Экономические науки/3.Финансовые отношения.

Дикун Л.В., Дрейчук Т.В.

Науковий керівник: доц. Чайковська В.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Ризики страхових компаній: суть та причини виникнення

У статті досліджено сутність ризику, його види та причини виникнення у страхових компаніях.

Актуальність дослідження обумовлена тим, що у сучасних умовах звичайним підприємствам та фізичним особам зменшити їх ризики допомагають страхові компанії. Останні ж звертаються за допомогою до таких, як вони самі, тобто перестраховують прийняті на себе ризики в інших страхових компаніях. Отже, важливим елементом середовища, в якому діє страхова компанія є ризик. Зростаюча роль страхування в умовах ринку потребує посилення уваги до управлінням ризиком страховика, що дозволить певною мірою передбачити їхні наслідки, а відтак і фінансові витрати для відшкодування збитків.

Аналізуючи останні наукові роботи з цього питання, можна зазначити, що пошуком шляхів для розв’язання цієї проблеми займаються як українські, так і зарубіжні вчені, зокрема: М.В. Голованенко, Н.В. Гудима, О. Завада, І. Гордієнко та ін.

Метою статті є з’ясування сутності ризиків та виявлення причин їх винекнення, які супроводжують діяльність страхових компаній, а також систематизація ризиків та заходів управління ними в діяльності страховиків.

Встановлено, що як історична категорія, ризик - це усвідомлена людиною можлива небезпека, оскільки ризик історично пов'язаний з усім ходом суспільного розвитку. По мірі розвитку суспільства, коли з'явилися товарно-грошові відносини, ризик став категорією економічною. Він властивий будь-якому виду діяльності. В разі виникнення ризику, суб'єкти господарської діяльності можуть отримати три різновиди економічних результатів: негативний (збиток), нульовий, позитивний (прибуток).

Ризик як економічна категорія має безліч варіантів визначення. Це обумовлюється багатоаспектністю цього явища, а також ігноруванням його у чинному законодавстві.

Під страховим ризиком розуміють термін, який має такі основні значення:

1) імовірну подію чи сукупність подій, на випадок настання яких проводиться страхування;

2) ступінь небезпеки виникнення тієї чи іншої події, на випадок якої проводиться страхування;

2) конкретний об'єкт страхування;

3) розподілення між страховиком і страхувальником несприятливих економічних наслідків при настанні страхового випадку [5, с. 12].

Ефективне управління ризиками страхових компаній передбачає систематизацію причин їх виникнення з подальшою класифікацією ризиків у страховій діяльності (табл 1). Такий підхід передбачає поділ ризикових причин у діяльності страхових структур на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні причини – це ті фактори ризику, що походять із внутрішнього середовища функціонування страховика і, на які страхова компанія має безпосередній вплив. До таких чинників належать умисні чи неумисні помилки працівників компанії: андеррайтерів, актуаріїв, аварійних комісарів, страхових агентів тощо. Невірно розрахований страховий ризик, опрацьована статистика щодо вірогідності настання страхової події закладають помилки у подальші розрахунки та спричинюють виникнення різноманітних фінансових ризиків. Неточності, допущені при оцінюванні рівня страхового ризику, який бере на себе компанія, призводять до того, що сформовані нею страхові резерви можуть виявитись у майбутньому неадекватними взятим на себе зобов'язанням.

Зовнішні фактори ризику є незалежними або майже незалежними від діяльності страхової компанії. Їх вплив страховику складніше попередньо виявити та проконтролювати. Зовнішні ризикові чинники представлені діями конкурентів, ділових партнерів – перестраховиків та страхувальників, страхових посередників; законодавчими, політичними, природнокліматичними змінами, несприятливими змінами в інших сегментах фінансового ринку, зокрема банківського та інвестиційного.

Таблиця 1

Основні причини та види ризиків у страховій діяльності [1, c.258]

Причини виникнення ризиків	Види ризиків у діяльності страховика
Внутрішні причини
Недостатність страхових резервів компанії для виконання нею договірних зобов’язань перед страхувальниками	Ризик банкрутства Ризик неплатоспроможності
Помилки в актуарних розрахунках	Ризик неадекватності страхових платежів страхового ризику
Умисні або неумисні помилки працівників компанії	Ризик підвищення страхових виплат та збитковості роботи компанії
Зовнішні причини
Незаконні дії страхувальників	Ризик підвищення страхових виплат та збитковості роботи компанії
Надійність перестраховиків	Ризик невиконання перестраховиками страхових зобов’язань
Дії конкурентів, посилення конкурентної боротьби	Ризик не конкурентоспроможності страховика
Зміни у оподаткуванні страхової діяльності	Податковий ризик

Основним характерними ризиками з яким зустрічається страхова компанія можна визначити:

1. Стратегічний: характеризується ймовірністю виникнення у страхової компанії збитків через недоліки, яких припустилась страхова компанія при прийняті стратегічних рішень, а також через неправильне обґрунтування перспективних напрямків її діяльності.

2. Фінансовий: характеризується ймовірністю виникнення у страхової компанії через настання несприятливих фінансових ризиків у формі втрати доходу, капіталу при здійсненні нею неефективної страхової і перестрахової діяльності.

3. Операційний: ймовірність виникнення у страхової компанії збитків через невідповідність характеру й масштабів її діяльності вимогам законодавства, недостатністю функціональних можливостей інформаційних технологій і систем, яким користується страхова компанія. У 2011 році операційні ризики значно зросли і лежать в зоні високого рівня [8, c.9].

4. Ринковий: характеризується ймовірністю виникнення у страхової компанії збитків, які спричинені зміною ринковою вартістю фінансових інструментів, рівня очікуваної дохідності від фінансових інвестицій.

5. Інформаційний: ризики, що можуть виникнути у зв’язку з втратою інформації через збої у функціонуванні інформаційних систем, впливу персоналу компанії або зовнішніх подій на інформаційні системи.

6. Ризики достатності ліквідних коштів: характеризується зменшенням грошового потоку, зростанням дебіторської заборгованості, що призводить до затримки і неоплати поточних зобов'язань, зниження рейтингу, втрата бізнесу.

7. Андерайтингові (страхові) ризики: визначається недостатністю страхових премій, зростанням частоти і величини середнього збитку з автострахування і медичного страхування, а також недостатність страхових резервів.

Виявлено, що загальний рівень андеррайтерських ризиків в поточному році порівняно з 2010 роком не змінився і перебуває в діапазоні вище середнього [8. c. 9].

Загальний рівень ризиків страхового ринку в 2011 році оцінюється вище середнього. Найбільш значимими ризиками є операційні і ризики ліквідності страхових компаній (рис 1).

Рис.1 Порівняння рівнів ризику страхового ринку за 2010-2011 роки [8, c.10]

Величина капіталу, необхідного для покриття збитків кризового і посткризових років, а також для покриття «токсичних» активів, становить понад 8 млрд. грн.

Ризик не є постійною величиною. Він змінюється, і ці зміни багато в чому обумовлені змінами в економіці, а також рядом інших факторів, які необхідно постійно контролювати. Контроль за ризиком призначений для часткового або повного усунення ризиків при оптимальному співвідношенні різних способів: уникнення ризику, зменшення, локалізації або поділу. .

Висновки. Досліджуючи ризики страхових компаній, можна дійти висновку, що існують кілька систем класифікації. Зокрема, виокремлюються ризики залежно від видів страхової діяльності. Аналізуючи ризики страхових компаній загалом, можна сказати, що найзначнішим є вплив операційного ризику. Цей ризик в основному пов’язаний з діями персоналу. Кредитні й ринкові ризики в діяльності страхових компаній проявляються також великою мірою. Насамперед, це ризики, пов’язані з обслуговуванням договорів, тому що отримуючи від страхувальників кошти, компанії необхідно їх вкладати. Значна частка коштів розміщується на ринку цінних паперів. Наведена класифікація фінансових ризиків дає змогу виокремити зі всієї сукупності страхових ризиків ті з них, які найбільшою мірою притаманні діяльності страхових компаній, та є основою вибору методів їх нейтралізації.

Список використаних джерел:

1. Страхування: теорія і практика/ За загл. ред.-ю Н.М.Внукової: Харків: Бурун книга, 2004. - 376 с.

2. Страхування. Навчальний посібник. - Суми::Видавництво „Слобожанщина", 2007. - 96 с.

3. Страхування: Підручник /Керівник авт. кол. і наук. ред. С. С. Осадець, д-р, екон. наук, проф. - К.: КНЕУ, 2002. - 528 с.

4. Шегда А.В., Голованенко М.В. Ризики в підприємництві: Навч. Посіб. / За ред.. А.В. Шегди. – К.: Знання, 2008. – с. 12.

5. Страхування: теорія і практика/ За загл. ред.-ю Н.М.Внукової: Харків: Бурун книга, 2004. - 376 с.

6. Гудима Н.В. Страховий ринок України за І півріччя 2010 року// Ліга страхових організацій України. //[електронний ресурс] http://uainsur.com.

7. Завада О. Розвиток страхового ринку України: Інтернет-журнал про страхування //[електронний ресурс] http://forinsurer.com

8. Гордиенко И. Основные риски страхового рынка Украины в 2011 году //[електронний ресурс] http://forinsurer.com// Insurance Top №2 (34) 2011 с.8-10