Попов С.Ю., Севрюкова Є.О.

Автомобільно-дорожній інститут Державний вищий навчальний заклад

«Донецького Національного Технічного Університету», Україна

Щодо щільних транспортних потоків на дорогах другої технічної категорії

Автомобільні шляхи за транспортно-експлуатаційними якостями поділяють на категорії.

Автомобільні дороги другої категорії в Україні зв’язують адміністративні, промислові й культурні центри, а також утворюють дорожню мережу країни й з’єднують її з мережами інших країн за довжиною у міжміському сполученні є максимальними [2]. Такі дороги прийнято позначати літерою «М» [30]. Невелика частка за довжиною доріг України належить до категорії автомобільних магістралей – доріг з самостійними проїзними частинами для руху в різних напрямках та розділовою відповідною смугою [1]. Зараз до міжнародних дорогіг відносять дороги технічної категорії I а, б [1]. Враховуючи специфіку роботи коротких приміських ділянок, на них допускають перехресть доріг в одному рівні в межах ділянок категорії ІІ (частково-швидкісні магістралі) [1]. Прийнято вважати, що міжнародні дороги являються найбільш безпечними дорогами, так як їх конструкція виключає зустрічні зіткнення транспортних засобів [2] та, як слідство, й дороги категорії I а, б.

Дороги другої технічної категорії мають наступні параметри поперечного профілю [1]:

1. Кількість смуг руху – 2 шт.;

2. Ширина смуги руху – 3,75 м;

3. Ширина проїзної частини – 7,5 м;

4. Наявність розділової смуги.

На автомобільних дорогах другої технічної категорії розрахункова перспективна інтенсивність руху у транспортних одиницях складає 3000 - 10 000 авт./добу, у приведених до легкового автомобіля 5 000 - 14 000 авт./добу.

Доступ на дорогу другої категорії можливо через пересічення та примикання в різних та одному рівні розташованих не частіше ніж через 600 метрів.

Територією України протяжність доріг другої технічної категорії складає - 12 891 км [2].

По народно-хозяйственному значенню дороги другої категорії відносять до магістральних автомобільних доріг загальнодержавного значення вони подібні до доріг першої категорії - дорога чотирма і більше смугами руху, має огорожі на узбіччях і розділювальній смузі, дорога перетинає в різних рівнях інші дороги, залізничні і трамвайні колії, різні пішохідні і велосипедні доріжки, шляхи проходу тварин та обгороджена сіткою.

Тяжкість ДТП на магістральних дорогах сягає 31% [3]. В свою чергу 40% відсотків ДТП відбувається на дорогах за межею міста, 60% загиблих в ДТП на цих шляхах [4].

Автомобільні дороги проектуються з урахуванням інтенсивності руху автомобільного транспорту через 20 років, а більшість шляхів України були побудовані ще при Радянському союзі. Джерело [2] вказує, що частина доріг які працюють в режимі перевантаження зростає на 2% за рік, а [4] вказує на наявність доріг на яких інтенсивність руху в 1,3 – 3,0 рази перевищує допустиму для даної категорії.

За дослідженнями Редзюка у 2005 році, було з’ясовано: «В основному міжнародному транспортному коридорі України пролягають шляхами І категорії та ІІ категорії. Пропускна спроможність цих шляхів становить: І категорії – 14 тис. автомобілів (на деяких шляхах, наприклад Київ-Бориспіль, пропускна спроможність сягає 40 тис. колісних транспортних засобів на добу, Київ – Житомир – 20 тис. АТЗ на добу); ІІ категорії – 6-14 тис. автомобілів. Найбільша інтенсивність руху на автомобільних шляхах поблизу великих міст та біля великих прикордонних пунктів – 15-20 тис. колісних транспортних засобів на добу, середня інтенсивність руху на автомобільних магістралях країни 6 – 14 тис. колісних транспортних засобів на добу.»

Виходячи з того, що на дорогах другої категорії існують транспортні потоки з інтенсивністю потоку 6…14 тис. автомобілів з урахуванням даних таблиці інтенсивність яких досягає пропускної здатності дороги, можна стверджувати о наявності щільних транспортних потоків на цих дорогах адже щільний транспортний потік – суцільний потік автомобілів. Рівень завантаження дороги при щільному потоці знаходиться в межах 0,7 – 1,0. [5]. Що для вказаних ділянок доріг складає 9 800 – 14 000 транспортних засобів.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Державні будівельні норми України. Споруди транспорту. Автомобільні дороги: ДБН В.2.3-4-2007. – К.: Мінрегіонбуд України, 2007. – 87 с.

2. Статистичні щорічник України за 2011 рік / Державний комітет статистики України. – К.: ТОВ „Август – трейд”, 2011. – 559 с.

3. Автомобільний транспорт України: стан, проблеми, перспективи розвитку: Монографія / Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут; За заг. ред. А.М. Редзюка. – К.: ДП „ДержавтотрансНДІпроект”, 2005. – 400 с.

4. Справочник по безопасности дорожного движения, обзор мероприятий по безопасности дорожного движения / Под ред. В.В. Сильянова. - ОСЛО-МОСКВА-ХЕЛЬСИНКИ, 2001. – 576 с.

5. Дмитриченко М.Ф. Системологія на транспорті Кн. ІV: Організація дорожнього руху / Е.В. Гаврилов, М.Ф. Дмитриченко, В.К. Доля та ін. – К.: Знання України, 2005. – 452 с.