Филологические науки / 6.Актуальные проблемы перевода.

Матвєєва К.В., Мікрюков О.О.

Східноєвропейський університет економіки та менеджменту, Україна

Застосування граматичних трансформацій у

художньому перекладі

Перекладацькі трансформації – це ті численні і якісно різноманітні міжмовні перетворення, які здійснюються для досягнення перекладацької еквівалентності («адекватності перекладу») всупереч розбіжностей у формальних і семантичних системах двох мов.

Проблемам вивчення граматичних трансформацій та їх типізації присвячено значну кількість робіт українських та зарубіжних лінгвістів – Т. А. Казакової, В. І. Карабана, В. Н. Комісарова, Г. Мірамa, та інших. Хоча більшість типів і видів граматичних трансформацій уже докладно досліджена в перекладознавчих працях, проте в сучасному перекладознавстві інтерес до різних аспектів міжмовних трансформацій не зменшується, а щодо окремих з них навіть зростає.

Існують різні точки зору з приводу поділу перекладацьких трансформацій на види, але більшість авторів сходяться в одному, що основні види трансформацій – це граматичні та лексичні. Зіставивши граматичні категорії і форми англійської та української мов, можемо побачити, що в мовах може мати місце:

- відсутність тієї чи іншої категорії (в одній з мов)

- частковий збіг

- повний збіг

Необхідність у граматичних трансформаціях виникає лише в першому і в другому випадках. В українській мові порівняно з англійською мовою відсутні такі граматичні категорії, як артикль і герундій, а також складні комплекси – герундіальний, дієприкметниковий, інфінітивний. Частковий збіг чи розбіжність у значенні і вживанні відповідних форм і конструкцій вимагає граматичних трансформацій. Сюди можна віднести такі явища, як часткова розбіжність у категорії числа, часткова розбіжність у формах пасивної конструкції, неповний збіг форм інфінітива та дієприкметника, деякі відмінності у вираженні модальності. Граматичні трансформації – це перетворення формальної структури висловлювання відповідно до норм мови перекладу при незмінному наборі сем, що створює його сенс.

Оскільки основними розділами граматики є синтаксис, морфологія і словотвір, ми виділяємо: синтаксичні, морфологічні та словотворчі трансформації. Всі види перетворень чи трансформацій, здійснюваних у процесі перекладу, можна звести до чотирьох типів, а саме: перестановка, заміна, додавання, опущення.

Перестановка – це зміна розташування мовних елементів у тексті перекладу в порівнянні з текстом оригіналу. Елементами, що можуть піддаватися перестановці, є звичайно слова, словосполучення, частини складного речення і самостійного речення в будові тексту.

Порядок слів в англійському реченні зазвичай носить ієрархічний характер: спочатку стоять головні члени речення – підмет і присудок, потім другорядні. В українській мові порядок слів – вільний, але в ньому помітна тенденція поміщати основний зміст висловлення наприкінці речення. В українській мові другорядний член речення може стояти в початковій позиції, якщо він є вихідним моментом висловлення і вводить вказану тему. Перестановка потрібна в тих випадках, коли англійське речення містить велику групу підмета з невизначеним артиклем, яка є центром повідомлення і при перекладі виноситься в кінець речення. Перестановка викликається не тільки необхідністю виділення центру повідомлення, але й іншим розумінням логічного порядку.

Перестановки в чистому вигляді зустрічаються не дуже часто. Заміна частин мови зазвичай зумовлена відсутністю тієї чи іншої конструкції в мові перекладу, розбіжністю у вживанні відповідних форм і конструкцій, а також і лексичними причинами: розбіжністю у слововживанні, різними нормами сполучуваності в англійській та українській мовах, відсутністю частин мови з відповідним значенням.

Граматичні, так само як і лексичні, трансформації нерідко вимагають внесення додаткових слів чи навпаки опущення яких-небудь елементів. Тому опущення і доповнення часто сполучаються з іншими видами граматичних трансформацій, найчастіше з заміною частин мови. Введення додаткових слів обумовлюється рядом причин: розходженнями в структурі речення і тим, що більш стислі англійські речення вимагають в українській мові більш розгорнутого вираження думки. Відсутність відповідного слова чи відповідного лексико-семантичного варіанта даного слова теж є причиною введення додаткових слів при перекладі. Через низку розбіжностей морфологічної структури в англійській та українській мовах, перед перекладачем виникають об'єктивні труднощі, подолання яких часом здійснюється шляхом морфологічних трансформацій. Морфологічні трансформації містять у собі заміну частин мови, особливості передачі під час перекладу значення артикля, видочасових категорій, морфологічних категорій числа і роду тощо.

Значення артиклів в переважній більшості випадків передається лексичними засобами, іноді порядком слів; при цьому використовуються такі способи трансформації: заміна та додавання (відсутність категорії артикля викликає в українському перекладі заміщення його іншою лексичною одиницею, що зумовлює додавання), опущення (якщо артикль не має певного значеннєвого навантаження, він може бути опущеним під час перекладу)

Категорія числа іменників є як в англійській, так і в українській мовах. Проте у вживанні іменників в однині та множині спостерігаються досить істотні розбіжності. Цей факт призводить до граматичних трансформацій під час перекладу, зокрема – заміни множини англійського іменника одниною в українській мові, і навпаки. Дуже типовою заміною під час перекладу з англійської мови українською є заміна віддієслівного іменника на дієслово в особистій формі. При перекладі іменників, утворених за моделлю «дієслово + постпозитив» > «іменник» (breakdown, breakthrough, throw-away, showdown тощо), віддієслівний іменник більш точно передає особливості лексичної одиниці оригіналу і тому більш охоче використовується перекладачами.

Особливо часто доводиться вдаватися до граматичних трансформацій при перекладі присудка, що зазвичай супроводжується замінами частин мови, а останнє, в свою чергу, веде до синтаксичних трансформацій. При синтаксичних трансформаціях, ми спостерігаємо такі явища як: зміна складу членів речення, заміна простого речення складним, заміна складного речення простим, членування і об'єднання речень, заміна двоскладного речення односкладним.

Перекладацькі трансформації застосовують задля того, щоб текст перекладу з максимально можливою повнотою передавав усю інформацію, закладену в вихідному тексті, з суворим дотриманням норм мови перекладу, всупереч розходженню в формальних семантичних системах двох мов.

Література:

1. Бреус Е. В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский / Бреус Е. В. – М.: Изд-во УРАО, 2000. – 448 с.

2. Казакова Т. А. Практические основы перевода / Т. А. Казакова // Серия: Изучаем иностранные языки. – СПб.: Издательство Союз, 2001. – 320 с.

3. Латышев Л. К. Межъязыковые трансформации как средство достижения переводческой эквивалентности / Латышев Л. К. – М.: Международные отношения, 1986. – 107 с.

4. Pym A. Translation and Text Transfer / Pym A. – N. Y.: Verlag Peter Lang, 1992. – 338 p.

Граматичні трансформації поділяються на: синтаксичні, морфологічні та словотворчі трансформації, оскільки основними розділами граматики є синтаксис, морфологія і словотвір.

Результатом пpoцecу перекладу є максимально можлива смислова наближеність текстів оригіналу до перекладу. Спільність змісту (смислова наближеність) текстів оригіналу та перекладу називається еквівалентністю перекладу оригіналу.

На думку B. C. Виноградова, під еквівалентністю слід розуміти збереження відносної рівності змістовної, смислової, семантичної, стилістичної і функціонально-комунікативної інформації, яка міститься в оригіналі і перекладі [1, с. 19]. Відмінності у системах мови оригіналу та мови перекладу обмежують можливість повного збереження у перекладі змісту оригіналу. У кожному окремому перекладі смислова наближеність до оригіналу може досягатись різними способами, що призводить до втрати різних елементів змісту, які містяться в оригіналі.

Досягнення адекватності перекладу, всупереч розходженню в формальних семантичних системах двох мов, вимагає від перекладача, передусім, вміння зробити численні різноманітні міжмовні «перетворення» – так звані перекладацькі трансформації – задля того, щоб текст перекладу з максимально можливою повнотою передавав усю інформацію, закладену в вихідному тексті, з суворим дотриманням норм мови перекладу. Переклад можна вважати певним видом «перетворення» – міжмовною трансформацією; адже на основі тексту оригіналу, який залишається незмінним, створюється інший текст на іншій мові, який і називається «перекладом».

Оскільки основними розділами граматики є синтаксис, морфологія і словотвір, ми виділяємо: синтаксичні, морфологічні та словотворчі трансформації. Всі види перетворень чи трансформацій, здійснюваних у процесі перекладу, можна зводити до чотирьох елементарних типів, а саме: перестановка, заміна, додавання, опущення [4, c. 74].

Заміна частин мови зазвичай викликається відсутністю тієї чи іншої конструкції в українській мові, розбіжністю у вживанні відповідних форм і конструкцій, а також і лексичними причинами: різним слововживанням, різними нормами сполучуваності в англійській та українській мовах, відсутністю частини мови з відповідним значенням.

сопоставив грамматические категории и формы английского и русского языков, пришли к выводу, что в языках может иметь место:  1.отсутствие той или иной категории (в одном из языков) 2.частичное совпадение 3.полное совпадение Необходимость в грамматических трансформациях возникает лишь в первом и во втором случаях. В русском языке по сравнению с английским языком отсутствуют такие грамматические категории, как артикль и герундий, а также сложные комплексы - герундиальный, причастный, инфинитивный. Частичное совпадение или несовпадение в значении и употреблении соответствующих форм и конструкций требует грамматических трансформаций. Сюда можно отнести такие явления, как частичное несовпадение категории числа, частичное несовпадение в формах пассивной конструкции, неполное совпадение форм инфинитива т причастия, некоторые различия в выражении модальности.  Ю.В.Пиввуева и Е.В.Двойнина понимают под грамматическими трансформациями преобразование формальной структуры высказывания в соответствии с нормами языка перевода при неизменном конституирующем его смысл наборе сем и выделяют их 4 вида: 1.перестановки 2.замены 3.добавления 4.опущения	зіставивши граматичні категорії і форми англійської та української мов, можемо побачити, що в мовах може мати місце: 1.Відсутність тієї чи іншої категорії (в однїєї з мов) 2.частковий збіг 3.повний збіг Необхідність у граматичних трансформаціях виникає лише в першому і в другому випадках . В українській мові порівняно з англійською мовою відсутні такі граматичні категорії, як артикль і герундій, а також складні комплекси – герундіальний, дієприкметниковий, інфінітивний. Частковий збіг чи розбіжність у значенні і вживанні відповідних форм і конструкцій вимагає граматичних трансформацій. Сюди можна віднести такі явища, як часткова розбіжність у категорії числа, часткова розбіжність у формах пасивної конструкції, неповний збіг форм інфінітива та дієприкметника, деякі відмінності у вираженні модальності. Граматичі трансформації – це перетворення формальної структури висловлювання відповідно до норм мови перекладу при незмінному наборі сем, що створює його сенс 1.перестановкі 2.Замена 3.добавленія 4.опущенія
Под перестановкой В.В.Алимов понимает перестройку или изменение структуры предложения, которое вызывается целым рядом причин. Закрепленный порядок слов английского предложения обычно носит иерархический характер. Перестановка требуется в тех случаях, когда английское предложение содержит большую группу подлежащего с неопределенным артиклем. Она является центром сообщения и при переводе выносится в конец предложения	Перестановка – перебудова або зміна структури речення, зумовлена цілим рядом причин. Закріплений порядок слів англійського речення зазвичай носить ієрархічний характер. Перестановка потрібна в тих випадках, коли англійське речення містить велику групу підмета з невизначеним артиклем, яка є центром повідомлення і при перекладі виноситься в кінець пропозиції
Перестановка вызывается не только необходимостью выделения центра сообщения (ремы), но и другими соображениями логического порядка. Принцип иерархии относится иногда и к порядку расположения главного и придаточного предложений	Перестановка зумовлена не лише необхідністю виділення центру повідомлення (реми), а й іншими міркуваннями логічного порядку. Принцип ієрархії відноситься іноді і до порядку розташування головного та придаткового речення
Перестановки в чистом виде встречаются не очень часто. Замена частей речи обычно вызывается отсутствием той или иной конструкции в языке перевода, несовпадением в употреблении соответствующих форм и конструкций, а также и лексическими причинами: разным словоупотреблением, различными нормами сочетаемости в английском и русском языках, отсутствием частей речи с соответствующим значением. Отсутствие какой-либо конструкции в русском языке, несовпадение в употреблении соответствующих форм и конструкций и лексические причины заставляют проводить замены частей речи при переводе	Перестановки в чистому вигляді зустрічаються не дуже часто. Заміна частин мови зазвичай зумовлена відсутністю тієї чи іншої конструкції в мові перекладу, розбіжністю у вживанні відповідних форм і конструкцій, а також і лексичними причинами: різницею у слововживанні, різними нормами сполучуваності в англійській та українській мовах , відсутністю частин мови з відповідним значенням. Відсутність будь-якої конструкції в українській мові , розбіжність у вживанні відповідних форм і конструкцій та лексичні причини змушують проводити заміни частин мови при перекладі
Грамматические и лексические трансформации нередко требуют внесения дополнительных слов или опущения каких-либо элементов. Поэтому опущения или дополнения нередко сочетаются с другими видами трансформаций, чаще всего с заменой частей речи. Введение дополнительных слов обуславливается рядом причин: различиями в структуре предложений и тем, что более сжатые английские предложения требуют в русском языке более развернутого выражения мысли	Граматичні та лексичні трансформації нерідко вимагають внесення додаткових слів або опущення яких елементів. Тому опущення або доповнення нерідко поєднуються з іншими видами трансформацій, найчастіше з заміною частин мови. Введення додаткових слів обумовлюється рядом причин: розходженнями в структурі пропозицій і тим, що більш стислі англійські пропозиції вимагають у російській мові більш розгорнутого вираження думки
при грамматических преобразованиях приходится нередко прибегать к опущениям. Опущения часто вызываются тем, что отдельные слова, словосочетания, придаточные предложения могут оказаться избыточными с точки зрения его смыслового содержания.	при граматичних перетвореннях доводиться нерідко вдаватися до опущення. Опущення часто викликаються тим, що окремі слова, словосполучення, додаткові пропозиції можуть виявитися надмірними з точки зору його смислового змісту.