Технічні науки / 4. Транспорт.

О.М. Дудніков, Н.М. Дуднікова

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ „ДонНТУ”. Україна.

ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ РУХУ ВРАХУВАННЯМ КІНЕМАТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПІШОХІДНОГО РУХУ У

ТРЬОХФАЗНОМУ СВІТЛОФОРНОМУ РЕГУЛЮВАННІ

Стан безпеки руху в Україні вважається найгіршим в Європі. За результатами обробки статистичних даних 75% всіх дорожньо-транспортних пригод (ДТП) відбувається на пересіченнях, з них 30% відбувається на пересіченнях зі світлофорним регулюванням [1].

Більшість дослідників основною причиною аварійності називають неправомірну поведінку водіїв, посилаючись на офіційні дані статистики дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Зокрема, А.О. Собакарь на основі аналізу таких даних зробив висновок, що з вини водіїв транспортних засобів відбувається більша частина ДТП – близько 70% від загальної кількості, 25% – з вини пішоходів та 5% – з інших причин [2].

Характерним є також те, що з усієї кількості ДТП 70% виникає на території вулично-дорожньої мережі міста. В свою чергу, аналіз статистичних даних свідчить, що серед ДТП в містах 75% відбувається на перехрестях [3]. Зазначені дані статистики вказують на актуальність рішення наукових задач, пов’язаних з проблемою забезпеченням безпеки дорожнього руху, насамперед, в області пересічень доріг зі світлофорним регулюванням. Вирішення проблеми забезпечення належного рівня безпеки дорожнього руху неможливе без відповідної організації пішохідного руху при світлофорному регулюванні.

Метою роботи є оцінка підвищення безпеки дорожнього руху врахуванням кінематичних характеристик пішохідного руху у циклі трьохфазного світлофорного регулювання на міських пересіченнях на одному рівні з пішохідною фазою.

Пропонується потік насичення для пішохідного переходу визначати наступним чином: потік насичення для пішохідного переходу є значенням максимальної інтенсивності руху пішоходів через перехід продовж основного такту пішохідної фази з урахуванням часу початку руху черги пішоходів при включенні зеленого сигналу відповідного пішохідного світлофора.

Проведені дослідження дозволили отримати для першої методики (рух пішоходів на переході в одному напрямку) наступне значення тривалості проміжного такту:

, (1)

де – тривалість проміжного такту для пішохідної фази трьохфазного світлофорного регулювання з окремою пішохідною фазою при організації пішохідних переходів у одному напрямку руху пішоходів, с;

– середній час реакції пішохода на зміну сигналів пішохідного світлофора з червоного на зелений, с [6];

– швидкість руху пішоходів на пішохідному переході визначеної ширини у відповідному напрямку, м/с.

Максимальне значення зі всіх напрямків пішохідних переходів, що задіяні у пішохідній фазі, буде дорівнювати необхідній довжині проміжного такту вказаної фази.

Друга методика (рух пішоходів обома зустрічними потоками), так як обидва пішохідних потоки зустрічаються та змішуються, то інтенсивність та щільність зростають, це потрібно врахувати. Сума інтенсивностей більше або дорівнює сумі щільностей пішохідного потоку. Згідно з проведеними дослідженнями значення тривалості проміжного такту для пішохідної фази трьохфазного світлофорного регулювання з окремою пішохідною фазою при організації пішохідних переходів у двох зустрічних напрямках змішаного руху пішоходів має наступний вид:

, (2)

де – тривалість проміжного такту для пішохідної фази трьохфазного світлофорного регулювання з окремою пішохідною фазою при організації пішохідних переходів у двох зустрічних напрямках змішаного руху пішоходів, с;

– середній час реакції пішохода на зміну сигналів пішохідного світлофора з червоного на зелений за двома зустрічними напрямками пішохідного руху, с [6];

– щільність руху пішоходів на пішохідному переході визначеної ширини у відповідному напрямку, піш./м;

– інтенсивність руху пішоходів на пішохідному переході визначеної ширини у відповідному напрямку, піш./с;

– мінімальне значення з розрахункових швидкостей пішоходів, за і-м напрямком, відповідно з зустрічних пішохідних потоків, м/с.

З урахуванням отриманих значень тривалості основного такту (1), (2) та відповідних тривалостей проміжного такту для пішохідної фази трьохфазного світлофорного регулювання з окремою пішохідною фазою при організації пішохідних переходів у одному напрямку руху пішоходів (3) тривалість пішохідної фази буде дорівнювати:

, (3)

де – тривалість пішохідної фази трьохфазного світлофорного регулювання з окремою пішохідною фазою при організації пішохідних переходів у одному напрямку руху пішоходів, с.

З урахуванням отриманих значень тривалості основного такту та відповідних тривалостей проміжного такту для пішохідної фази трьохфазного світлофорного регулювання з окремою пішохідною фазою при організації пішохідних переходів у двох зустрічних напрямках змішаного руху пішоходів тривалість пішохідної фази буде дорівнювати:

, (4)

де – тривалість пішохідної фази трьохфазного світлофорного регулювання з окремою пішохідною фазою при організації пішохідних переходів у двох зустрічних напрямках змішаного руху пішоходів, с.

За отриманими результатами розрахунку тривалості основних та проміжних тактів пішохідних фаз синтезована відповідна розрахункова методика визначення параметрів пішохідної фази трьохфазного світлофорного регулювання. Теоретичні положення отриманої методики необхідно надалі експериментально перевірити.

Література:

1. Кременец Ю.А. Технические средства организации дорожного движения / Ю.А. Кременец, М.П. Печерский, М.Б. Афанасьєв. - М.: ИКЦ "Академкнига", 2005. – 255 c.

2. Собакарь А.О. Освітня діяльність у сфері безпеки дорожнього руху: проблеми та напрямки удосконалення системи підготовки водіїв // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2006. – №3. – С. 216 - 224.

3. Зеркалов Д.В. Безпека руху автомобільного транспорту: Довідник / Д.В. Зеркалов, П.Р. Левковец, О.І. Мельниченко, О.М. Дмитрієв. – К.: Основа, 2002. – 360 с.

4. Кисляков В.М. Математическое моделирование и оценка условий движения автомобилей и пешеходов движения / В.М. Кисляков, В.В. Филиппов, И.А. Школяренко. – М.: 1977. – 51 c.

5. Всесоюзный научно-исследовательский институт безопасности дорожного движения МВД СССР – Методические рекомендации по регулированию пешеходного движения. – М.: 1977г. – 51 с.

6. Иларионов В.А. Экспертиза дорожно-транспортных происшествий / В.А. Иларионов. - М.: Транспорт. 1989. - 255 с.