Вінницький торговельно-економічний
інститут
Київського національного
торговельно-економічного університету
Проблеми аудиту ефективності та шляхи їх вирішення
Однією з важливих проблем виконання бюджету у більшості країн світу є
ефективне використання бюджетних коштів. Для України ця тема є найбільш
актуальною,
адже з кожним роком все більше зростає проблема щодо нецільового та неефективного використання бюджетних коштів,
законності та правильності їх витрачання, знаходження та використання резервів
залучення додаткових грошових ресурсів для поліпшення діяльності.
Аудит
ефективності у широкому розумінні ― незалежна перевірка, яка здійснюється
державним органом зовнішнього контролю з метою оцінки ефективності, результативності
управління державною власністю та економності витрачання бюджетних коштів. Він дозволяє оцінити рівень
досягнення запланованих результатів та надати пропозиції щодо ефективного використання фінансових
ресурсів.
Основна
мета аудиту ефективності – поліпшити якісні характеристики функціонування
державного сектору економіки, розробити пропозицій щодо
підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів в
процесі виконання бюджетних програм.
Вагомий внесок з вивчення аудиту ефективності
та шляхів вирішення його проблем
зробили Базилевич В.Д., Мамишев А.
О., Сухарева Л.О., Бутинець Ф.Ф., Федченко Т.В, які провели системне
наукове його дослідження на різних рівнях його використання.
До
основних завдань аудиту ефективності можна віднести такі: оцінку ефективності
використання бюджетних програм, оцінку виконання результативних показників
бюджетних програм, виявлення упущень і недоліків організаційного,
нормативно-правового й фінансового характеру, а також визначення їх впливу на
якість виконання бюджетної програми, оцінка ступеня впливу виявлених недоліків
на реалізацію запланованих цілей, розробка пропозицій щодо шляхів підвищення
ефективності використання бюджетних коштів.
Аудит ефективності дає змогу забезпечити систему державного управління
додатковою об’єктивною інформацією про ефективність функціонування органів
влади та державних організацій як комерційних, так і некомерційних, що
сприятиме збільшенню гнучкості державного управління.
Аудит ефективності державних підприємств
повинен містити оцінку різних аспектів їх діяльності ― рентабельності,
фінансової стійкості та ін. Таким чином, на сучасному етапі розвитку системи
аудиту ефективності щодо підприємств державного сектору економіки одним з найвагоміших
завдань є створення нормативно-методичної бази. Вона відповідатиме цілям аудиту
ефективності та спиратиметься насамперед на використання різних прийомів
фінансового аналізу діяльності суб’єкта господарювання як складової
комплексного економічного аналізу [3,112].
Розробка
законодавчої бази, що відповідатиме міжнародним стандартам, є також актуальним для аудиту
ефективності, державних установ та органів державної влади. Створення такої нормативно–правової бази сприятиме підвищенню обiєктивності аудиторських висновків шляхом значного зниження можливості
позаекономічних оцінок ефективності процесу
управління державною власністю.
В практичному аспекті аудит ефективності дає змогу оцінювати результати управління фінансовими потоками в
державному секторі. При цьому важливо розуміти, що створення системи контролю
ефективності управління державними коштами не
вирішить усіх проблем. Однією з обовiязкових умов підвищення результативності
витрат є безпосередня заінтересованість в цьому одержувачів державних фінансових засобів з одночасним підвищенням відповідальності у випадку неефективного управління
ними.
Для проведення аудиту ефективності, як правило, створюється
аудиторська група. Аудитори, що входять до складу цієї групи, повинні мати
навички проведення аналізу, написання звітів зі складних питань, що вимагають
логічного і ретельного обґрунтованого викладу. Здійснюючи аудит ефективності,
аудитори вибирають та застосовують прийоми і процедури, які відповідають
конкретним обставинам. Ці прийоми та процедури повинні дозволяти отримувати
достатні, дійсні та необхідні докази, які вмотивовано підкріплюють або
спростовують їхні точки зору та висновки.
Аудит ефективності
проводиться шляхом аналізу:
нормативно-правових актів, методичних документів, видань і публікацій щодо
напряму діяльності в бюджетній програмі, стосовно якої проводиться аудит
ефективності; результатів раніше здійснених контролюючими органами контрольних
заходів; показників статистичної, фінансової та оперативної звітності; даних
інтерв’ювання, анкетування, опитування громадян і збирання інформації від
юридичних осіб.
Аудит ефективності, який сьогодні активно впроваджується
органами ДФІУ, широко окреслює основу та напрями проведення аудиту. Насамперед,
досліджується результативність використання бюджетних ресурсів розпорядниками
бюджетних коштів (бюджетними установами в особі їхніх керівників, уповноважених
на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань і здійснення
видатків з бюджету) і одержувачами бюджетних коштів (підприємствами,
громадськими та іншими організаціями, які отримують кошти з бюджету як
фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних
програм). [1,35-36].
Ефективність використання бюджетних коштів має вагоме
місце в проведенні аудиту ефективності, який дає змогу: оцінити рівень
досягнення результативних показників бюджетної програми через співвідношення фактично отриманих та запланованих
результативних показників; здійснити контроль за використанням бюджетних
коштів, визначити проблеми, які
негативно вплинули на
процес виконання запланованих
завдань, зберегти бюджетні ресурси шляхом внесення своєчасних змін, посилити
відповідальність керівництва одо організації контролю на всіх стадіях використання
бюджетних коштів.
Серед
проблем запровадження аудиту ефективності можна назвати такі, як недостатньо
високий рівень постановки бухгалтерського обліку на підприємствах, що належать
до державного сектору економіки, наслідком якого є недостовірність показників
фінансової звітності, що не дозволяє проаналізувати раціональність й
ефективність використання такими підприємствами наданих їм державних фінансових
ресурсів чи майна, відмінності у змісті та структурі інформаційного
забезпечення аудиту ефективності зумовлюють необхідність розробки і
вдосконалення специфічних методів перетворення і форм подачі інформації,
складність процесу формування та використання державних коштів вимагає
створення чіткої і цілісної системи їхнього бухгалтерського обліку, яка у
поєднанні з контролем і аналізом мала б забезпечити формування чіткої та
об’єктивної інформаційної бази, необхідної для прийняття якісних управлінських
рішень на будь-якому рівні державного управлення. Розвиток і впровадження
аудиту ефективності дасть змогу здійснювати контроль за використанням бюджетних
коштів, виявляти недоліки щодо їх використання і їх ліквідувати.
Список використаної літератури:
1. Городянська Л. Державний фінансовий аудит та аудит ефективності в системі
державного фінансового контролю//Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. - №10. –
35-45.
2. Сухарева Л.О., Федченко Т.В. Аудит ефективності використання бюджетних коштів: протиріччя формування понятійного
апарату // Фінанси України. – 2010. - № 7. – с. 125-131.
3. Стефанов С.Є. Аудит ефективності - закономірності виникнення та перспективи
розвитку // Збірник всеукраїнської науково-практичній конференції «Сучасний
стан та перспективи розвитку державного контролю і аудиту»/за аг.ред.проф.
В.Д.Базилевича. - К.: 2009 - 439 с.