Экономические науки/10.Экономика предприятия.

 

Павельчук І.М., к.е.н. Колесов О.С., Недбалюк О.О.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Шляхи підвищення ефективності заходів по

стимулюванню працівників

 

Вступ. Мотивація до праці у кожної людини формується i проявляється індивідуально, але на підприємстві вона не може бути лише особистою справою. Оскільки мотивація визначає ставлення людини до праці, її трудову поведінку, а вiд цього залежать результати праці, то посилення мотивів до праці є одним із найважливіших i тривалих завдань організації праці.

Результати дослідження. На мою думку, до найважливіших організаційних мотиваційних чинникiв, які варто впровадити в наше підприємство, належать:

Ш                   підтримання сприятливих санітарно-гігієнічних умов праці;

Ш                   сприяння адміністрації безперервному навчанню, самовдосконаленню, духовному та культурному розвитку працівників;

Ш                   залучення працівників до участі в управлінні виро6ництвом;

Ш                   підтримання у трудовому колективі сприятливого соціально-психологічного клімату;

Ш                   створення сприятливих умов для відпочинку й оздоровлення працівників;

Ш                     високий рівень організації робочих місць;

Ш                   6ездоганне обслуговування робочих місць усім необхідним для спокійної, ритмічної ро6оти;

Ш                    раціоналізація трудових процесів;

Ш                   висока культура управління персоналом, переважання демократичного стилю керівництва;

Ш                   забезпечення ритмічності виро6ничих процесів;

Ш                    естетизація виробничого середовища та гуманізація праці;

Ш                     висока корпоративна культура як чинник виховання корпоративного патріотизму.

Спеціальні дослідження ефективності різних мотиваторів довели, що працівників заохочує продуктивно працювати не сама зарплата, а реальна можливість її зростання, справедливе призначення працівникам премій тощо (рис.1).

Рис. 1  Ефективність різних мотиваторів

Із наведеної таблиці ми можемо побачити, що найкращими мотиваторами  для працівників є справедливе відношення керівництва та отримання різного роду премій і можливість підвищення заробітної плати   [1, с.65].

Проте, за слабких матеріальних стимулів i розкішні умови діяльності не здатні створити сильної трудової мотивації. Вони лише деякий час можуть активізувати працівника, але згодом людина звикає до оточення і, не маючи надії на поліпшення матеріального стану, зменшує трудові зусилля [2, с.34-35].

Саме тому СВАТ «Браїлівському» слід добре продумати, а потім ефективно реалізувати програму щодо матеріального стимулювання персоналу. Вона включає не тільки виплату заробітної плати, а також виплату різних видів надбавок, доплат та премій, що виражають не тільки матеріальний чинник, а й психологічний.  Тобто важливий не сам факт виплати грошових коштів, а прагнення їх заслужити, а отже і покращити свою діяльність, принести більшу користь підприємству, що і задавалось нами як мета їх введення [3, с.72].

На підприємствах можуть застосовуватися, крім установлених Генеральною угодою, i iншi доплати i надбавки до тарифних ставок і посадових окладів, якi враховують специфіку галузі i особливості виробничого процесу.

Важливим фактором оплати праці працівників є застосування ефективних преміальних систем. При їх розробці визначальне значення має вибір показників преміювання та розміру премій для працівників різних категорій [4, с.318, 320].

Висновки. Мотивація трудової діяльності в СВАТ «Браїлівське» не може бути дійовою без застосування сучасних форм і методів матеріального стимулювання персоналу. Підвищення значення трудових і статусних мотивів, що спостерігаються нині, не означає абсолютного зниження ролі матеріальних стимулів. Вони, як і раніше, залишаються важливим каталізатором, здатним суттєво підвищити трудову активність та сприяти досягненню особистих цілей і цілей організації.

Література:

1. Богословський А. Когла не сробатывает теорія Герцберга //Менеджмент по персоналу, 2006, № 11, 72-74

2. Дацюк В. Мотивування як чинник активізації трудової поведінки/ В. Дацюк, О. Чернушкіна //Укр.:аспекти праці.-2008.-№4.- с 32-36

3. Квасюк С.С. Мотивирувание как движущая сила эфективности результатов трудовой деятельности /С.С. Квасюк //Студ. вест. агр. наук.- 2008.- №19

4. Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Кулішов В.В, Економіка під-ва:Підручник/ за ред..Й.М. Петровича.-Львів: ”Магнолія плюс“, вид. В.М. Піча.- 2004.- 680с.