Економічні науки/15. Державне регулювання економіки.

 

д.е.н., професор, чл.-кор. НАПН України Поважний С.Ф.

викладач  Ніколенко Г.О.

Донецький державний університет управління, Україна

 

СУЧАСНИЙ СТАН КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

 

Конкурентоспроможність національної економіки у сучасному світі багато в чому визначається здатністю промислового виробництва вводити нововведення і модернізуватися. Промисловість і сьогодні залишається провідним виробником товарів інвестиційного і особистого споживання, головним платником податків до державного бюджету. Від рівня її розвитку залежать темпи науково-технічного оновлення, ріст продуктивності праці в інших сферах і галузях, рівень добробуту населення.

Сучасне економічне становище України дозволяє говорити про необхідність досліджень теоретико-методологічних питань інноваційного розвитку промисловості, формування і ефективне застосування державної промислової політики як чинників підвищення конкурентоспроможності .

Окремі питання щодо вирішення даної проблеми висвітлені в роботах як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Серед вітчизняних авторів, що займаються проблемою конкурентоспроможності можна виділити Сіваченка І.Ю., Козака Ю.Г., Єханурова Ю.І., Губського Б.В., Кредисова А., а зарубіжних авторів, що досліджують проблему конкурентоспроможності в цілому -  Майкла Портера, Фатхутдинова Р.А., Томпсона А.А.

Конкурентоспроможність країни  -  це сукупність характеристик, властивих національній економіці, які визначають здатність країни конкурувати з іншими країнами. Рівень конкурентоспроможності країни визначається за різними методиками. Провідними міжнародними організаціями, які займаються ранжируванням країн за рівнем конкурентоспроможності є Світовий економічний форум (World Economic Forum) і Інститут розвитку менеджменту (The International Institute for Management Development (IMD)).[3]

Конкурентоспроможність сучасних високорозвинених країн заснована, головним чином, на технологічних перевагах, тоді як відсталих країн – на ресурсних. Іншими словами природа конкурентоспроможності багатих і бідних країн різна. На перший план висувалися такі джерела національної конкурентоспроможності, як вигідне географічне положення; володіння багатими природними ресурсами; наявність сприятливих цін на основні чинники виробництва; висока продуктивність і якість життя; новітні технології, економічне середовище, що народжує технологічне лідерство, і глобальна конкурентна стратегія.

Рівень конкурентоспроможності нації визначається такими основними факторами, як:

- технологія;

- наявність капіталів;

- наявність людських ресурсів;

- стан зовнішньої торгівлі.[1]

У світовому рейтингу конкурентоспроможності World Competitiveness Yearbook 2011 Україна зайняло 57-е місце, обігнавши лише Хорватію і Венесуелу.  Конкурентоспроможність 59 країн вивчалася швейцарською бізнесом-школою IMD.   Перше місце в рейтингу розділили США і Гонконг, а лідер минулого року, Сінгапур, виявився третім.  На четвертому місці виявилася Швеція, а замкнула п'ятірку лідерів – Швейцарія.[2]

У рейтингу Усесвітнього економічного форуму (World Economic Forum)  за 2009—2010 роки Україна зайняла 82-у позицію серед 133 країн, опустившись відразу на 10 позицій в порівнянні з результатами попереднього дослідження. (див.рис.)

 

Рис. Індекс конкурентоспроможності країн світу в 2011 році

 

Рейтинг України максимально погіршав по трьох складовим: макроекономічна стабільність (падіння на 15 пунктів), рівень розвитку фінансового ринку (падіння на 21 пункт) і оснащеність новими технологіями (падіння на 15 пунктів).  В основному погіршення позицій сталося у тих складових, де Україна вже була найменш конкурентоздатна: опустившись відразу на 10 позицій в порівнянні з результатами попереднього дослідження.

З усіх складових конкурентоспроможності самою проблемною сферою є інституційне середовище (в цій складовій Україна займає 120-е місце, разом з Нікарагуа і Монголією). На думку представників бізнесу, найбільше погіршення сталося у сфері ефективності дій уряду, зокрема за такими показниками, як марнотратство відносно державних коштів і адміністративне навантаження на бізнес.  В той же час Україна поліпшила свій рейтинг лише по трьох складовим конкурентоспроможності. Країна зайняла 49-е місце, піднявшись на п'ять пунктів, по ефективності ринку праці; підтягнулася на дві позиції, до 29-го місця, за розміром ринку і на одну позицію, до 78-го місця, по складовій «інфраструктура».

 Поліпшення рейтингу ефективності ринку праці пояснюється великою гнучкістю визначення заробітних плат в країні (перехід з 61-го на 52-е місце в глобальному рейтингу).[5]

Україні вдалося зберегти такі конкурентні переваги, як високоосвічене населення, гнучкий і ефективний ринок праці, перспективний по об'ємах внутрішній ринок. Список конкурентних переваг економіки України, на жаль, дуже короткий і охоплює тільки 16 позицій (у 2009-му - 23 позиції).

На думку експертів, наступного року Україні вдасться піднятися в цьому рейтингу, поліпшивши свої показники інфраструктури, дефіциту бюджету, банківською і податковою сферах. В той же час експерти відмічають, що поліпшення буде незначним.

Навіть загальний аналіз стану економіки України дозволяє відзначити її не конкурентоспроможність. Структура економіки України так і не стала сучасною, здатною забезпечити високий рівень індустріального виробництва і як наслідок – низький рівень транспортних і інформаційних комунікацій. У промисловості України переважає доля енергоємних галузей (нафтохімічна і хімічна промисловість, вугільна промисловість, енергетика, металургія), які складають більше 60%. В Україні виробництво кінцевого продукту в загальному об'ємі промисловості складає 15-17%.

Конкурентоспроможними секторами української економіки на світовому рівні є машинобудування, космічна та авіаційна галузі, сільське господарство, металургія і хімічна промисловість.

Основні показники соціально-економічного розвитку України зображені в таблиці.

Згідно даний таблиці відбулося збільшення обсягу реалізованої промислової продукції на 33,9 %, ,  експорту товарів на 29,6 %, імпорту товарів на 33,8 %,  середньомісячної заробітної  плати одного працівника на 17,5% (табл. 1).[7]

 

 

Таблиця

Основні показники  соціально-економічного розвитку України

Показники

2009р.

2010р.

Темп зростання,%

Експорт товарів, млн.дол. США

35602,9

46129,6

29,6

 

Імпорт товарів, млн.дол. США

40417,9

54087,6

33,8

 

Сальдо (+, –), млн.дол. США

–4815,0

–7958,0

65,3

 

Середньомісячна заробітна плата одного працівника, грн

1906

2239

17,5

 

Заборгованість із виплати заробітної плати , млн.грн.

1473,3

1218,1

-17,3

 

Кількість зареєстрованих безробітних на кінець періоду, тис. осіб

531,6

544,9

2,5

 

Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг), млн. грн.

591965,4

792899,1

33,9

Обсяг продукції сільського господарства, млн. грн.

153800

184940

20,2

Виробництво продукції тваринництва:

м’ясо (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі), тис.т

2728,4

2922,5

7,1

молоко, тис.т

11603,6

11254,1

-3,0

яйця, млн.шт.

15856,8

16964,7

7,0

Обсяг продукції будівництва, млн.грн.

37886,8

43174,9

14,0

Вантажооборот, млн.ткм

380

404572,9

106366,6

Пасажирооборот, млн.пас.км

130,1

129815,3

99681,2

Оборот роздрібної торгівлі, млн.грн.

442793,2

529883,2

19,7

 

За прогнозом, який зробив директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ Валерій Гєєц в ході круглого столу, який провела Ліга фінансового розвитку за підтримки проекту USAID "Розвиток фінансового сектора" FINREP і тижневика "Дзеркало тижня Україна", щоб відновити конкурентоспроможність економіки, Україні нічого не залишиться, як ослабити національну валюту. Вітчизняні експортери втрачають цінові переваги на міжнародних ринках. Якщо інфляція за підсумками 2011 року перевищить 10%, то конкурентоспроможність економіки може "знизитися до нуля і навіть бути негативною". [4]

Реальним і високоефективним фактором підвищення конкурентоспроможності національної економіки є формування і проведення державної промислової політики. Державна промислова політика передбачає діяльність держави, спрямовану на зростання обсягів виробництва, підвищення конкурентоспроможності промислової продукції, а також на координацію дій економічних суб'єктів. Така політика може або безпосередньо впливати на розвиток окремих галузей промисловості та її структуру, або проявити побічний вплив, використовуючи такі фактори, як технологія, інфраструктура, попит, інституціональні рамки, інновації.

 Орієнтованість регіонального розвитку України на підвищення конкурентоспроможності виробничої сфери вимагає вироблення нових підходів до державного регулювання промисловості, як основної ланки реального сектора економіки. Сучасний стан промислового розвитку регіонів України характеризується певним зростанням доданої вартості і пожвавленням інвестиційних процесів. Проте в промисловості переважають галузі з низьким технологічним рівнем, продукція кінцевого призначення в основному є не конкурентоздатною на зовнішніх ринках, а значний розрив в рівнях соціально-економічного розвитку регіонів уповільнює зростання національної економіки в цілому. Ці проблеми обумовлюють необхідність розробки державної регуляторної політики промислового розвитку на регіональному рівні з пристосуванням її структури до суспільних потреб. У цьому контексті прогнозування промисловості є основним методом органів державного управління, який впливає на підвищення рівня передбаченості і керованості регіональної економічної системи і вирішення проблем розвитку, які обумовлені як об'єктивними, так і суб'єктивними економічними процесами.[6]

Література:

1. Базилюк Я. Б. Конкурентоспроможність національної економіки: сутність та умови забезпечення: Монографія. - К.: НІСД, 2002. - 132 с.

2. По конкурентоспособности в мире Украина - третья с конца [Электронний ресурс]  -  Режим доступа: http://focus.ua/economy/184889

3. Конкурентоспособность страны [Электронний ресурс]  - Режим доступа: http://www.insidebusiness.ru/biznes/ekonomika/konkurentosposobnost-strany.html

4. Эксперты советуют Украине ослабить гривну  [Электронний ресурс] /  Информ.сайт  «Новости дня на Подробности.UA.» - проект телеканала "Интер" - Режим доступа: http://podrobnosti.ua/economy/2011/04/30/767184.html

5. Конкурентоспособность Украины после кризиса: десять ступенек вниз [Электронний ресурс] /

 «Зеркало недели. Украина». - Режим доступа: http://zn.ua/articles/60610

6. Проблемы  развития  промышленности  Украины  [Электронний  ресурс]/ Украинский промышленный портал - Режим доступа:  http://upr-search.com.ua/13-problemy-razvitiya-promyshlennosti-ukrainy.html

7. Основні показники соціально-економічного розвитку України [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/