Экономические науки / 7. Учет и аудит

Жос Ю.О., Колісник Т.В., Попруга Д.А.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна

Організація обліку дебіторської заборгованості підприємства

У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв'язку з цим у нього виникає дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і  фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально [1].

Дебіторська заборгованість - це фінансовий актив, який є контрактивним правом отримувати грошові кошти або цінні папери від іншого підприємства. Визнається як актив, коли підприємство стає стороною контракту і внаслідок цього має юридичне право рано чи пізно отримувати грошові кошти. Відповідно дебіторську заборгованість можна визнати активом тільки тоді, коли існує ймовірність її погашення боржником. Якщо такої ймовірності немає, суму дебіторської заборгованості слід списати.

Управління дебіторською заборгованістю безпосередньо впливає на прибутковість підприємства і передбачає розробку дисконтної та кредитної політики щодо малоефективних покупців і визначення шляхів прискорення повернення боргів, а також вибір умов продажу, які забезпечують гарантоване надходження грошових коштів.

Однією з основних причин виникнення простроченої дебіторської заборгованості є взаємні неплатежі. Зрозуміло, що причин цього явища багато, але, на наш погляд, механізм його виникнення закладений в існуючий системі бухгалтерського обліку, а точніше, в системі розрахунків між підприємствами [2].

Забезпечення щоденного оперативного аналізу своєчасності оплати по виставлених рахунках сприятиме одержанню повної і достовірної інформації для аналізу дебіторської заборгованості, а також дозволить вчасно виявляти прострочену дебіторську заборгованість і вживати заходів до зменьшення її величини.

Слід відзначити, що на практиці доцільно використовувати накопичувальну відомість дебіторської заборгованості з простроченим терміном позовної давності. Вказаний документ повинен містити наступні дані, які можна узагальнети у вигляді табл. 1.

Таблиця 1

Відомість сумнівної дебіторської заборгованості

Найменування підприємства-дебітора

№ синтетичного рахунку

Дата виникнення заборгованості

Сума заборгованості, грн.

Вжиті заходи

Посадова (відповідальна) особа

Дана відомість надасть змогу контролювати величину заборгованості зі строком позовної давності, що минув та сприяти покращенню фінансової дисципліни на підприємстві.

Отже, для зменшення розміру дебіторської заборгованості необхідно:

- визначати ступінь ризику неуплати рахунків покупцями;

- збільшувати коло покупців з метою мінімізації втрат від несплати одним або декількома покупцями;

- контролювати співвідношення дебіторської заборгованості і кредиторської заборгованості;

- вести оперативний контроль за надходженням готівки;

- своєчасно визначати сумнівну заборгованість;

- вести претензійну роботу співпрацюючи з юридичною службою;

- воєчасно надавати платіжні документи;

- реалізовувати товари оптовим покупцям переважно на умовах попередньої оплати;

- надавати знижки покупцям у разі своєчасної оплати рахунків;

- припиняти дію договорів з покупцями, що постійно порушують платіжну дисципліну.

Критерієм якості управління дебіторською заборгованістю є збільшення рентабельності капіталу, що може бути досягнуто шляхом лібералізації кредитної політики та збільшенням продажу або жорсткої кредитної політики та прискорення обертання дебіторської заборгованості. Усе залежить від стратегічних орієнтирів підприємства та специфіки конкретного бізнесу.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»: Наказ Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237, зі змінами і доповненнями.

2. Гончарова В.А. К проблеме организации информационно-аналитического обеспечения управления дебиторской задолженностью предприятия // Вісник Харківського університету ім. В.Н. Каразіна.– 2007.– №779. – С. 71–75.