Студент Петренко Б.М., доцент Тепла О. М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Семантика кольорів на українських вишитих рушниках

         Український рушник – це відображення світогляду та звичаїв наших предків, яке несе інформацію про добро, достаток, здоров’я. Це символ слов’янської культури, важлива складова їхніх звичаїв. Вишиваний рушник є досить популярним і в наш час. Його використовують для інтер’єрів, хрестин, вінчань.

         Мета роботи – охарактеризувати використання кольорів для пошиття справжньої української вишивки, а також  визначити значення цих кольорів.

         Кожен регіон України, де були рушники, доніс до нас безліч кольорових гам, які були характерні для певного періоду історії, які збереглися завдяки звичаям і традиціям.

         Найдавнішими кольорами для вишивки є чорний та білий. Ці кольори були поширені по всій Україні. Вони означають Життя і Смерть, тому їх використовують для рушників на смерть, а також у поминальних рушниках.

         Білий колір – це сила, бо він містить всі наявні кольори. Білі вишивки не для чуттєвих вражень, а для розуму, роздумів, для духовних потреб. Вони сприймаються людиною духовно. Білий колір випромінює силу, енергію. Тому в білому будинку, в білому одязі людина швидко відпочиває, відновлює сили.

Чорний колір, як антипод білого, навпаки – вбирає в себе енергію. Старші люди, котрі є хранителями мудрості, носили чорні вишиванки, тобто утримували в собі інформацію, тому чорний колір – це не тільки колір смерті. Поділля – регіон, який демонструє нам активне використання чорного кольору у побуті та вишиванні сорочок. Цікавим є той факт, що весільні сорочки в багатьох районах вишивались суто чорними узорами. Чорний – це також колір землі, багатства, колір урочистості. Недарма він завжди використовувався у святковому вбранні, у дорогих тканинах. Однак поєднання чорного з білим використовується більше в тканих рушниках. Можливо, через те, що чорно-білі вишиті рушники, як і чорно-білі писанки, котрі використовувалися у поховальних обрядах, зникли через постійну потребу в ужитку і, разом з тим, з втратою традиції, були замінені рушниками інших кольорів.

         Червоний колір, так як і білий, є сильним, найбільш активним, порівняно з іншими кольорами. Він випромінює енергію і тому використовується у весільних рушниках. Весільні рушники і вбрання мають багато червоних відтінків. Червоний колір є найпопулярнішим кольором у вишивці.

         Доволі популярним є вишивання рушників червоними та синіми, червоними та чорними нитками. Така двоколірність характерна з прадавніх часів. Червоно-синя палітра символізує поєднання активного палкого чоловічого червоного кольору з пасивним холодним жіночим синім. У рушниках Наддніпрянщини, Слобожанщини синій колір трапляється значно менше. Хоча є рушники, які вишиті тільки синім кольором. Їх вивішували у піст поряд з білими або поєднували сині та білі кольори. Також знаходимо поєднання синього з чорним. Синій барвник добували з індигоносних рослин у тропіках. Його здавна завозили на територію України. В той же час на Правобережжі червоний і синій кольори поєднуються цілком гармонічно.

         Вишивання червоними і чорними нитками на білому у багатьох асоціюється з класичними українськими мотивами вишивання. Це гармонія двох сильних кольорів – білого і чорного з не менш сильним, пульсуючим червоним, що символізує Життя. Червоне і чорне – це не тільки любов і журба. Це також, як і червоне та синє – поєднання активного і пасивного. Хоча, як не дивно, ці кольори стоять у палітрі поруч – червоний поруч з чорним. Треба також мати на увазі, що з часом у багатьох червоно-синіх орнаментах, синій колір було замінено на чорний.

         Також у вишивці використовується і жовтий колір. Суцільно ним рушники не вишивали, але як компонент він досить символічно, а за естетикою – виразно поєднується з іншими кольорами. Жовтий з синім – стародавнє поєднання кольорів, що стало для українців символом держави. Але окрім символіки про жито і пшеницю, заслуговує на увагу більш давнє окультне тлумачення жовтого як небесного вогню – Сонця, Небесного Царства і синього, блакитного – як води, потойбіччя.

         Поєднання червоного, чорного і жовтого кольорів поширене на рушниках Правобережжя – Черкащини, Київщини, Поділля. Жовтий символізує Божественну Мудрість – якість, яка досягається людиною в результаті багатьох втілень на Землі. Мудрість – це гармонія Знання, Волі і Любові.

         Окрім кольорів, розглянутих вище, які становлять основу вишивок України, в тому числі й рушників, є безліч варіантів використання ниток, фарбованих різноманітними рослинами. Це гама від жовтих до темно-коричневих тонів, сіра гама – від сіро-блакитного до темно-сірого і чорного, різні відтінки зелених. Якраз поліхромні вишиті рушники здавна були характерними для Правобережжя. До речі, колорит Поділля, та й орнаментика також дуже схожі з віддаленими просторами світу – індіанцями Америки, Індонезією та деякими іншими. На цих землях  для вишивання використовувалися  вовняні нитки, які набагато краще фарбуються і утримують барвники, ніж нитки з рослинних волокон. Починаючи з ХІХ століття, коли було відкрито анілінові барвники, розширюється спектр кольорів, що використовуються у рушниках. Однак це використання стало причиною занепаду. У світі зараз знову повертаються до натуральних барвників, які є екологічно чистими.

         Вищенаведене дозволяє зробити висновок, що поєднання таких простих кольорів у вишиванні є не лише символічним, а й естетично привабливим для українських рушників. Вишитий рушник – це неповторний український символ, який прославив народ на весь світ. Незважаючи на складне минуле України, інтерес до вишивки зростає з кожним днем.

Література:

1.     Гринив В.В. Праязык и символ. – К.: Логос, 1999. – 234 с.

2.     Обухівський рушник. – К.: Задруга, 2005. — 28 с.