Денчук Д. І.

Науковий керівник д.ф.н., проф. Морозова Л.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Інтеграція віртуальної реальності у свідомість сучасної людини

Актуальність дослідження. Філософії як науці властиво розмірковувати про впорядкованість світу та його структуру. Вона завжди з зацікавленістю відноситься до змін, які відбуваються у суспільстві. До змін сьогодення відносять розвиток інформаційних технологій, засобів масової інформації, електронної комунікації. Всі ці явища сприяють трансформації свідомості, формуванню нової системи цінностей, які істотно впливпють на поведінку людини та формування її світогляду.

Слід відзначити, що у минулому уявлення про інформаційне суспільство мали швидше характер футуристичних прогнозів, але в ході модернізації електронних і цифрових технологій велика частина з передбачених дослідниками явищ змогли знайти своє реальне вираження, яке втілилося в широкому удосконаленні засобів масової комунікації, у технологіях віртуальної реальності, в конструкції глобальних інформаційних мереж  та в інших технологічних інноваціях.

Сучасне суспільство, перебуваючи під впливом мас-медіа, комп’ютерних мереж, Інтернет-технологій, знаходиться у стані постійної трансформації. У зв’язку з цим змінюється як сприйняття світу людиною, так і структура повсякденного буття.

Зміни у сфері розвитку інформаційних технологій трансформують не лише інформаційний простір, але і всі сфери людського буття, проникають в свідомість людини та вносять вагомі зміни у її повсякденне життя. Необхідно підкреслити, що інформаційний простір – це історично сформована, технологічно обумовлена засобами комунікації форма скоординованих і структурованих, територіально близьких і видалених інформаційних ресурсів, що акумулюють результати комунікаційної діяльності людей.

Забезпечення багатьох видів людської діяльності технічними засобами приводить до виникнення подвійної соціальної реальності, в якій штучне і символічне домінує над природним.

В усіх без винятку суспільних сферах має місце суттєве розширення ролі інформаційної взаємодії. У деяких випадках ідеться про зростання значення інформаційних технологій як інструменту досягнення практичних завдань, в інших – про проникнення в реальність деяких феноменів, що є продуктами інформаційної взаємодії, здійснюваної засобами новітньої комп’ютерної техніки.

Все частіше можна почути про загрозу деградації людини під впливом сучасних комп' ютерних технологій, про втрату людиною фундаментальних основ свого буття, про поширеність таких феноменів, як інтернет-залежність тощо. В зв' язку з цим актуальним стає аналіз концепцій, що пояснюють деградацію людини під впливом віртуальної реальності.

У сучасній філософії феномен віртуальної реальності досліджується у широкому спектрі, але більшість концепцій стосується оцінки впливу віртуальної реальності на природу людини. Існує три антропологічних парадигми феномену віртуальної реальності, які можуть служити критерієм до систематизації концепцій - прогресистська, негативістська та нейтральна.

Необхідним є концептуальне оформлення феноменів віртуального, віртуальної реальності та комплексне осягнення онтологічного статусу віртуальної реальності, що дозволить узагальнити усі існуючі інтерпретації, конкретні наукові дискурси, використовуючи категоріальний апарат сучасного філософського знання.

Інформаційні технології демонструють усе більший вплив на людину. Змінюються закони сприйняття, оскільки засоби миттєвої електронної інформації занурюють людину у процес сприйняття цілком і одразу. Відбувається становлення візуального типу мислення, в якому спостерігається єдність вербального і образного, інтуїтивного сприйняття світу.

Необхідно зазначити розмаїтість у розумінні підґрунтя віртуальної реальності й характеру її взаємодії з першою, субстанціональною реальністю. Тоді як одні дослідники бачать у віртуальній реальності прояв більш глибоких онтологічних закономірностей, інші вважають, що віртуальна реальність має антропологічні підстави.

Віртуальна реальність – не просто «чергова комп’ютерна технологія», вона належить до тих знакових досягнень науки і техніки, з появою яких пов’язують зміни у багатьох сферах людської діяльності, масовій свідомості. віртуальна реальність – яскравий приклад того, як технічний прогрес вторгається в найінтимніші сфери людського життя, змінюючи і наш спосіб життя, і наш спосіб мислення.

Сама реальність у наші часи розширює свої межі, перестаючи бути лише сукупністю об’єктів реального світу, що існують незалежно від людини і є предметом її рефлексії, тобто об’єктивною реальністю, і доповнюється проявами реальності віртуальної, що є породженням комп’ютерних мереж.

Звісно, створена техніка полегшила нам життя, але вона перетворила світ на матрицю, у якій важко жити сучасній людині, - технічна реальність пригнічує нас. Цю небезпеку технічного детермінізму, відчуження людини від людини, від природи свого часу зумів передбачити французький мислитель епохи Просвітництва Ж.-Ж. Руссо. У подальшому його ідеї розвивали Гегель, Фейербах, Маркс, екзистенціоналісти тощо. Виникають заклики повернення людини до природної реальності, «повернення до джерел», «назад до природи». Ці заклики залишаються актуальними у наш час, але цей момент давно втрачено, ми усією душею прагнемо до природнього існування, до злиття людини та природи, до природної реальності (на роботі, вдома, на відпочину тощо), але в той же час ми не бажаємо втрачати технічні новації та виходити з ненависної нам технічної реальності та тих зручностей, без яких людина не усвідомлює свого існування.

Так, можливо потрібний момент людство втратило, проте «повернення до природи» у розумінні самого Ж.-Ж. Руссо – це заклик до відродження деяких аспектів минулого буття, природнього стану людини.

Література

1. Генис А. Книга книг. Комментарий к одному изобретению / А. Генис // Иностр. лит. – 1999. – № 10. – С. 166–168.;

2. Гиренок Ф.И. Культура как виртуальность: событие и смысл / Ф.И. Гиренок // Виртуальные реальности. М., 1998. – 67с.;

3. Фейнберг Е.А. Интеллектуальная революция: на пути к единению „двух культур” / Е.А.Фейнберг // Вопросы философии. – 2006. – № 8. – С. 33 – 45.;

4. Иванов А. Е. Виртуальная реальность / А. Е. Иванов // История философии : энциклопедия. – Минск : Интерпресс сервис, 2002. – С. 183-186.