Асистент Васько А.І., студент Долик Р.М.
Івано-Франківський Національний технічний університет
нафти і газу, Україна
ДО ПИТАННЯ ВИКРИВЛЕННЯ СВЕРДЛОВИН В
АНІЗОТРОПНИХ ПОРОДАХ
Характер
викривлення свердловин залежить від співвідношення відхиляючої та випрямляючої
сил, які діють на долото.
Різна
жорсткість і вага одиниці довжини окремих ділянок колони будуть впливати на
форму її пружної осі та вектора навантаження на вибій.
Розглянемо рисунок 1, на якому
векторами V та F позначені відповідно
вертикальна та горизонтальна компоненти реакції вибою свердловини на долото, а
пряма d показує напрямок,
перпендикулярний площинам нашарувань і утворюючий із вертикаллю кут
.

Рисунок 1 – Розрахункова
схема
Проектуємо
реакцію вибою свердловини на вісь d та перпендикулярну їй компоненту, перпендикулярну
площинам нашарування:
і компоненту,
перпендикулярну площинам нашарування
.
Можна
записати, що компонента митт’євого переміщення в напрямку, перпендикулярному
площинам нашарування, тобто вздовж вісі, рівна:
, (1)
де
- коефіцієнт
пропорційності.
Припустимо,
що компонента переміщення в напрямку «е» для анізотропних порід менша, ніж для
порід ізотропних. Тоді ця компонента може бути записана наступним чином:
, (2)
де
- додатна величина,
менша одиниці.
По
визначеннях індекс анізотропії дорівнює:
, (3)
Проектуючи
обидві компоненти переміщення на вертикальну вісь «d´» і горизонтальну вісь «е´», отримаємо вертикальну
компоненту переміщення:
, (4)
та горизонтальну компоненту
переміщення:
, (5)
Отже,
якщо
- кут нахилу напрямку
переміщення, тоді можна записати, що
дорівнює відношенню
горизонтальної компоненти до вертикальної. Далі, вважаючи що кут
малий і тому
, а також підставивши замість
величину
, отримуємо після перетворень:
, (6)
і для умов рівноваги
:
, (7)
Анізотропні горизонтально залеглі породи.
Для
анізотропних горизонтально залеглих порід
, тому формула (7) для умов рівноваги приймає вигляд:
, (8)
Тоді як для ізотропних порід
.
Анізотропні похило залеглі породи
Для
анізотропних похило залеглих порід були отримані залежності зміни зенітного
кута викривлення свердловини від кута нахилу пластів, індексу анізотропії,
режимно-технологічних параметрів та геометричних розмірів колони. Пояснимо, як
були отримані дані залежності. Для любої даної кривої індекс анізотропії
, кут нахилу пластів
та безрозмірне осьове
навантаження
являються постійними
та відомими величинами. Отже, змінними в рівнянні (7) будуть
і
.
Виберемо
довільно декілька значень
. Відповідні значення
можна легко отримати
з графіка. Тепер рівняння (7) містить лише одну змінну
, відносно якої воно і вирішується.
Таким
чином, для кожного довільно вибраного значення
була отримана
відповідна величина
. Нарешті, діленням
на
були знайдені
значення
, що по вісі абсцис на графічних залежностях, і відшкодувати
величину
, а не зазор 2
. Графічні залежності будуть справедливі лише для значень
, які відповідають певним діаметрам обважнених труб, а для
інших розмірів ці графіки будуть давати лише наближені рішення.
Щоб
переконатися в стабільності умов рівноваги на графічних залежностях,
перетворимо формулу (6) наступним чином:
,
(9)
Припустимо, як і раніше, що значення
,
та
являються постійними.
Задамося також діаметрами обважнених труб та свердловини. Отже, відношення
також буде відоме і
постійне. Виберемо довільно значення
. Відповідні їм величини
отримаємо із
залежностей, а значення
визначимо за формулою
(9). З цих розрахунків було визначено, що для умов рівноваги, тобто для ![]()

Це означає,
що рівновага стійка.
Криві на
графічних залежностях показують, що рівноважний кут мінімальний при деяких
значеннях зазору, які в більшості випадків не виходять за межі діапазону
зазорів в реальних умовах буріння. Якщо зазор менше вказаних значень,
рівноважний кут збільшується. Але такий висновок не залежить від довільного
уявлення про «анізотропію» з точки зору буріння.
В похило падаючих пластах сила,
прикладена до долота, напрямлена так, що вона прагне відхилити свердловину до
вертикалі, отже, відношення
менше одиниці.
Розглянемо в
такому випадку умови, виражені точкою, в якій значення осьового навантаження на
долото і відношення
ті ж, що і в
попередньому випадку.
Припустимо,
що і кут нахилу свердловини
той же самий. Отже,
кути
нахилу сили, яка діє
на долото ті ж самі. Так як величина і напрямок сили, яка діє на долото та
породу, одинакові, можна зробити висновок, що і рівноважні кути в обох випадках
одинакові.
Полого падаючі породи
При малому
значенні
в формулі (6) можна
замість
підставити
, а замість
- одиницю, тоді
нехтуючи значеннями
та
як величинами малими
в порівнянні з одиницею, отримаємо:
, (10)
і для умов рівноваги (
):
,
(11)
Література.
1.
Калинин А.Г. Бурение наклонных и горизонтальных скважин.
/А.Г. Калинин, Б.А. Никитин, К.М. Солодкий, и др. - М.: Недра, 1997. – 648с.
2.
Мислюк М.А. Буріння свердловин: довідник. /М.А.Мислюк,
І.Й. Рибчич, Р.С. Яремійчук. – К.: Інтерпрес ЛТД, 2004. – 292с. – т.3. –
Вертикальне та скероване буріння.
3.
Вудс Г. Искривление скважин при бурении. /Г. Вудс, А.
Лубинский – М. Гостоптехиздат, 1960. – 161с.