Економічні науки/15.Державне регулювання економіки

Будакова М.С., студентка

Донецький національний університет економіки та торгівлі ім.М.Туган-Барановського, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН В УКРАЇНІ

Ціна є одним з найбільш важливих інструментів регулювання економіки. За допомогою цін виробництво підпорядко­вується суспільним потребам, ціни стимулюють зниження витрат на виробництво і реалізацію товарів, запровадження досягнень науково-техніч­ного прогресу, підвищення якості товарів тощо.

Усі ці регулюючі функції ціна може виконувати ефективно за умов вільного ціноутворення. Але дос­від показує, що як ринок, так і вільна ціна не здатні вра­ховувати всієї різноманітності умов і цілей соціально-економіч­ного розвитку країни.

По-перше, стимулюючий вплив вільних цін на економіку мо­же забезпечуватися лише за умов ринку, в якому панує конкуренція, обмежується недобросовісна діяльність монополій, ефективно працює вся ринкова інфраструк­тура.

 По-друге, вільні ринкові ціни можуть реагувати тільки на ті зміни в економіці, які знаходять своє відоб­раження у платоспроможному попиті. Ураху­вання всіх цих обставин можна забезпечити тільки на засаді державного регулювання цін [2, 58-65].

Державне регулювання цін існує в усіх країнах. Сутність і форми державного втручання в процеси ціноутворення залежать від стану еко­номічного розвитку країни.

Втручання держави в процес ціноутворення здійснюється в трьох основних формах: обмеження рівня ціни; встановлення подат­кових платежів; державна підтримка цін через дотації. Це втручання здійснюється за допомогою різноманітних методів державного регулювання цін, які можна об'єднати у дві групи: прямі й непрямі (опосередковані).

Державне регулювання цін — це засіб досягнення певних ці­лей державної економічної політики. Виділяють та­кі найбільш типові цілі державного регулювання цін:

·                   запобігання руйнівного впливу цін на економіку;

·                   втримання інфляції за допомогою політики доходів;

·                   забезпечення доступу до товарів першої необхідності всім верствам населення незалежно від рівня їхніх грошових доходів;

·                   утримання монополізму і забезпечення конкурентного середовища на ринку [1].

Здійснення державної цінової політики неможливе без контролю за додержанням дисципліни цін. Під дисциплі­ною цін розуміють дотримання вимог щодо формування, установлення та вико­ристання цін за умов регульованої ринкової економіки.

Контроль за додержанням дисципліни цін здійснюється сис­темою спеціальних органів, зокрема Державною інспекцією з контролю за цінами Міністерства економіки України і підпоряд­кованими їй державними інспекціями. Головними завданнями інспекцій є здійснення державного контролю за дотриманням установленого порядку за­твердження й застосування цін, захист законних інтересів грома­дян, викорінення фактів зловживань суб'єктами підприємництва з метою одержання незаконних доходів за рахунок підвищення цін.

Крім державних інспекцій, право контролю за дотриманням порядку застосування цін і тарифів мають також податкові, фінансові та антимонопольні служби, комітет захисту прав споживачів. Контроль за цінами із застосуванням економічних санкцій за порушення дисципліни цін поширюється на всіх суб'єктів госпо­дарювання, які перебувають на території України та здійснюють виробничу, торгову та іншу комерційну діяльність.

Для прикладу, в США держава регулює 5 - 10 % цін, головним чином в галузях, де існує монополія ( сільське господарство, енергетика, зв’язок ). В Японії держава регулює біля 20% споживчих цін. В Швейцарії федеральне відомство з контролю за цінами в законодавчому порядку фіксує близько 50% об’єму товарної продукції сільського господарства [3, 125-127].

Державне цінове регулювання в Україні регламентується спеціальним законодавством: Законами «Про ціни і ціноутво­рення», «Про обмеження монополізму та недопущення недоб­росовісної конкуренції у підприємницькій діяльності», поста­новою Кабінету Міністрів України «Про встановлення пов­новажень органів виконавчої влади та виконавчих органів мі­ських рад щодо регулювання цін (тарифів)» тощо. Для практич­ного виконання зазначених Законів, вони доповнюються й конкретизуються спеціальними рішеннями парламенту, указа­ми Президента чи постановами уряду.

Державне регулювання цін здійснюється у сучасних умовах переважно на економічні фактори та на найважливіші товари і послуги. Це реалізується шляхом встановлення регульованих цін на продукцію природних монополій, якими є водопостачання і каналізація, міський пасажирський транспорт, електропостачання тощо. Ринкове саморегулювання здебільшого сконцентроване на товари та послуги.

Отже, державне регулювання економіки в цілому, зокрема, ціноутворення являє собою суб’єктивну форму регулювання. Тому ефективність його обумовлена тим, якою мірою держава враховує об’єктивні економічні закони, передусім закони ринку, згідно з якими функціонує ринковий механізм ціноутворення в процесі виконання своїх регулюючих функцій.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.      Положення про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності: Затв. Указом Президента України від 05.08.2008 р.

2.     Герасименко В. В. Цінова політика фірми. - М.: Фінстатінформ, 2005 – 485 с.

3.     Левшин Ф. М Зовнішньоторгівельні ціни. - М.: Зовнішторгіздат, 2004 – 352 с.