Саєнко В.Г., Іванова Т.С.

 

Донецький національний університет

                                                                          економіки і торгівлі імені Михайла

                                                                                 Туган-Барановського,Донецьк

 

      Податкове регулювання малого підприємництва в Україні

 

Найсуттєвіший вплив на становлення та розвиток малого підприємництва має наявна податкова система.

По-перше, прийнято Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набирав чинності з 2011 року. Головний позитив спрощеної системи оподаткування полягає в тому, що вона створює найбільш сприятливі умови податкового режиму для малого бізнесу. Чимала кількість підприємців і малих підприємств декларує свої реальні прибутки і сплачує податки.

Існуючий сегмент малого підприємництва в Україні свідчить про необхідність стимулювання його розвитку з боку держави, а отже, і продовження дії спрощеної системи оподаткування. Оскільки потужний сектор малого бізнесу є саморегулюючим механізмом, що найкращим чином здатний усувати кризові явища в економіці, то малий бізнес потребує встановлення чіткого законодавчого регламентування умов здійснення підприємницької діяльності та стабільності.

Єдиному податку властиві фіскальна та стимулююча функції. Фіскальна функція проявляється у розподільчих відносинах між державою та суб’єктами малого підприємництва. Стимулююча функція визначається метою введення єдиного податку, якою є стимулювання розвитку малого підприємництва шляхом створення сприятливих умов його оподаткування, що є своєрідним проявом захисту прав суб’єктів малого підприємництва з боку держави.

Єдиний податок – це встановлений державою консолідований податок для визначеної частини суб’єктів малого підприємництва, який замінює справляння певної сукупності передбачених законодавством обов’язкових платежів.      За 11 років існування спрощеної системи оподаткування кількість платників єдиного податку збільшилась майже в 14 разів (з 95 тис. осіб до 1304,5 тис. осіб), а надходження до бюджету від сплати єдиного податку зросли в 32 рази (з 127 млн. грн. в 1999 році до 4107,6 млн. грн. в 2009 році). При цьому, суб'єкти — «спрощенці» створили понад 1,2 млн. робочих місць.

         Спрощена система оподаткування забезпечила динамічний розвиток малого підприємництва та стабільні надходження до бюджету, що свідчить про адаптованість та прийнятність її для значної категорії суб'єктів підприємницької діяльності.

         Система дозволяє підприємцям легально працювати, незважаючи на недосконалість існуючої загальної системи оподаткування та надвисокого податкового навантаження на фонд оплати праці.

         Спрощена система оподаткування дає можливість започаткувати власну справу без додаткової спеціальної економічної та бухгалтерської освіти. Привабливість системи для суб'єктів малого бізнесу зумовлена передусім спрощенням системи адміністрування і зменшенням небезпеки несвідомого порушення чинних правил.

         По-друге, прийнято Податковий кодекс України  № 2755-VІ від 2 грудня 2010 року, який набрав чинності з 1 січня 2011, однак деякі статті наберуть чинності пізніше, аж до 1 січня 2015 року .

         Податковий кодекс змінив правила оподаткування для малого та середнього бізнесу. Насамперед зміни стосуються оподаткування податками на додану вартість, акцизним, земельним, а також податком з доходів фізичних осіб. З 1 квітня змінилось й оподаткування прибутку підприємств. Це першочергово вплине на ведення бізнесу суб’єктами малого підприємництва (фізичні особи – підприємці, юридичні особи, які мають до 50 працівників).

         Позитивним моментом в прийнятті Податкового кодексу є :

1) скорочення 13 місцевих податків і зборів. Це логічне рішення, оскільки вони довели свою неефективність. Отримані надходження були незначними, а витрати на їх адміністрування іноді перевищували доходи;

2) зближення податкового і бухгалтерського обліків. Складність української звітності полягає у визначенні двох фінансових результатів: за даними бухгалтерського та податкового обліків. Повного зближення не досягнуто, але правильні кроки зроблені. Так, приведена відповідно до бухгалтерського обліку дата відображення доходів і витрат. Зникла і потреба вести облік приросту-зменшення балансової вартості запасів;

3) змінено порядок розрахунку амортизації необоротних активів. Тепер амортизація буде рахуватися за правилами бухгалтерського обліку. Це суттєвий позитивний момент, оскільки спрощується ведення обліку, зменшуються трудомісткість та кількість бухгалтерських помилок;

4) зниження ставки податку на прибуток з 25% до 16% до 2014 року. Також передбачається зниження ставки ПДВ з 20% до 17%.

         Через складність переходу на нові вимоги очікується багато порушень, включаючи ненавмисні. Парламент пішов назустріч платникам і передбачив штрафи за період з 1 січня по 30 червня 2011 року у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

         Прогресивною є і диференційована ставка податку на доходи фізосіб: 15% та 17% залежно від рівня доходу. На заході теж застосовується диференційована ставка як інструмент перерозподілу ресурсів між багатими і бідними.

Податковий кодекс також обмежив частоту перевірок. Залежно від ступеня ризику платники можуть сподіватися на перевірку не частіше одного разу на рік.

Література:

1.     Закон України від 04.11.11р. №4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності»

2.     Електронний ресурс: http://www.academia.org.ua/?p=351

3.     Електронний ресурс: http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=300762&cat