Право/8. Конституційне право

К.ю.н. Шкабаро В.М.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна

Вплив Європейської Хартії місцевого самоврядування на управління територіями в Україні

Прийняття особливого документу, який би мав обов'язкову силу і сприяв захисту та зміцненню місцевої демократії, було давньою метою європейських органів місцевого самоврядування та територіальних громад, інтереси яких ці органи представляють.

Першим комплексним, багатостороннім правовим документом, що відбив і закріпив міжнародні стандарти становлення і функціонування місцевого самоврядування, визначив «базові принципи» місцевої автономії як однієї з підвалин демократії [1, с. 11], є Європейська Хартія місцевого самоврядування, яка прийнята Радою Європи 15 жовтня 1985 р. [2] і ратифікована Верховною Радою України 15 липня 1997 р. [3].

Прийняття цього вельми важливого європейського законодавчого акту стало результатом багатьох ініціатив та багаторічної праці різних європейських структур та свідченням важливого значення місцевого самоврядування як необхідного атрибуту демократичного суспільства [4, с. 249].

Європейська Хартія місцевого самоврядування є основним і обов'язковим міжнародно-правовим документом для країн-членів Ради Європи, який містить стандарти щодо організації управління на місцях на засадах місцевого самоврядування. Метою Європейської Хартії місцевого самоврядування є встановлення загальноєвропейських стандартів щодо визначення і захисту прав територіальних громад і органів місцевого самоврядування, що забезпечує їх активну участь у вирішенні питань місцевого значення.

Європейська Хартія місцевого самоврядування зобов'язала держави, які її підписали, застосовувати основні правові норми, що гарантують правову, адміністративну і фінансову автономність територіальних громад та їх органів. Тим самим, вона стала важливим кроком на шляху до утвердження життєздатності на всіх територіальних рівнях управління принципів, які Рада Європи проголосила і захищає з моменту свого створення з метою захисту прав людини, формування демократичної суспільної свідомості в європейських країнах [5, с. 29].

Спрямовані на захист і посилення незалежності місцевої влади в різних країнах Європи, положення Європейської Хартії місцевого самоврядування є значним внеском в утворення основ такої Європи, яка б будувалася на принципах демократії і децентралізації влади [6, с. 324].

Європейська Хартія місцевого самоврядування поширює міжнародне регулювання таких важливих питань, як умови життя і діяльності людей з державного рівня на рівень самоврядного управління [7, с. 341] та має велике значення, оскільки «її принципи спрямовані на забезпечення організаційно-правової, фінансової, матеріальної самостійності територіальних громад, необхідності децентралізації державного управління, деконцентрації власних повноважень, чіткого розмежування повноважень між місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, дотримання принципу субсидіарності» [8, с. 402].

Вона є свого роду «відправними основоположеннями, які визначили рамки здійснення муніципальних функцій» [9, с. 321].

Українські правознавці надають високу оцінку Європейської Хартії місцевого самоврядування, підкреслюючи, що цей документ є фундаментальним інструментом регулювання кола питань державного та місцевого значення.

Рада Європи пильно стежить за становленням і функціонуванням системи місцевого самоврядування в державах-членах, оскільки цей інститут є важливим інструментом демократичного розвитку держави. Про це свідчить той факт, що в Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи № 190 від 26 вересня 1995 р. щодо вступу України до цієї організації, яка передбачала виконання 10 зобов'язань і 13 обов'язків, поряд з реформуванням правової системи, важливе місце відводилося реформуванню системи місцевого самоврядування [10, с. 81].

Після підписання від імені України 6 листопада 1996 року в м. Страсбурзі і ратифікації Верховною Радою України 15 липня 1997 року положення Європейської Хартії місцевого самоврядування відповідно до ст. 9 Конституції України набули обов'язкової юридичної сили, тобто стали частиною українського національного законодавства.

Готуючись стати членом Ради Європи, Україна мала усвідомити важливість цього й інших документів і вже до свого вступу в цю організацію діяти відповідно, гармонізуючи своє законодавство в зазначеному напрямі [6, с. 325]. Виконуючи перед Радою Європи свої зобов'язання, Верховною Радою 21 травня 1997 р. було прийнято Закон України «Про місцеве самоврядування», в якому знайшли своє закріплення більшість положень Європейської Хартії місцевого самоврядування. Зокрема, це стосується сфери компетенції, матеріально-фінансової основи, правового статусу виборних посадових осіб місцевого самоврядування тощо.

Необхідно зазначити, що положення Європейської Хартії місцевого самоврядування і Закону України «Про місцеве самоврядування» поширюються на всі органи місцевого самоврядування незалежно від рівня підпорядкування.

Література:

1. Григорішен В. Європейська Хартія про місцеве самоврядування і проблеми державної регіональної політики та місцевого самоврядування в Україні / В. Григорішен // Вісник УАДУ. – 2001. – № 2. – Ч. 2. – С. 9-13.

2. Европейская Хартия местного самоуправления // Народный депутат. – 1993. – № 11. – С. 57-59.

3. Про ратифікацію Європейської Хартії місцевого самоврядування: Закон України від 15 липня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 38. – Ст. 249.

4. Шкабаро В.М. Імплементація міжнародно-правових норм в законодавстві України щодо конституційно-правового статусу міста / В.М. Шкабаро // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – С. 249-252.

5. Принципи Європейської хартії місцевого самоврядування. Навч. посіб. / М. Пітцик, Е.С. Мальто, В. Кравченко, Б. Фонштейн, В. Черніков та ін. / За ред. канд. юрид. наук, доцента Кравченка В.В. – К., 2000. – 296 с.

6. Муніципальне право України: Підручник / В.Ф. Погорілко, О.Ф. Фрицький, М.О. Баймуратов та ін.; За ред. В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.

7. Мойсієнко В.М. Міжнародні стандарти місцевого самоврядування та їх імплементація в українському законодавстві / В.М. Мойсієнко // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – С. 340-343.

8. Гнилорыбов В.В. Европейские стандарты местного самоуправления в Украине / В.В. Гнилорыбов // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – С. 399-403.

9. Калашніков В.М., Хмельников А.О. Принципи місцевого самоврядування: європейські стандарти та національне законодавство / В.М. Калашніков, А.О. Хмельников // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – С. 321-323.

10. Рекомендація Парламентської асамблеї Ради Європи № 190 (1995) від 26 вересня 1995 р. щодо вступу України до Ради Європи // Політика і час. – 1995. – № 2. – С. 81.