УДК 130.2:111.852
Філософія / Філософія
культури
к.філос.н. Галгаш Г.Ю.
Основними
законами особи в біологічному колективі є закон зоологічного індивідуалізму і
закон домінування, соціальними законами - наявність колективних норм і форм
спільної колективної діяльності, закон доцільності. Таким чином, культурогенез - це перехід до соціально обумовленої діяльності через
заперечення біологічних законів, набуття біологічними інстинктами, перш за все
статевого і харчового, соціальних форм їх перетворення. Тому процес входження
людини в соціальний світ із самого початку супроводжується впливом культури на
її тіло. Цей вплив пов'язаний з приборканням біологічних інстинктів та їх
спрямуванням в соціально-виправданому напрямку. Табуювання реалізації певних
біологічних проявів поведінки людини є фундаментом для відбудови абсолютно
нового світу - власне культурного, людського способу поведінки на основі не
біологічних, а соціальних законів, спільно вироблених і встановлених
колективом.
Поступове
ускладнення культурних надбудов виявляється у формі зростаючого збільшення
числа заборонних перешкод щодо можливих біологічних проявів поведінки. Зрештою,
вся поведінка індивіда стає тотально регламентованою, а свідомість
відрізняється наповненістю вже саме культурними «схемами» руху індивіда,
стандартними формами його діяльності, ціннісними установками, що в подальшому
постають його культурною системою координат.
Естетична
детермінованість процесів культурогенезу пов’язана з механізмом сугестії.
Суггестія - специфічний другосигнальний механізм, надбудований над
першосигнальною системою, що еволюційно виробився в психиці людини в процесі
сумісного соціального спілкування людей. Суггестія є засобом гальмування
імпульсів першосигнальної системи. З погляду Поршнева, «суггестія стає
фундаментальним засобом дії людей на вчинки і поведінку інших, тобто особливою
системою сигнальної регуляції поведінки. Ця нейрофізіологічна система взаємного
відгальмовування і спонуки тих або інших дій передує можливості виникнення
суспільних відносин і суспільства, але в той же час може розглядатися як
первинний зв'язок суспільних відносин» [2, c. 415]. На думку Поршнева, людина в
процесі суггестії (навіювання) інтериорізує свої реальні відносини з іншими
індивідами, виступаючи як би іншим для себе самого, контролюючим, регулюючим і
таким, що змінює завдяки цьому власну діяльність. Суть сугестії полягає в
наданні постійної негативної індукції на першу сигнальну систему, в тому, що
вона служить засобом гальмування будь-яких першосигнальних рухових і
вегетативних рефлексів [2, с.171]. Сугестія – це вплив на індивіда
«ззовні-всередину».
У сучасних
дослідженнях суггестія розглядається як гальмуюча дія другосигнальних імпульсів
на першосигнальну систему, перш за все ним є дія сили слова. Згідно цьому,
слово завжди здійснює гальмівну, завжди щось заборонну роботу за допомогою
психофізіологічної сили гальмування в людському мозку. Це гальмування проходить
дві фази: у першій, спеціальні зони кори приймають мовні сигнали (інші також
проводять їх), а в другій у високорозвинутих лобових долях ці сигнали
втілюються в гальмування всякої іншої активності, окрім заданої по каналах мови
і свідомості [1]. Суггестія в даному випадку володіє примусовою силою,
зобов'язуючи нас зрозуміти сказане як незбориму необхідність. Проте, ще до
здібності вербального спілкування силою суггестії дії володіє і образ дії,
імітатівно повторюваний в процесі колективної діяльності. Суггестією, таким
чином, є той єдиний канал, що залишився в процесі гальмування певних видів
діяльності, по якому діяльність може і повинна здійснюватися.
Повторення, що
вселяється в процесі імітації, підсилює ефект навіювання. Традиція, звичай,
культ, ритуал, всяке заучування правил та текстів, церемонії, стереотипи, вираження
емоцій - все це естетично-дієвий спосіб викорінювання варіатівних і всякого
роду інноваційних форм прояву соціально-невиправданої, недоцільної для общини
поведінки.
З огляду на
вищесказане можна зробити такі висновки:
- культурогенез – це
суспільно-історичний перехід до соціально обумовленої діяльності через
заперечення біологічних законів, набуття біологічними інстинктами соціальних
форм їх перетворення, та здійснення на основі цього спільної діяльності людей
по продукуванню, трансляції і передачі з покоління в покоління історично
обумовлених соціальних ціннісно-смислових форм свідомості;
-
важливим естетичним чинником процесів культурогенезу є сугестія;
- сугестія – це навіювання за
посередництво чуттєво-практичного образу дії єдино необхідного шляху діяльності
через гальмування всіх інших видів діяльності, що в процесі співпраці виявилися
недоцільними та суспільно-невиправданими.
Література:
1.
Б.
Ф. Поршнев Контрсуггестия и история (Элементарное социально-психологическое
явление и его трансформации в развитии человечества) / "История и
психология" М.: "Мысль", 1972. С.7-35.
2.
Поршнев
Б.Ф. О начале человеческой истории (Проблемы палеопсихологии) [Текст] : / Поршнев
Б.Ф. - М.: Мысль, 1974. - 487 с.