Сельское хозяйство/5. Растениеводство,

селекция и семеноводство

м.н.с. І.В.Руда

Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН, Україна

Тривалість міжфазних періодів ріпаку озимого залежно від строків сівби та доз мінеральних добрив в умовах правобережного Лісостепу України

Озимий ріпак викликає все більший інтерес в господарствах, де роблять ставку на інтенсифікацію виробництва. Але найкращих результатів в розкритті генетичного потенціалу цієї культури досягають лише при правильному застосуванні всіх елементів технології вирощування протягом вегетації. Різні форми росту регулюються різним поєднанням технологічних елементів, що змінюються в процесі онтогенезу, де співвідношення росту надземних і підземних частин залежить і від балансу поживних речовин в поєднанні з умовами навколишнього середовища, де сумарним показником цих процесів, є урожай насіння та його якість [1,2].

При сівбі в різні строки моделюються неоднакові абіотичні умови. Тому в основу розробки умов виробництва високоякісного насіння озимого ріпаку не лише нових і перспективних сортів, але й гібридів іноземної селекції в умовах правобережного Лісостепу України покладено визначення їх норми реакції на різні умови, зокрема строку посіву та доз мінеральних добрив, де завдяки оптимальному співвідношенні цих факторів життя на всіх етапах росту і розвитку рослин зможемо досягти максимальної продуктивності [3].

Дослідження проводилися протягом 2007-2010 рр. на дослідному полі Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів НААНУ. Ґрунтовий покрив представлений сірими лісовими середньо-суглинковими ґрунтами, що характеризуються низьким вмістом гумусу 2,2% і легкогідролізованого азоту 8,4 мг на 100 г ґрунту і підвищеним вмістом рухомого фосфору – 15,8 мг і високим вмістом обмінного калію – 12,4 мг на 100 г ґрунту. Сума ввібраних основ складає 13,0, реакція ґрунтового розчину слабо кисла – рН 5,5.

Метеорологічні умови, що склалися в 2007-2010 рр., відрізнялися по роках. За 2007-2008 вегетаційний рік сума опадів становила 629,1мм, 2008-2009 рр. – 590,0 мм, 2009-2010 рр. – 635,6 мм за середньої багаторічної кількості опадів - 540 мм. В середньому температура повітря за роки досліджень становила 8,2ºC – 8,8ºC, що на 0,8 ºC - 1,4 ºC вище за середню багаторічну.

Об’єктом досліджень були сорти української селекції Чорний велетень (державний стандарт) та Дар ланів і гібриди Тріангель та PR4503 німецької та французької селекції відповідно. У досліді вивчали три строки сівби (ранній, оптимальний та пізній) та дози мінеральних добрив(без добрив, N₁₂₀P₈₀K₁₄₀, N₁₅₀P₈₀K₁₄₀, N₁₈₀P₈₀K₁₄₀).

Аналізуючи тривалість вегетаційного періоду протягом 2007-2010 років нами не було встановлено вплив фосфорно-калійних добрив (P₈₀K₁₄₀) на прискорення настання сходів. У роки досліджень період сівба-повні сходи тривав в основному по 7-11 днів залежно від строку сівби. Аналогічно період сходи-утворення розетки восени був однаковим для всіх варіантів досліду і варіював лише залежно від строків сівби, тривалість якого в середньому за роки досліджень становила від 33 до 39 днів.

У тривалості періоду формування розетки навесні – бутонізація виявлено зміни як залежно від строків сівби так і від внесення мінеральних добрив. Встановлено, що у варіанті без внесення добрив (контроль) цей період був тривалішим на 1-8 днів за першого строку сівби в порівнянні з другим та третім строком. Виявлено також закономірність, що при внесенні азотних добрив різних норм (N ₁₂₀, N ₁₅₀ ,N ₁₈₀ ) тривалість цього періоду поступово також збільшувалася за всіх строків сівби. Так, на варіанті N₁₂₀ P₈₀ K₁₄₀ тривалість періоду формування розетки – бутонізація становив від 35-38 днів першого строку сівби, 33-37 днів другого та 27-31 день третього строків. Аналогічні показники отримано при варіантах N₁₅₀ P₈₀ K₁₄₀ , N₁₈₀ P₈₀ K₁₄₀ , що відповідно становили по строкам сівби 36-38, 34-37 та 27-31 днів.

Це свідчить про те, що ці агротехнічні фактори визначаються здатністю впливати на тривалість періоду утворення розетки – бутонізація, який є важливим процесом, що визначає формування кількості квіток у суцвітті.

Подальші наші спостереження за тривалістю періоду повне цвітіння - дозрівання показали, що завдяки мінеральним азотним добривам він був тривалішим за всіх строків сівби. Наприклад, на контролі відповідно по строкам сівби тривалість цього періоду становила 60-66 днів, 59-63 дні та 49-65 днів, а у варіантах N₁₂₀ P₈₀ K₁₄₀ ,N₁₅₀ P₈₀ K₁₄₀ та N₁₈₀ P₈₀ K₁₄₀ відповідно 62-68, 60-64 та 53-67 днів.

Подібні результати по впливу мінеральних добрив на тривалість міжфазних періодів росту та розвитку рослин були відмічені А.П. Білітюком (2007) на рослинах озимого тритикале [4].

Відмічено, що вивчені в досліді фактори сприяли різному проходженні фаз росту та розвитку рослин озимого ріпаку. Важливою особливістю результатів досліджень є те, що при внесені мінеральних добрив, де присутній азот, тривалість періоду вегетації у рослин озимого ріпаку збільшувалася протягом всіх строків посіву. Що в подальшому позитивно вплинув на формування структури урожаю насіння озимого ріпаку. При збільшенні норм азотних добрив від N₁₂₀ - N₁₈₀ за різних строків сівби спостерігалося подовження періоду вегетації від 282 до 332 днів. Це є доказом ефективності впливу мінеральних добрив внаслідок оптимального режиму живлення у період закладання та формування вегетативних структур згідно з етапами органогенезу, який сприяє кращому використанню рослинами енергії світла Сонця.

Література

1. Частная физиология полевых культур: Учеб. Пособие для студентов, вузов, Ред.Е.И. Кошкин. – М.: Колос, 2005. – 344 с.

2. М.В. Макаренко, Н.П.Бордюжа. Вплив добрив на врожайність та структуру врожаю пшениці озимої на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті правобережного Лісостепу України // Бюлетень Інституту зернового господарства 2008 р. №33-34, ст.20-23.

3. Л.В.Губенко. Вплив системи удобрення на ріст, розвиток та продуктивність ріпаку ярого.// Збірник наукових праць національного наукового центру» Інституту землеробства УААН. Випуск 3-4, к.: 2007. Ст.99-103

4. А.П. Білітюк. Вплив норм висіву, мінерального удобрення на ріст і розвиток рослин, урожайність та якість зерна тритикале озимого.// Агроном №3, серпень 2007. Ст.82—85.