Право / 2. Адміністративне і фінансове право

Кандидат юридичних наук, доцент Лучковська С.І.

Хмельницькій національний університет, Україна

Окремі питання встановлення правового статусу податкових органів

Для встановлення правового статусу податкових органів України потрібно визначити мету діяльності, функції, завдання, та повноваження податкових органів у системі органів державної влади. У законодавстві ж відсутнє визначення податкових органів. Проте слід зазаначити, що у п.1 ст.341 Податкового кодексу України закріплено поняття служби в в контролюючих органах, що є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров’я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов’язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи [1].

Законодавче ж закріплення завдань податкових органів є: способом ефективного керівництва їх діяльністю, в тому числі контролю за такою діяльністю; правовим підгрунтям для визначення обсягу прав й обов’язків, якими вони повинні володіти для успішного вирішення покладених на них завдань, а також для встановлення їхньої відповідальності.

Світовий досвід організації діяльності податкових органів свідчить, що для забезпечення виконання поставлених перед ними завдань їх робота повинна спрямовуватись за такими основними напрямами – здійснення контрольних функцій за додержанням податкового законодавства, а також роз’яснення платникам податків податкового законодавства та надання їм відповідних управлінських послуг.

Основним показником діяльності податкових органів є передусім ефективне виконання поставлених перед ними завдань. Основні ж завдання податкових органів на законодавчому рівні визначені в Положенні про Міністерство доходів і зборів України, затверджене 18 березня 2013 року Указом Президента №141/2013 [2] (Міністерство доходів і зборів України було утворено шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України Указом Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 24.12.2012р. №726/2012 [3]). Основними завданнями Міністерства доходів і зборів, які належать до податкової сфери є забезпечення формування єдиної державної податкової, в частині адміністрування податків й зборів, та реалізація єдиної державної податкової, а також боротьба з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, здійснення в межах своїх повноважень контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків й зборів та інших платежів [2].

До територіальних органів Міндоходів України належать його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, міжрегіональні територіальні органи (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць), митниці, спеціалізовані департаменти та спеціалізовані органи Міндоходів України, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції [2]. До прийняття вказаних вище нормативно-правових актів Президента до податкових органів належали органи державної податкової служби України на чолі з Державною податковою службою України як центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовувалася й координувалася Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

У зв’язку із проведеними змінами у правовому статусі податкових органів України, вважливо звернути на статус та структуру податкових органів провідних зарубіжних країн з метою запозичення кращого досвіду. Так, у Великій Британії загальне регулювання податкової системи покладено на Казначейство, яке розробляє стратегію податкової політики в цілому. Безпосередньо розробкою методології та організацією оподаткування та митною сферою займається безпосередньо підрозділ Казначейства Королівська податкова та митна служба Великої Британії [4]. Податкова служба Французької Республіки теж не є окремим органом державної виконавчої влади. Вона підпорядкована Міністерству економіки та фінансів та існує у формі Головного податкового управління. По всій території країни у підпорядкуванні Головного управління функціонують регіональні податкові дирекції і одне представництво (у центральному регіоні – Іль де Франс). Базовою (низовою) структурою є податкові управління департаментів [5]. У ФРН податкова служба є частиною Міністерства фінансів. У складі цього органу виконавчої влади функціонує Федеральне податкове управління. У його підпорядкуванні створені підрозділи згідно адміністративно-територіального поділу Німеччини – податкові управління земель і т.д [6].

Податкові органи Королівства Швеція також є структурою Міністерства фінансів. Центральному податковому відомству Міністерства фінансів підпорядковані регіональні податкові управління. До складу цих підрозділів входять місцеві податкові відділи. Директори регіональних управлінь мають у своєму підпорядкуванні також відділення по роботі з великими підприємствами. При цьому слід відзначити, що на національне податкове відомство покладено не лише питання оподаткування, а й ведення актів цивільного стану, перепис населення [7]. У США функції адміністрування податків й платежів покладені на Службу внутрішніх доходів (СВД), яка також входить до складу Міністерства фінансів. Центральному апарату СВД підпорядковано регіональні та окружні податкові управління [8]. Також структурними підрозділами Міністерства фінансів є податкові органи також інших країн, як-то Польщі, Греції, Ізраєлю тощо.

Отже, як бачимо і досвід зарубіжних країн свідчить, що в розвинених країнах податкові служби являють часто є структурними підрозділами Міністерства фінансів. У звязку з цим, на наш погляд, доціальним є застосування такого підходу для визначення правового статусу податкових органів і в Україні.

Література:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р.// Голос України. – 2010. – №№ 229-230.

2. Про Міністерство доходів і зборів України: Положення, затверджене Указом Президента України від 18.03.2013 № 141/2013 // Офіційний вісник України. – 2013. - №22. – Ст.739.

3. Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 24.12.12 №726/2012 // Офіційний вісник України. – 2012. - №99. – Ст. 9998.

4. Сайт Королівської податкової та митної служби Казначейства Великої британії // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hmrc.gov.uk/.

5. Сайт Податкової служби Міністерства економіки та фінансів Французької Республіки // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economie.gouv.fr/.

6. Сайт Податкової служби Міністерства фінансів ФРН // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bundesfinanzministerium.de /DE/BMF__Startseite/node.html?__nnn=tr.

7. Сайт Податкової служби Міністерства фінансів Королівства Швеція // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.skatteverket.se/otherlanguages/inenglish.4.3a2a542410ab40a421c80006827.html.

8. Адміністрування податків: проблеми реформування ефективної структури служб // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.osvita.ua/vnz/reports/.