Струк Б. М., Михайловська О. В.

Буковинський державний фінансово-економічний університет,

м. Чернівці

Інвестиції ТНК в Україну

(на прикладі ТНК-ВР)

Як свідчить вітчизняний досвід, державних коштів та коштів вітчизняних підприємців бракує для подальшого швидкого та ефективного економічного розвитку нашої держави. Тому необхідним є залучення іноземних коштів, тобто іноземних інвестицій, які мають певні переваги перед вітчизняними інвестиціями та державним фінансуванням. Вони полягають у тому, що, по-перше, іноземні інвестиції – це додатковий капітал, залучений у країну для виробництва товарів і послуг, реалізації певних програм, а, по-друге – це надходження в державу нових технологій та застосування нових методів управління.

Світове господарство створюється в основному транснаціональними корпораціями (ТНК) і вузькою групою дуже крупних корпорацій, що виділилися з їх складу. Саме ТНК формують економічну тканину сучасного світу.

Слід зазначити, що основним способом поширення впливу ТНК на національні економіки, а також засобом формування самих ТНК є прямі іноземні інвестиції (ПІІ). Цей висновок підтверджується також даними зарубіжних-експертів: ТНК володіють майже 90% прямих іноземних інвестицій [3, 42]. ПІІ суттєво збільшують економічний потенціал підприємницького середовища, сприяють модернізації економіки та створенню нових технологій, вдосконаленню платіжного балансу країни-отримувача, тощо.

У ситуації, коли найбільшим інвестором України є Кіпр, називати інвестиціями лише гроші, які прийшли з певної території буде некоректно. Тому правильніше буде проаналізувати явище присутності інвестицій в економіці країни на прикладі низки знакових підприємств [1, 19].

Одним із найбільших інвесторів в нафто-газовий сектор України є компанія ТНК-ВР, яка входить в десятку найбільших нафтових компаній в світі по об'ємах видобутку нафти. Компанія була утворена в 2003 році в результаті злиття нафтових і газових активів компанії ВР в Росії і нафтогазових активів консорціуму Альфа, Аксесс/Ренова (ААР).

Майже 10 років роботи в Україні ТНК-ВР вклала в розвиток близько 1 млрд. $. На даний момент ТНК-ВР в Україні зацікавлена у видобутку вуглеводнів. Компанія має намір інвестувати в геологічну розвідку запасів сланцевого газу на території Донецької області протягом 2011-2012 років близько 50 млн. $ (за перший квартал 2011 року інвестиції склали 9 млн. $). У разі продуктивності перших свердловин ТНК-ВР планує вкласти протягом 25 років $1,5-$2 млрд., але якщо врахувати терміни реалізації проектів, дана сума не є занадто великою для цієї компанії та України в цілому [4, 90].

У 2012 році заплановано буріння трьох свердловин. Якщо свердловини дозволять вийти на промислові обсяги видобутку, ТНК-ВР має намір пробурити ще три. Загалом ТНК-ВР протягом 5 років хоче вийти на річний обсяг видобутку в 5 млрд. куб. м газу. Весь сенс інвестицій полягає в тому, щоб контроль видобутку сланцевого газу в Україні буде контролювати російська компанія.

Втім, на думку експертів, ситуація може скластися і по-іншому. Щоб відбити бажання видобувати газ в Україну у таких гігантів, як Shell і ExxonMobile (Росії це вигідно), ТНК-ВР може оголосити про незадовільні результати видобутку. У результаті інтерес інвесторів до видобутку нетрадиційного газу на території України може зникнути [2, 28].

Одним з найпотужніших підприємств, що є власністю ТНК-ВР є Лисичанський нафтопереробний завод. В 2010 році об’єм переробки на Лисичанськомe НПЗ склав 103 тис. бар. /сут. (5,153 млн. т.), при цьому вихід світлих нафтопродуктів склав 58% [5].

Постійна модернізація і введення нових технологій дозволили Лисичанському нафтопереробному заводу підвищити експлуатаційну готовність за рахунок переходу на двохрічний цикл проведення капітального ремонту, замість щорічних зупинок на технічне обслуговування.

Щорічні обсяги інвестицій в Лисичанський нафтопереробний завод протягом 2004-2010 років наведені в табл. 1.1.

Взагалі протягом 2012-2020 роках обсяг капітальних вкладень ТНК-ВР в активи в Україні може скласти 765 млн. доларів. Кошти планується направити на підвищення глибини переробки нафти та завершення проектів підвищення якості

Таблиця 1.1

Інвестиції в Лисичанський нафтопереробний завод
протягом 2004-2010 років[5]

млн. дол. США

	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	Всього за 2004-2010
Всього	21,4	20,9	36,6	40,5	43,8	32,5	77,1	272,8
Підтримка техніко-експлуатаційного стану	9,8	14,5	28,9	30,4	31,1	31,5	39,8	186,0
Комерційний розвиток	11,6	6,4	7,7	10,1	12,7	1,0	37,3	86,8

на Лисичанському нафтопереробному заводі (Луганська область), впровадження програми підвищення ефективності бізнесу і реалізацію нового мережного плану.

На сьогодні, основними компаніями, що входять до групи ТНК-ВР є: : ПАТ «ЛІНІК» (Лисичанський НПЗ), ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» (Київ), ТОВ «ТНК-Збут» (Київ), ПАТ «РУР груп С.А.» (Кіровоград), ТОВ «Онікс-нафта» (Кіровоград), ПАТ «Спецбудмонтаж» (Харків), СП ТОВ «Кершер» (Київ), ПАТ «Лисичанськнафтопродукт» (Лисичанськ), ПАТ «Інтеко» (Київ), ПАТ «Світловодська нафтобаза» (Світловодськ), ПІІ «ТНК-Україна», ПАТ «ТНК-Україна Інвест», ПАТ «Лисичанськнафтооргсинтез» [5].

Підсумовуючи, слід зазначити, що придбання іноземними інвесторами активів вітчизняних підприємств, а також стрімкий ріст обсягів ПІІ в національну економіку, означає прихід в Україну потужних ТНК, які суттєво впливатимуть на відповідний сегмент національного ринку. Це, в свою чергу, зумовлює зміни у конкурентній ситуації на внутрішньому ринку та загострить питання функціонування на ринку неконкурентоспроможних національних суб'єктів.

Таким чином, тенденції надходження ПІІ ТНК в Україну свідчать про існування ряду стратегічних проблем, а саме:

- невідповідність ПІІ в Україну потребам модернізації економіки, імпортозаміщення, розвитку експорту наукоємної продукції;

- відсутність дієвих механізмів регулювання діяльності ТНК в Україні, які попереджають недобросовісні акції з їхнього боку та заохочують інвестування стратегічних для України напрямків економічної діяльності;

- стримування розвитку національного транснаціонального капіталу через його неконкурентоспроможність щодо нових потужних агентів національного ринку;

- відсутність механізмів протидії використанню трансфертного ціноутворення в рамках ТНК з метою ухилення від оподаткування;

- використання ПІІ ТНК для уникнення українських імпортних бар'єрів та витіснення з ринку вітчизняних конкурентів;

- вкладання вітчизняними та зарубіжними суб'єктами господарювання ПІІ у офшорні центри (Кіпр, Віргінські острови) з метою наступного інвестування в Україну на пільгових умовах [3, 44].

З огляду на вищесказане, стратегічним пріоритетом державної політики щодо практики залучення ПІІ в Україну має стати формування економічних і нормативно-правових умов для активного залучення ПІІ, орієнтованих наструктурну перебудову і підвищення конкурентоспроможності національного виробництва на базі нових ресурсо- та екологозберігаючих, наукомістких технологій.

Можна простежити ряд позитивних наслідків впливу ПІІ ТНК на економіку України, зокрема:

- підвищення доступу до глобальних ринків, інтеграція з ними та відповідно збільшення експорту;

- вирішення проблем зайнятості в Україні шляхом створення нових робочих місць, збереження існуючих робочих місць завдяки фінансовому оздоровленню придбаних компаній чи появі у них можливостей для росту;

- сприяння підвищенню рівня життя українських громадян завдяки високим стандартам якості продукції ТНК та високій культурі обслуговування населення:

- сплата податків в державний бюджет, надходження доходів від приватизації:

- передача управлінських та інших навиків, які сприяють підвищенню
конкурентоспроможності, а також знань та досвіду в області маркетингу, підвищення ефективності корпоративного управління;

- підвищення рівня технологічного розвитку України;

- спонукання вітчизняних компаній до підвищення конкурентоспроможності;

- здійснення ТНК інвестицій у розвиток українських підприємств.

Список використаної літератури:

1. Галушко Є.О. Перспективи функціонування іноземного капіталу в Україні/ Є. О. Галушко // Інвестиції: практика та досвід. – 2011. – № 5. – С. 18-22.

2. Тифанова О. В. Іноземні інвестиції в українську меалургію / О. В. Тифанова // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 11. – С. 27-30.

3. Чиковська М.М. Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні / Н.Б. Зюкова // Наукові праці НДФІ. – 2011. – № 7. – С. 41-44.

4. Пехник А. Діяльність іноземних ТНК на території України / А. Пехник // Регіональна економіка. – 2010. – № 3. – С. 89-93.

5. Офіційний веб-сайт ТНК-BP [режим доступу: http://www.tnk-bp.com.ua].