Экономические науки/13.Региональная экономика.

Онищенко Т.В.

Академія муніципального управління, Україна

Системоутворювальні властивості місцевого бюджету в роботі органів місцевого самоврядування

В економічній системі держави місцеві бюджети характеризуються багатьма функція стосовно соціально-економічного розвитку регіону. Водночас вони розглядаються як основа роботи системи місцевого самоврядування (МС), тобто можуть описуватися певними функціями у фінансовій базі органів МС. Тому важливим стає дослідження саме системоутворювальних властивостей місцевого бюджету в управлінні регіоном.

Насамперед, місцевий бюджет – це основний фінансовий план адміністративно-територіальної одиниці, відповідно до якого формуються економічні та виробничі відносини, відбувається реалізація функцій органів місцевого самоврядування. Бюджетний кодекс України виділяє два поняття «місцеві бюджети» і «бюджети місцевого самоврядування». Місцеві бюджети – це бюджет Автономної республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. А поняття «бюджети місцевого самоврядування» трактується як бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст тощо [1]. Тобто властивість плановості розглядається разом з вимогою їх збалансованості за надходженнями та видатками [2, с. 117].

У структурі державних фінансів місцеві бюджети виступають складовою бюджетної системи, інструментом реалізації загальнодержавних програм, джерелом фінансування державних видатків, інструментом фінансового вирівнювання. У місцевих фінансах місцеві бюджети являються фінансовою базою МС, джерелом утримання і розвитку місцевого господарства, джерелом фінансування локальних послуг [3, с. 58]. Тому наявною є інструментальна властивість місцевого бюджету.

Створення місцевого бюджету має свої певні особливості. Місцеві бюджети відображають певну чітко обмежену частину грошових відносин, які відбуваються на конкретній території, і є підпорядкованими органам МС, що забезпечує їх матеріальну незалежність та надає можливість бути організаторами бюджетних відносин у межах адміністративно-територіальних одиниць, виявляючи властивість індивідуалізації своєї структури.

Важливою особливістю місцевих бюджетів є також те, що всі їх ланки дуже пов’язані як між собою, так і з установами та організаціями всіх форм власності, що ведуть свою діяльність на території регіону. Даний зв'язок проявляється через розподіл створеної вартості й надходження її до бюджету (фінансування з бюджету). Звідси випливає така системо утворювальна властивість як з’єднання елементів продуктивних сил регіону.

У бюджетній системі України місцеві бюджети характеризуються властивістю децентралізації, що дає змогу місцевій владі бути незалежною та життєздатною, а також брати участь у розвитку тієї території, забезпечувати суспільними послугами населення. Обмеження фінансової самостійності органів МС пов’язане з майже повною залежністю від загальнодержавних доходів, а також з нестабільністю практики державного регулювання.

Разом з цим до місцевого бюджету висуваються певні вимоги. Він має забезпечувати вирішення коротко- і довготермінових програм територіальної громади, враховувати в частині інвестування поточну і перспективну кон’юнктуру, економність і рентабельність вкладення коштів, тобто не найдешевші рішення, а найкраще співвідношення між затратами та одержаними перевагами для громади [4, с. 113]. Цю властивість можна назвати оптимальністю бюджетування органів МС.

Збільшення кількості дотаційних бюджетів, зростання у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів, кількісне зростання субвенцій з Державного бюджету, які мають соціальний характер, а не інвестиційний, визначили необхідність нагального вирішення шляхом реформування бюджетної та податкової систем в розрізі прийняття нових Бюджетного та Податкового кодексів.

Новий Бюджетний кодекс забезпечує незалежність місцевих бюджетів шляхом передачі додаткових джерел доходів, упорядкування окремих видатків, розширення переліку джерел розвитку, стимулювання місцевих органів влади до збільшення дохідної частини у вигляді додаткової дотації, яка утворюється від перевиконання додаткового обсягу доходів, що зараховуються до державного бюджету на даній території [5, с. 158].

У процесі реформування бюджетної системи суттєво зростає роль місцевих бюджетів. Вони стають головним джерелом перерозподілу ВВП та національного доходу, сприяють досягненню пропорційності у розвитку території. Отже, місцевий бюджет є практично єдиним джерелом коштів для вирішення місцевих проблем. З його допомогою втілюються загальнодержавні програми, пов’язані з розвитком галузей регіонального господарства, здійснюється підтримка вітчизняних виробників.

Література

1. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 50-51, ст.572. ( Із змінами).

2. Бліщук К. М. Державні та місцеві фінанси. Бюджетний процес : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / К. М. Бліщук, Л. Р. Михайлишин. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2011. - 175 с.

3. Власюк Н.І. Місцеві фінанси: навч. посіб. / Власюк Н. І., Мединська Т. В., Мельник М. І. - К. : Алерта, 2011. - 327 с. : іл., табл.

4. Мних М. В. Місцеві бюджети та фінанси в бюджетній системі України : навч. посіб. / М. В. Мних; Відкр. міжнар. ун-т розвитку людини ”Україна”, Вища шк. політ. лідера. - К. : Ун-т ”Україна”, 2011. - 247 с.

5. Фещенко Л.В. Зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів в умовах бюджетної реформи / Л.В. Фещенко // Вісник економіки, транспорту та промисловості. - 2011. - № 34. - С. 157-159.