, в основі яких  також була первісна народна поетична символіка. Саме тому цей жанр дуже стійкий за формою. Він майже не змінюється, оскільки важко трансформувати закладений у ньому пласт давньоміфологічної свідомості (що тепер перемістився в підсвідомість і проявляється в архетипності національного мислення).                                                               Більшість науковців (В.П. Анікін, І.П. Березовський, Ю.Г. Круглов) не без підстав пов'язують походження загадок із «умовним мовленнями» таємним мовленням, коли людина міркувала певними поняттями та уявленнями або не мала можливості прямо називати речі.                         Уся ця «загадковість» мовлення походить ще з давнини: у воєнних та дипломатичних відносинах; при сватанні, коли молоді намагалися приховати та зберегти від ворожих сил намір усього, що відбувається; при полюванні, щоб не налякати майбутню здобич; у побуті для того, щоб затаїти інформацію. Таке мовлення використовували всі, хто хотів дещо замовчати, перехитрити когось чи щось, а для цього, відповідно, необхідне таємне мовлення [2, с. 382].                                                                         Як зазначає І.П. Березовський, в усній художній творчості кожного народу живе й постійно розвивається, активно функціонує загадка як засіб розвитку уважності, тямучості, випробування розумових здібностей людини      [3, с. 234]. На сучасному етапі процес відгадування перетворився в розвагу, гру, відпочинок. Наприклад:                  

Clean, but not water,

White, but not snow,

Sweet, but not ice-cream,

What is it? (Sugar)

Усна народна творчість своїм корінням сягає первісних часів періоду творення мови, панування міфологічного світогляду, як-от:

The Moon is my father,

the Sea is my mother;

I have a million brothers,

I die when I reach land.

(A wave on the ocean.)

У загадках відобразився життєвий досвід людини, її трудова діяльність, що є наскрізною темою цих малих фольклорних жанрів. Н. Шумада підкреслює, що хоч загадки й відбивають особливості суспільно-побутового життя тільки свого народу, вони мають багато спільного – аж до буквальних збігів – із загадками інших народів. Дослідниця припускає, що якоюсь мірою тут має місце запозичення, але основна причина подібності загадок у різних народів полягає в іншому [4,с.8].                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 Російська дослідниця М. Рибникова слушно твердить, що достатньо народам мати однаковий рівень свідомості та подібні культурні умови, щоб на різних широтах, зовсім самостійно виникли схожі між собою загадки [1]. Подібні явища природи, предмети, знаряддя праці тощо будять схожі асоціації.       Н. Шумада наводить приклади майже однакового звучання загадок на одну й ту ж саму тему (про очі) у фольклорі різних народів:

        Two brothers live across the street and never see each other.

Будучи універсальною системою, загадки в той же час несуть у собі великий національний заряд, без осмислення якого неможливе сприйняття здобутків інших культур.

Література:

1.        300 загадок на английском языке для школьников / Сост. Т.А.Соловьёва. - М, 1963.

2.        Аникин В. П. Русские народные пословицы, поговорки, загадки и детский фольклор.  – М., 1957.

3.        Английская филология: Науч. труды/ Ред. Шулепова М.Е. – Краснодар: КГУ, 1976. – 234 с.

4.        Апалина Н. Три маленьких тайны.//Уроки литературы. Приложение к журналу Литература в школе. – М., 2007. - №2. – С. 8 – 11

5.        Барабанова Н.В. О логической структуре некоторых русских загадок. К вопросу об основной функции народных загадок и их научной классификации // Паремиологические исследования: Сборник статей. — М.,1984.