УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ТА ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ

Руднєва О.Ю., Пугаченко І.В.

ДВНЗ Автомобільно-Дорожній Інститут ДонНТУ

 

Сучасні складні економічні та політичні процеси в Україні не дозволяють вітчизняним підприємствам у повній мірі боротися за розширення внутрішнього та зовнішнього ринку збуту, і однією з причин такого становища є недостатньо висока якість продукції.

Актуальність підвищення якості та забезпечення конкурентоспроможності сягає свого апогею через близьке приєднання України до Світової організації торгівлі й мінімізацію тарифного захисту внутрішнього національного ринку, що спричинить збільшення конкурентного тиску на українського товаровиробника.

Основою конкурентоспроможності підприємств в Україні в умовах переходу до ринкових відносин все більше виступає якість продукції, тому правильно обрана стратегія управління якістю продукції дозволить забезпечити ефективний розвиток підприємства і підвищення його конкурентоспроможності.

Мета роботи - вдосконалення системи управління якістю продукції на підприємстві і на цій базі підвищення його конкурентоспроможності.

Якість продукції — це поняття, яке характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність.

Основними причинами зниження якості продукції є погана якість сировини, низький рівень технології, організації виробництва і кваліфікації робітників, неритмічність виробництва тощо [5].

Підвищення якості – одна із форм конкурентної боротьби, завоювання і утримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не лише за рахунок обсягу продажів, а й за рахунок вищих цін. Саме в умовах відкритої  ринкової економіки, немислимої без гострої конкуренції, проявляються фактори ,які роблять якість продукції умовою виживання товаровиробників, мірилом результативності її господарської діяльності, економічного добробуту країни [2].

До таких факторів можна віднести стратегічне планування, наукову організацію праці, удосконалення мотиваційних стимулів, створення системи навчання робітників усіх категорій та використання нових методів контролю.

Конкурентоспроможність продукції це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції до інших конкуруючих товаровиробників [2].

Весь комплекс робіт щодо забезпечення конкурентоспроможності продукції слід розділити на дві частини: базис та надбудова.

Базисна частина пов’язана з освоєнням нової та удосконаленням існуючих технології виробництва продукції. Надбудова – робота з управління якістю цієї продукції, в тому числі і системного управління на основі вимог стандартів серії  ISO 9000 та принципів ТQМ [4].

Система забезпечення якості продукції підприємства — це система управління нею, оскільки метою більшості підприємств є забезпечення конкурентоспроможності товарів, що виробляються на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Проблема підвищення якості продукції має кілька аспектів:

технологічний, організаційний, економічний, соціальний, юридичний, комерційний; при цьому вирішення економічних питань є першочерговими.

Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції:

·                     впливає на: зростання продуктивності суспільної праці; темпи й ефективність науково-технічного прогресу; структуру виробництва та функціональний розподіл потужностей;

·                     забезпечує: ефективне використання основних фондів; економію сировини, матеріалів, палива, енергії; зростання ефективності інвестицій;

·                     сприяє: повнішому задоволенню різноманітного попиту споживачів; виходу підприємств на світовий ринок, збільшенню експорту; формуванню іміджу підприємства як економічно надійного партнера [1].

Таким чином, управління якістю продукції підприємства – це цілеспрямований напрямок підвищення конкурентоспроможності його продукції, який може бути досягнутий за рахунок таких заходів:

1)                активізація діяльності Національної ради з якості при Президенті України з метою проведення державної політики у сфері якості [3];

2)                забезпечення політичної підтримки щодо підвищення якості та конкурентоспроможності продукції з боку держави;

3)                реалізація заходів щодо співробітництва України з міжнародними організаціями, у тому числі з Європейською організацією [3];

4)                забезпечення організації діяльності підприємства, підвищення якості продукції та конкурентоспроможності на основі розробки відповідної його стратегії;

5)                впровадження системи заходів, що направлені на впровадження досягнень НТП, нових технологій, новацій для забезпечення виробництва високоякісної продукції;

6)                створення служб інформації про новітні технології, зміни у законодавстві, перспективні ринки збуту, що забезпечать підвищення якості продукції [3];

7)                створення центрів відповідальності за якістю продукції за місцем її виробництва;

8)                забезпечення заходів щодо підвищення якості стратегічного маркетингу;

9)                використання японського досвіду (як напрям підвищення якості продукції) – створення робочих груп якості та впровадження мотиваційних стимулів;

10)            створення системи навчання робітників підприємства усіх категорій, від зусилля яких залежить забезпечення якості продукції.

Довгостроковий курс розвитку підприємства повинен бути у сучасних умовах направлений на досягнення не стільки кількісних показників, скільки якісних, тому менеджерам підприємств доцільно звернути увагу  на розробку пропозицій для свого підприємства з метою підвищення конкурентоспроможності продукції і виходу на міжнародний рівень.

 

Література

1. Покропивний С.Ф.  Економіка підприємств: Підручник/ за заг. ред. Покропивного С. Ф. – Вид. 2-ге, переоб. та доп. – К.: КНЕУ, 2005. -528с.

2. Портер М. Конкуренція. – М: Вільямс, 2000.

3. Харченко Т. Б. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства як засіб ринкового реформування // Актуальні проблеми економіки. – 2003. - №2. – С. 70 74.

4. ДСТУ 2926-94. Системи якості. Комплекси керування якістю: системні технологічні. Основні положення. – К., 1994.

5. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. - 2-е вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2005. – 662с.