Технічні науки / 4. Транспорт.

Лапутин Р.О., Ковалинський К.Є.

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ "ДонНТУ", м. Горлівка, Україна.

НЕОБХІДНІСТЬ ВРАХУВАННЯ ПІШОХІДНИХ ПЕРЕХОДІВ НА ПЕРЕГОНАХ ВУЛИЦІ В МЕТОДИЦІ ОРГАНІЗАЦІЇ КООРДИНОВАНОГО СВІТЛОФОРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

В умовах сучасного розвитку автомобільного транспорту в Україні спостерігається тенденція щорічного росту рівня автомобілізації, і як наслідок цього, зростання інтенсивності транспортних потоків на магістральних вулицях міст країни. Для поліпшення умов дорожнього руху на магістральних вулицях застосовується метод координованого світлофорного регулювання, який полягає в організації безперешкодного руху транспортних засобів вздовж магістралі в обох напрямках за принципом „зелена хвиля”, шляхом рекомендації швидкості руху на кожному перегоні.

Магістральні вулиці міст відрізняються від інших ділянок вулично-дорожньої мережі значними об'ємами транспортного та пішохідного руху. За вимогами правил дорожнього руху в містах пішохідний рух має пріоритет перед транспортом, що призводить до зниження швидкості руху транспортних засобів в області пішохідного переходу на перегоні вулиці в разі наявності пішоходів на ньому.

Пішохідний рух в зоні регульованих пішохідних переходів на перегонах міських вулиць організовується за допомогою відповідних дорожніх знаків, дорожньої розмітки, транспортних та пішохідних світлофорів [1].

Рішення щодо організації саме регульованого пішохідного переходу в Україні приймається за ДСТУ 4092-2002 "Світлофори дорожні. Загальні технічні вимоги, правила застосування та вимоги безпеки" на підставі виконання хоча б однієї з двох умов:

1) протягом 8 годин робочого дня середньогодинна інтенсивність руху транспортних засобів не менша:

- 600 од./год (для доріг з розділовою смугою - 1000 од./год) головною дорогою в двох напрямках;

- 150 пішоходів переходять проїзну частину в одному найбільш завантаженому напрямку в кожну із тих же годин;

2) існує проміжок часу в 1-ну годину, протягом якого виконується умова 1.

До того ж, існує низка нормативної документації щодо введення світлофорного регулювання на пішохідних переходах, яка була розроблена в радянські часи, але представляє науковий інтерес:

1) ВСН 25-86 "Указания по обеспечению безопасности движения на автомобильных дорогах" - світлофорне регулювання на пішохідному переході застосовується за відповідною інтенсивністю руху транспорту та пішоходів;

2) "Методические рекомендации по регулированию пешеходного движения Всесоюзного научно-исследовательского института безопасности дорожного движения 1977 года" оперують наступними умовами введення світлофорного регулювання на пішохідних переходах:

- на регульованому перехресті сумарна інтенсивність право- і лівозворотних транспортних потоків, що виходять із перехрестя в одному напрямку, становить 120 авт./год і більше, а інтенсивність пішохідного руху по переходу, який пересікає зазначений транспортний потік, не менш 900 осіб/год;

- протягом робочого дня інтенсивність руху транспортних засобів становить не менш 600 од./год (для вулиць із розділювальною смугою в 1000 од./год) в обох напрямках, а інтенсивність пішохідного руху в одному напрямку в ті ж години доби становить не менш 150 осіб/год. У цьому випадку необхідно застосовувати світлофорну сигналізацію, що працює у жорсткому одно- або багатопрограмному режимі;

- інтенсивність пішохідного руху на переході в одному напрямку становить не менш 50 осіб/год (при наявності острівця безпеки - 100 осіб/год) і має епізодичний характер (різко й багаторазово змінюється протягом доби). Інтенсивність руху транспортних засобів при цьому становить величину не менш 600 авт./год (при наявності острівця безпеки - 800 авт./год). У цьому випадку необхідне застосування пішохідної світлофорної сигналізації за викликом;

- пішохідний перехід розташований на магістральній вулиці, де дозволений рух зі швидкістю більше 60 км/год;

- за останні 12 місяців на пішохідному переході зроблено не менш трьох наїздів на пішоходів або інші дорожньо-транспортні пригоди з вини пішоходів, а інтенсивність руху транспортних засобів і пішоходів становить не менш 30 % від вище зазначеної.

Таким чином, проаналізував існуючі нормативні документи, які визначають порядок введення світлофорного регулювання на пішохідному переході, можна зробити наступні висновки:

- регульовані пішохідні переходи в Україні організуються за ДСТУ 4092-2002 "Світлофори дорожні. Загальні технічні вимоги, правила застосування та вимоги безпеки" на підставі виконання хоча б однієї з двох умов, які мають між собою явне протиріччя;

- ДСТУ 4092-2002 та інші нормативні документи не містять рекомендацій щодо врахування пішохідних переходів на перегонах магістральних вулиць при організації координованого світлофорного регулювання, що веде до зниження ефективності організації координованого руху.

Вказане розкриває наукову задачу щодо врахування характеристик пішохідного руху через перегін магістральної вулиці в організації жорсткого координованого світлофорного регулювання.

Література:

1. Безпека дорожнього руху. Світлофори дорожні. Загальні технічні вимоги, правила застосовування та вимоги безпеки: ДСТУ 4092-2002. – [Чинний від 01-01-2003]. – К.: Держстандарт України 2003. – 35 с.