Козачук Н.Ф., Пужевич Ю.І.

Миколаївський політехнічний інститут, Україна

Утримання ПДФО із заробітної плати за новими правилами

Згідно із ст.162 ПКУ платниками податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерел їхнього походження в Україні, так і за її межами; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їхнього походження в Україні; податковий агент. Перелік виплат, які входять до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, встановлений п. 164.2 ПКУ. До цих виплат належать доходи у вигляді заробітної плати, нараховані платнику податку відповідно до умов трудового договору. На основі попереднього Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» важливо визначити, що розуміється під терміном «заробітна плата» для цілей обкладення ПДФО. Згідно з пп. 14.1.48 Податкового кодексу заробітна плата це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму. Докладнішого переліку виплат, які обкладаються ПДФО у складі заробітної плати, а також посилань на будь-який документ, що містить такий перелік, ПКУ не подає. Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - на суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду. ЄСВ почав утримуватися з 01.01.2011 р. замість внесків до фондів страхування.

Під час нарахування доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт.

Ставка ПДФО щодо доходів у формі заробітної плати становить 15 % бази оподаткування. У разі, якщо загальна сума доходів, отриманих платником податку у звітному податковому місяці, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, ставка податку складає 17 % суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 %. Як і раніше, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП. У п. 169.2 ПКУ подані розміри ПСП, які тепер залежать від розміру ПМ, установленого законом на 1 січня звітного податкового року, а не від мінімальної заробітної плати, як було раніше за нормативами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Загальний розмір ПСП становить 100 % від ПМ. Однак у Прикінцевих положеннях (п. 1 розділу ХІХ ПКУ) встановлено, що до 1 січня 2015 року ПСП надається в розмірі 50 % від ПМ, установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Розмір прожиткового мінімуму на 2011 рік затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI. На 1 січня 2011 року він становить 941 грн. Як в Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб», так і в ПКУ, ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (пп. 169.2.1 ПКУ).

Головні зміни, які ПСП зазнала в ПКУ, виражаються в наступних положеннях: 1. ПСП тепер можна надавати в місяці, в якому звільняється працівник (п.п. 169.3.4 ПКУ); 2. Сьогодні ПСП застосовується до зарплати працівника, який одночасно є приватним підприємцем, здійснює незалежну професійну діяльність (п.п. 169.2.3 ПКУ); 3. При наданні пільги «на дітей» граничний дохід розраховується кратно кількості дітей тепер тільки в одному випадку – якщо ПСП надається на підставі п.п. 169.1.2 ПКУ особам, які мають двох і більше дітей віком до 18 років. При цьому в Заяві платник має зазначити, що його дружина (чоловік) не користується правом збільшення доходу кратно кількості дітей; 4. При наданні ПСП «на дітей» додаткова ПСП «на себе» тепер не надається. Єдиний виняток – наявність двох і більше дітей до 18 років, один з яких інвалід; 5. «Підвищена» ПСП тепер надається учасникам бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни. А якщо такі особи є інвалідами І або ІІ групи, то їм надається ПСП у максимальному розмірі; 6. Вдови (вдівці) тепер мають право на ПСП тільки за наявності в них дітей віком до 18 років (з розрахунку на кожну дитину).

Щодо терміну «податковий кредит», то він був змінений в ПКУ на «податкова знижка». Право на застосування податкової знижки матиме виключно резидент. А її загальна сума, нарахована платнику податку у звітному податковому році, як і раніше, не може перевищувати нарахованої йому заробітної плати. Перелік витрат, що включаються до податкової знижки, наведено в п. 166.3 ПКУ, і він майже не змінився в порівнянні з переліком витрат, які давали право на податковий кредит відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету податковими агентами під час виплати оподатковуваного доходу платникам податку (пп. 168.1.2 ПКУ). Згідно з п. 176.2 ПКУ податковий агент зобов’язаний подавати: Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку. Порядок та строки подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ залишилися без змін. Він подається протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу; Декларація з податку на доходи, яка вступила в дію 01.01.2011 року. В ній вказується загальна сума нарахованого (виплаченого) доходу платникам податків, загальна сума утриманого та перерахованого до бюджету ПДФО за підсумками звітного місяця. Звітність передбачена пп. 176.2 ПКУ, а її форма була затверджена 9 лютого 2011 р. за № 165/18903.

Основною новацією в ПКУ вважаємо встановлення диференційованої ставки податку, оскільки згідно Закону України «Про ПДФО» від 2003 року загальна ставка ПДФО становила 15 %, але тепер для заробітної плати застосовується 15 % і 17 % залежно від розміру нарахованого доходу. Також в ПКУ зросла відповідальність податкових агентів, яких тепер прирівнюють до платників цього податку. Як і раніше, дохід, нарахований у вигляді заробітної плати, зменшується для цілей обкладення ПДФО на суму утриманого ЄСВ та суму ПСП. Проте, підстави для надання ПСП та її розміри в ПКУ дещо змінені.